Професійні особливості емоційно-вольової сфери особистості

При психологічному аналізі трудової діяльності емоційно-вольову сферу краще розглядати разом із особливостями особистості. Якщо говорити про будь-яку діяльність, то вона викликає до себе певне емоційне ставлення. Це пов'язане з мотивами, з потребами людини, з інтересом до роботи. Це, так звані, загальні емоції в праці. Вони можуть бути як позитивними, так і негативними.

Позитивні емоції – це, наприклад, задоволення своєю працею, почуття боргу, змагання. З іншого боку, можуть бути й негативні емоції. Це, насамперед, стосується тих випадків, коли люди, хоча й працюють, але ця робота їм не до душі. Вони виконують її з почуття боргу, може бути – і сумлінно. Цілий ряд досліджень показав, яке велике значення має позитивне або негативне ставлення до праці, якою людина займається. Люди, яким конкретна праця приносить задоволення, як правило, працюють краще. Люди, яким робота не подобається, незважаючи на те, що вони начебто намагаються, демонструють більш низьку продуктивність праці.

У ряді випадків необхідно враховувати ще один момент емоційного стану. Це настрій, що впливає на продуктивність, тобто настрій, з яким людина приходить й виконує роботу. Вимоги до емоційного стану пред'являються у професіях, пов'язаних із виконанням функцій за допомогою спілкування: продавці, учителі, лікарі тощо.

Важливо враховувати й специфічні емоції, які викликаються безпосередньо конкретною трудовою діяльністю. Ці емоції виділяються, у першу чергу, як професійно важливі. Вони підрозділяються на дві підгрупи. Перша підгрупа – це ті емоції, які характерні для взаємин людей з колективом у процесі даного колективного виду праці. Цілий ряд видів праці виконується спільно групами робітників, очолюваних, наприклад, бригадиром. Тут питання полягає у правильному підборі трудових колективів, щоб вони були згуртованими, тому що порушення нормальних взаємин у колективі приводить до небажаних результатів праці.

Другий підвид професійних емоцій – це ті емоції, які виникають у процесі самої роботи. Це, насамперед, ті професії, які пов'язані з виникненням аварійних ситуацій і де неправильне, уповільнене ухвалення рішення може привести в умовах високої емоційної напруженості до аварії (льотчики, верхолази, деякі види операторської праці). У цих професіях емоційно нестійкі люди не можуть працювати. Для цих професій стабільність емоційно-вольової сфери – найголовніша професійна ознака. Звичайно, почуття інтересу до даного виду праці, почуття відповідальності може на якийсь час стримувати емоційну нестійкість людини, але ця робота буде даватися їй з більшою напругою, буде наставати більш раннє стомлення, і тому, зрозуміло, можна не говорити про те, що в тих професіях, де можуть бути складні аварійні ситуації, не повинні працювати люди, нестійкі в емоційно-вольовій сфері.

Цілий ряд професій висуває особливі вимоги до інших різноманітних особливостей особистості: акуратності, організованості, педантичності, в ряді випадків, товариськості або замкнутості.

Поряд із вивченням професійно важливих ознак потрібно звертати увагу на індивідуальні особливості людини, на індивідуальний стиль її роботи як один зі способів адаптації людини до професії. Для того, щоб зрозуміти індивідуальні особливості, індивідуальний стиль діяльності, потрібно проводити порівняльний аналіз тих працівників, які виконують ту саму роботу, використовуючи при цьому різні прийоми й дії.