Психограма

I. Психосенсорна сфера

1. Гострота й точність абсолютної чутливості в області зору, слуху, тактильних і кинестетичних відчуттів, а для деяких професій – в області вестибулярного апарату, смаку й нюху.

2. Чутливість до розрізнення у тій або іншій області відчуттів.

3. Сприйняття предмета в статичному положенні, сприйняття руху, простору, часу.

II. Психомоторика

1. Темп рухів.

2. Швидкість рухової реакції.

3. Ритм.

4. Сила рухів.

5. Координація рухів.

6. Стійкість рухів.

7. Влучність рухів.

III. Інтелектуальна сфера

1. Особливості уваги.

2. Спостережливість.

3. Особливості пам'яті за об'єктами і процесами запам'ятовування.

4. Уява: відтворююча й творча.

5. Мислення: аналіз і синтез, порівняння, абстрагування, конкретизування, рішення задач. Мислення при плануванні й самоконтролі.

IV. Емоційно-вольова сфера

1. Почуття, переживання під час праці.

2. Психологічні протипоказання в області почуттів (наприклад, афективність, запальність, гостре панічне переживання невдач).

3. Вольові процеси: постановка цілей, рішення, виконання.

V. Динамічні психологічні фактори продуктивності

1. Пристосованість до роботи.

2. Здатність до переключення.

3. Здатність до вправляння.

4. Стомлюваність і монотонність.

VI. Індивідуально-психологічні особливості

1. Спрямованість: інтерес до роботи, потреба в ній.

2. Загальний розумовий розвиток (інтелект).

3. Спеціальні здібності: музичні, технічні, математичні, організаційні та інші.

4. Темперамент і характер.

А). Протипоказання з боку темпераменту.

Б). Риси характеру: цілеспрямованість, активність (рішучість, сміливість, самостійність, ініціативність); організованість (витримка, самоконтроль, упевненість, дисциплінованість); стійкість (наполегливість, витривалість, терпіння).

VII. Вплив професії на особистість працівника

1. Вплив на загальний культурний рівень.

2. Вплив на сенсорну й моторну сферу.

3. Вплив на формування здібностей.

4. Вплив на характер.

4. Психологічна класифікація професій

Професіографія містить у собі й класифікацію професій.

Одну з таких класифікацій розробив Дж. Холланд. Він ґрунтувався на тім, що всі існуючі професії можна об'єднати у шість основних моделей професійного середовища, яким відповідає шість основних типів орієнтації особистості:

1) реалістичний (робітники, автоводії);

2) інтелектуальний (учені);

3) соціальний (учитель, лікар);

4) стандартний (клерк);

5) підприємливий (бізнесмен, продавець);

6) артистичний (художник, актор).

Ураховувалася, крім того, схильність особистості не тільки до тих або інших типів, але й до певних посад, до ролі й положення у професійній ієрархії.

Не менш відома класифікація Э. Ро, що включає вісім груп:

1. група сервісу (працівники служби побуту, офіціанти);

2. група ділових контактів (бізнесмени, агенти різних компаній);

3. група організаторів (адміністратори, директори);

4. група професій, що вимагають роботи на відкритому повітрі (лісничі, рибалки, працівники сільського господарства);

5. група технічних професій (інженери, конструктори, техніки);

6. група професій у галузі науки;

7. група професій в області культури;

8. артистичні професії.

У кожній із цих груп Э. Ро виділяє шість кваліфікаційних рівнів, для яких наведені дані про риси особистості, особливості психіки й психофізіологічні відмінності.

У нашій країні загальновизнаною й найбільш використовуваною в профорієнтації є психологічна класифікація професій, запропонована Є.О. Клімовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки.

Перша, основна класифікаційна ознака – це особливості предмету (об'єкту) праці. Виділяються п'ять основних об'єктів професійної діяльності людини: природа (мається на увазі «жива» природа або біологічні об'єкти), техніка (машини, механізми, матеріали, різні види енергії), людина (дитина, доросла, старий), знакова система (різні інформаційні системи, цифри, формули, тексти) і художній образ. Відповідно визначеним об'єктам праці виділяються п'ять професійних сфер, п’ять головних типів: «людина – природа», «людина – техніка», «людина – людина», «людина – знакова система», «людина – художній образ».

Друга класифікаційна ознака – мета праці. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, професії й спеціальності підрозділяються на три класи: гностичні (розпізнати, визначити), перетворюючі (обробити, обслужити) і дослідницькі (винайти, придумати).

Третя класифікаційна ознака – характер використовуваних знарядь праці — дозволяє розділити всі професії на чотири групи: 1) ручної праці; 2) механізованої праці; 3) автоматизованої праці; 4) праці, у якій основним знаряддям є розумові вміння й навички; спеціальності, пов'язані з функціональними знаряддями праці (учитель, лікар, вчений-теоретик).

Четверта класифікаційна ознака – умови праці – виділяє чотири підгрупи професій: 1) підгрупа М – характеризується підвищеними вимогами до моральних якостей (суддя, лікар, працівник міліції, учитель, психолог); 2) підгрупа Н – характеризується незвичайними умовами роботи (льотчик-випробувач, водолаз); 3) підгрупа П – побутовим мікрокліматом (бухгалтер, офіціант, бібліотекар); 4) підгрупа В – робота на відкритому повітрі (рільник, лісівник, тракторист).

Професії типу «людина – природа» – це професії, праця в яких спрямована на рослинні організми, тваринні організми, а також на мікроорганізми. При виборі професій даного типу необхідно врахувати, що зазвичай жива природа виступає для людини завжди з позитивного боку, оскільки вона пов'язана з відпочинком. Але прагнення до відпочинку не є ще прагненням працювати в даній професійній сфері. Професійна сфера «людина – природа» включає такі види праці, як робітник-лісовод, технік лісового господарства, агроном, садівник, виноградар, квітникар-декоратор, шовківник, тютюнник, чаєвод, тваринник з різними спеціалізаціями, бджоляр, рибовод, біолог, біохімік, генетик тощо. Молода людина, що обирає професію у сфері професій «людина – природа», винна володіти інтуїцією, здібністю до імовірнісного мислення, умінням будувати прогноз щодо зростання й розвитку живих об'єктів природи, здатністю проявляти ініціативу й самостійність, а також дбайливість і високу працездатність.

Професії типу «людина – техніка». Основу даної професійної сфери складають такі шкільні предмети, як фізика, хімія, математика, креслення. До технічних відносяться професії, пов'язані з добуванням, обробкою ґрунтів і гірських порід (наприклад, прохідник, шахтар, бурильник, бульдозерист); професії з обробки й використання неметалічних промислових матеріалів, виробів і напівфабрикатів (тесляр, столяр, хутровик); професії з обробки металу, механічній збірці й монтажу машин і електроприладів; професії з ремонту, налагодження й обслуговування машин, приладів, апаратури; професії з ремонту, монтажу й будівництва споруд (сюди відносяться всі будівельні професії); професії в транспорті; нарешті, професії з переробки сільськогосподарської продукції. Від людини, що обрала технічну професію, потрібно, щоб вона цікавилася технікою й любила її, мала прагнення до ручної праці, віддавала перевагу точності й була спрямована на здійснення вимірювальних дій.

Професії типу «людина – людина» – це професії, пов'язані з навчанням, розвитком, вихованням, обслуговуванням, керівництвом і контролем за діяльністю людей. У даній професійній області дозволяють орієнтуватися такі шкільні предмети, як історія, література та інші предмети гуманітарного циклу. Професійну сферу «людина – людина» складають професії педагога, вихователя, психолога, медичного працівника, юриста, керівника, менеджера з персоналу, працівників сфери послуг. Головний зміст праці в даній професійній сфері полягає в умінні активно взаємодіяти з людьми. Крім того, професіонал у даній сфері повинен мати ніби подвійну підготовку: добре орієнтуватися в тій виробничій області, у якій здійснюється робота, а також бути підготовленим до ефективного ділового спілкування з людьми.

Професії типу «людина – знак» – це професії, пов'язані із створенням і оформленням документів (секретар, діловод); професії, пов'язані з операціями з числами (економіст, бухгалтер, касир, програміст, комп'ютерщик, кресляр). Успішний фахівець у даній професійній сфері повинен любити знаки, символи, будь-які знакові системи. Можна сказати, що він має бути зануреним у символічний світ знаків, систем, схем, моделей, різних карт, таблиць, формул, підписів і написів, різного роду умовних сигналів тощо.

Професії типу «людина – художній образ» – це професії, пов'язані з образотворчою діяльністю, музикою, літературно-художньою й акторсько-сценічною діяльністю. Очевидно, що це не тільки професії художника, музиканта, співака, танцюриста й композитора, філолога, літератора й письменника, актора й режисера. Це також усі професії, безпосередньо пов'язані з даними провідними спеціальностями або ті, що їх обслуговують. Це можуть бути професії декоративного й прикладного мистецтва (декоратора, дизайнера), настроювачів музичних інструментів, організаторів виставок і вернісажів, редакторів тощо. Слід особливо відзначити, що для досягнення успіху в даній професійній сфері необхідна природна обдарованість: без гарного, сильного голосу від природи не може бути співака; без певних фізичних даних – балетної танцівниці.

Класифікація професій відповідно до предмету і цілей діяльності (за Є.О. Клімовим)

Типи професій	Класи професій
	Гностичні	Перетворюючі	Дослідницькі
Людина – природа	Обліковці, приймальники, ботаніки	Рільники, каменотеси, ветеринари	Селекціонери, біоінженери
Людина – техніка	Контролери ВТК, працівники держриймання, наладчики верстатів із ЧПУ	Слюсарі, водії, механізатори	Конструктори, винахідники, інженери
Людина – людина	Інспектори, слідчі, психологи	Медсестри, лікарі, учителі, спеціалісти по кадрах, продавці, керівники всіх рівнів	Працівники НОП, режисери
Людина – знакова система	Коректори, графологи	Оператори ЕОМ, бухгалтери, архіваріуси, бібліотекарі	Програмісти
Людина – художній образ	Контролери-приймальники малярських робіт, літературні критики	Муляри, актори	Модельєри, художники, дизайнери
Основні особисті якості, необхідні праців-никові	Інтерес до властивостей певних об'єктів, виражена пізнавальна активність, стійкість уваги, спостережливість	Схильність до практичного впливу на навколишнє середовище, інтерес до процесу й результату цього впливу, активність і працездатність	Інтерес до нового, здатність легко відмовитися від звичного способу мислення, шукати нові варіанти

Описані класифікаційні ознаки створюють у різних сполученнях певний, характерний лише для даної професії, комплекс вимог до здатностей працівника. Наприклад, кожна із професій, що відноситься до типу «людина – людина» вимагає підготовки як у професійній області виробництва, науки, техніки, так і в області міжособистісної взаємодії. Стрижневими для даного типу професій (педагоги, керівники всіх рангів) є комунікативні й організаторські здібності, рівень розвитку яких можна виявити.

Сучасні професії складні й багатофункціональні. Не завжди ту або іншу професію можна віднести до певної групи професій за класифікацією Є.О. Клімова. Але це ще не означає, що дана класифікація професій «не працює» у сучасних умовах. Необхідно виділяти професії, які є суміжними й знаходяться «на стику» різних професійних областей. Звичайно, успіх у таких професіях пов'язаний з наявністю у працівника різносторонньої обдарованості.

Знаючи місце професій у наведеній класифікації й основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано проводити інформаційну й профконсультаційну роботу.