2. Характеристика специфічних вимог, які професія висуває до психіки людини

У трудовій діяльності так чи інакше проявляється все різноманіття, всі особливості психіки людини. Але, разом із тим, ці прояви носять різний характер, що обумовлений специфічними для кожної професії предметами й знаряддями праці, а також трудовими завданнями.

Професійні особливості сенсорної діяльності

Сенсорна діяльність у різних видах праці може відрізнятися, насамперед, по навантаженню на той або інший аналізатор: зоровий, слуховий, шкірний, м'язово-суглобний тощо, або комплекс аналізаторів. Наприклад, якщо в настроювача музичних інструментів провідним є слуховий аналізатор, то такі професії, як радист, настроювач радіо- і телеапаратури, вимагають поряд із зоровим сприйняттям не в меншій мірі й слухового сприйняття: тонкого розрізнення шумів, розрізнення висоти й тембру звуків тощо. Є професії, де провідним аналізатором може бути дотик, це, наприклад, бракувальники полірування, де шкіряні сприймання мають велике значення. Є види праці, у яких досить велику роль відіграють нюх і смак. Насамперед це професії, пов'язані з дегустацією. А якщо говорити про нюх – це деякі види хімічної й нафтопереробної промисловості.

Крім аналізатора, хоча говориться про особливості сприйняття, необхідно мати на увазі особливості характеру самого сприйняття. Цілий ряд професій вимагає тривалого спостереження в широкому полі. Ряд професій, навпаки, вимагає різкого звуження поля сприйняття й утримання у свідомості дуже обмеженого поля сприйняття, проте протягом тривалого часу.

Є професії, у яких велике значення має спостереження за об'єктами, що рухаються й миготять. Це повинне бути також враховано, коли професія аналізується з погляду сприйняття.

Професійні особливості розумової діяльності

Мислення є обов'язковим компонентом будь-якої діяльності, але мислення, як професійно важливу ознаку, насамперед виділяють у тих професіях, де доводиться оцінювати яку-небудь ситуацію, що вимагає прийняття певного адекватного рішення залежно від даної ситуації й реалізації його у вигляді якихось адекватних дій.

Науково-технічний прогрес, механізація, автоматизація, комп’ютеризація постійно підвищують вимоги, навіть у робочих професіях, до мислення. По суті справи, в багатьох видах діяльності важко відокремити фізичну й розумову праці. У цілому ряді видів ручної праці найчастіше має місце так зване наочно-дійове мислення. Але є види праці, особливо в автоматизованих системах, де роль інтелектуального компонента значно підвищується. Працівникові доводиться оцінювати ситуацію по цілому ряді параметрів, знаходити рішення з урахуванням імовірності настання якоїсь події, вибирати різні дії залежно від мінливих ситуацій.

Наприклад, апаратникові автоматизованої хімічної промисловості згідно з технологічним процесом потрібно втримувати тиск системи у 1000 атмосфер і для цього є відповідний індикатор на пульті керування. Разом із тим іноді можна спостерігати, що апаратник, маючи на індикаторі тиск 960 атмосфер замість 1000, не виконує дії, яка б сприяла підвищенню тиску до 1000 атмосфер. В інших випадках він навіть помалу прагне скинути цей тиск. Запитується: чому? Виявляється, він ураховує всю ситуацію по цілому ряді показників інших приладів, які сигналізують, що зараз буде явне підвищення тиску й воно може перескочити за 1000 атмосфер, а цього допустити не можна. Тому він або «дає спокій» цим 960 атмосферам, або, навпаки, навіть злегка пригальмовує, починає знижувати цей тиск.