3. Зміст банківського моніторингу його види та принципи здійснення і в інвестиційних процесах

У випадку, коли інвестиційний проекти фінансується за рахунок кредитів банку, та має місце банківський моніторинг інвестиційного проекту, при якому особлива увага приділяється своєчасності погашення боргу та сплати позичальником відсотків за користування інвестиційним кредитом. Оскільки по кожній позиці існує ризик неповернення боргу внаслідок непередбачених обставин, банк прагне надавати інвестиційні кредити найбільш надійним клієнтам. Однак він не повинен упускати можливості розвивати свої позичкові операції за рахунок надання позик, що пов’язані з підвищеним ризиком, оскільки вони приносять більш високий доход. Тому він має ретельно контролювати позичальника протягом усього процеск банківського кредитування інвестиційного проекту.

Механізм проведення такого контролю прийнято називати моніторингом інвестиційного кредиту. Основна мета, яку ставить банк при здійсненні моніторингу, полягає у налагодженні ефективної організації процесу інвестиційного кредитування та пошуку досконаліших механізмів кредитування інвестиційних проектів.

Специфікою моніторингу при банківському інвестиційному кредитуванні є те, що він включає в себе основний та додатковий моніторинг, зокрема, організація основного моніторингу має здійснюватися за такими напрямками:

- обов’язкове дотримання принципів кредитування;

- контроль за виконанням умов кредитної угоди;

- виявлення проблем у використанні інвестиційних кредитів і розробка заходів з їх ліквідації;

- аналіз балансу та фінансового стану позичальника протягом усього строку кредитування;

- контроль за збереженням застави.

Виходячи з вище перелічених напрямків, банківський моніторинг при інвестиційному кредитуванні має базуватися на таких принципах:

- періодично перевіряти інвестиційні кредити (наприклад, кожні 30, 60, 90 днів, якщо кредит ризикований, та частіше);

- ретельна розробка етапів перевірки кредитів, щоб забезпечити перевірку усіх найважливіших умов по кожному кредитному договорі, в тому числі реального графіку платежів позичальника, якості та стану забезпечення оцінку змін фінансового стану, оцінки відповідності виданого кредиту кредитній політиці банку;

- найбільш часта перевірка проблемних інвестиційних кредитів, тобто збільшення кількості перевірок в міру росту проблем пов’язаних із конкретним кредитом;

- найбільш часта перевірка найбільш інвестиційних кредитів, оскільки невиконання позичальником своїх забовязань може серйозно вплинути на фінансовий стан банку;

- найбільш часті перевірки в умовах економічного спаду та при появі значних проблем в тих галузях, де банк уклав значну частину своїх ресурсів.

На першому етапі банківський моніторинг проводиться в розрізі використання джерел фінансування проекту (власних та позички банку). У процесі такого моніторингу виявляються відхилення від програми реалізації інвестиційного проекту, приймаються рішення про мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів або про припинення чи заморожування фінансування.

Після введення об’єкту в експлуатацію, підприємство починає виготовляти продукцію, таким чином утворюється грошовий потік, кошти якого йдуть на відшкодування власних витрат та на погашення кредиту з відсотками. Тому, на цьому етапі банки мають проводити оцінку поточних показників ефективнocтi інвестицій та порівнювати їх iз плановими. Наприклад, у випадку зниження внутрішньої норми доходності проекту та збільшення строку окупності банк повинен вживати вcix необхідних заходів щодо забезпечення повного й своєчасного погашення позички. Якщо вжиті заходи не дають необхідного ефекту, то банкові залишається вимагати вiд позичальника погашення боргу за рішенням судових органів.