2.Зміст проектних, фінансових, будівельних і експлуатаційних ризиків та їх ідентифікація

Проектний ризик – це сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі на потоки грошових коштів. Комерційні банки, які кредитують інвестиційні проекти, повинні бути зацікавлені в тому, щоб виключити можливість провалу проекту і таким чином уникнути збитків для себе.

Процедура визначення оцінки проектних ризиків має включати в себе:

1-визначення проектних ризиків;

2-формалізований опис невизначеності проектного інвестування;

3-розрахунок показників ризику вкладання інвестицій;

4-оцінку проектів з допомогою методів аналізу ризику інвестицій;

5-визначення заходів щодо зниження інвестиційних ризиків.

У вузькому розумінні проектний ризик виникає при оцінці кредитної пропозиції клієнта з метою фінансування певного інвестиційного проекту. Цей ризик включає три складові:

-ризик, пов’язаний з самим проектом, незалежно від позичальника;

- корпоративний ризик, пов’язаний з усією діяльністю позичальника та впливом цього проекту на загальний рівень ризику;

- ринковий ризик, пов’язаний з відповідальністю проекту банківському портфелю, тобто, підвищує чи знижує він ризик кредитного портфелю банку.

Фінансові ризики – це велика сукупність взаємопов’язаних ризиків невиконання фінансових забовязань протилежною стороною та ризиків зміни кон’юнктури фінансових ринків. Фінансові ризики, що беруть на себе банки та їх клієнти, тісно пов’язані між собою. Під ці ризики підпадають як інвестори, так і кредитори й дебітори. У групі фінансових ризиків одне з головних місць належить кредитним ризикам. До групи кредитних ризиків включають: процентний ризик, ризик ліквідності та у вузькому розумінні фінансовий та проектний ризики.

Будівельні ризики-це ризики, що виникають в процесі реалізації проекту. Залежно від типу фінансування проекту ці ризики розподіляються між учасниками здійснення проектуючи приймаються на себе тією чи іншою стороною. До їх складу можна включати: ризик перевищення кошторису, ризик несвоєчасного завершення термінів засвоєння інвестицій; ризик порушення умов договору та ризик падіння попиту.

Експлуатаційні ризики виникають після введення об’єкта в дію та виходу на проектну потужність (що за наших умов викликає певні ризики). Водночас визначають ризик реалізації, ризик зниження прибутковості, ризик менеджменту.

Діяльність з управління інвестиційними ризиками охоплює такі основні напрямки (етапи): ідентифікацію (виявлення) ризику, його оцінку, вибір методу та засобів (інструментів) управління ризиком, запобігання контролювання, фінансування ризику, оцінки результатів.

Ідентифікація ризиків (якісний аналіз) передбачає визначення чинників сфер дії, видів ризиків, етапів і робіт, на яких ризик підвищується. Аналізуючи проект на першому етапі роботи з управління ризиком, потрібно ідентифікувати можливу ділянку ризику у конкретному проекті. Це завдання вирішується за допомогою експертних методів із залученням досвідчених експертів, які використовують свої знання про проекти-аналоги для прогнозування можливих зон ризиків і наслідків.

На етапі ідентифікації ризику необхідно також на якісному рівні оцінювати важливість цих ризиків для проекту.

Алгоритм методу експертної оцінки ризиків проекту може містити:

1-розробку певного переліку можливих ризиків за фазами життєвого циклу проекту;

2-ранжування цих ризиків за ступенем важливості. З цією метою необхідно визначати (експертним шляхом):

2.1.імовірність даного ризику (у частках одиниці);

2.2.небезпеку даного ризику, тобто наскільки істотними виявляється наслідки настання несприятливих події (вимірюється в балах);

2.3.важливість ризику як добуток імовірності на небезпеку його настання.

3-ранжування ризиків за ступенем важливості для проекту.