У процесі вибору професії виділяють наступні періоди:

1. Фантазія (властива дітям до 11 років).

2. Пробний вибір (11–17 років), що включає 4 стадії:

а) вибір визначається інтересами (11–12 років);

б) вибір визначається здібностями, обдарованістю, уміннями (13–14 років);

в) вибір визначається цінностями особистості (15–16 років);

г) перехідний період, коли відбувається зміна типу життя і людина вступає в нову соціальну ситуацію розвитку.

3. Реалістичний вибір (після 17 років), що включає три стадії:

а) стадію дослідницьку;

б) стадію кристалізації, в якій відбувається оцінка чинників, що впливають на вибір;

в) стадію деталізації, уточнення вибору.

Залежно від характеру домінуючих мотивів розрізняють декілька рівнів реалістичного вибору:

1. Економічний – прагнення до високого заробітку при вираженому ігноруванні інших характеристик професії.

2. Соціальний – визначається переважаючою спрямованістю на отримання престижної професії.

3. Духовний – прагнення до досконалості, розвитку творчого потенціалу.

4. Простий – вибір за наявністю альтернатив.

5. Змістовотворчий – вибір за професійним планом, що не повністю пропрацьований.

6. Екзистенціальний – вибір, при якому особа сама розробляє альтернативи.

Для кожної освітньо-вікової групи існують специфічні завдання професійного самовизначення. Серед них можна виділити наступні:

1. Поступове формування загальної готовності до професійного самовизначення (без здійснення конкретних виборів) і підготовка до майбутнього трудового життя.

2. Психолого-педагогічна допомога в конкретних професійних виборах (професійного учбового закладу, професії й спеціальності, місця роботи та конкретного трудового посту).

3. Психолого-педагогічна допомога в освоєнні вже обраної професії (в учбовому закладі або на роботі).

4. Вдосконалення в рамках виконуваної трудової діяльності в ході спеціально організованого підвищення кваліфікації й самоосвіти.

5. Освоєння суміжних видів праці для більш якісного виконання даної роботи.

Дослідженнями Б. Ананьєва встановлено, що вибір професії людьми здійснюється в різні періоди життя таким чином: у 11–20 років – 12,5%; у 21–30 років – 66%; у 31–40 років – 17,4%. Найбільш ранній старт професійної діяльності буває в мистецтві, найбільш пізній – у сфері науки та політики.

3. Об'єктивні й суб'єктивні умови успішного професійного самовизначення

Чинники професійного самовизначення:

І. Об'єктивні (зовнішні умови), орієнтовані на оцінку виконуваного професійного завдання.

• Соціально-економічне становище в країні.

• Повнота представленої інформації про світ професій, «імідж» тієї або іншої професії.

• Специфіка ринку праці конкретного регіону.

• Різноманітні зовнішні впливи (життєві обставини, вплив педагогів, батьків).

• Вимоги, норми й обмеження, що висуваються з боку професії до праці й наявності в людини певних властивостей і особливостей (професійних знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей особистості).

ІІ. Суб'єктивні (внутрішні умови) – сукупність властивостей людини, що характеризують внутрішню фізичну і духовну енергію людини, її спрямованість на самореалізацію.

• Індивідуальні особистісні особливості й професійно важливі якості, знання, уміння й навички оптанта.

• Мотивація професійної діяльності.

• Активність особистості, її здатності й можливості, ціннісні орієнтації.

• Професійна самооцінка й рівень домагань.

• Здібність до саморегуляції і стійкість до стресів.

• Психологічний захист від помилок і невдач.

• Індивідуальний ресурс професійного розвитку людини, що забезпечує ефективне освоєння професійної діяльності й подальше самовизначення у професії.

• Професійна ідентичність особистості та її професійний простір.

• Гендерні стереотипи.

У реальному житті не кожному вдається зробити якнайкращий професійний вибір відразу. Тому вибір професії в психологічній науці розглядається як багатоетапний процес вироблення й ухвалення рішення:

1. Перший етап – виникнення проблеми вибору професії, ухвалення рішення.

2. Другий етап – визначення джерел інформації, компетентних осіб, здатних допомогти у виборі професії.

3. Третій етап – збір інформації, що відображає істотні моменти конкретної ситуації вибору.

4. Четвертий етап – формування узагальненого уявлення про ситуацію вибору професії.

5. П'ятий етап – пошук варіантів рішення, їх оцінка.

6. Шостий етап – остаточний вибір професії.

При виборі конкретної спеціальності корисно знати якнайбільше про те, чого вона вимагає. Незалежно від того, чи намагаєтеся Ви ухвалити рішення щодо спеціальності зараз, або готуєтеся зайнятися нею в майбутньому, знання про те, яка освіта або навички для неї потрібні, або які умови майбутньої праці, допоможуть Вам зробити інформований вибір. Наприклад, важливими можуть бути знання про те, чи є в якій-небудь спеціальності можливості працювати неповний робочий день, або знання про те, що якась робота вимагає або не вимагає роботи з людьми або застосування фізичної сили тощо.

Для здійснення успішного професійного самовизначення важливу роль мають професійні плани.

Виділяють наступні типи професійних планів:

1. За тривалістю:

а) довгострокові; б) середньострокові; в) короткострокові.

2. За характеристикою суб'єкта самовизначення:

а) індивідуальні; б) особисті; в) групові.

Багато вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів пропонують як змістовно-процесуальну модель професійного самовизначення схему побудови особистого професійного плану (ОПП), доповненого ціннісно-етичними компонентами самовизначення. Складання профплану дозволяє людині детальніше здійснювати побудову часової перспективи, довгострокове цілепокладення й коректування короткострокових і довгострокових професійних цілей.

Як змістовно-процесуальна модель професійного самовизначення пропонується модифікований варіант схеми побудови особистого професійного плану – ОПП (Є.О. Клімов; 1988, 1990), доповнений ціннісно-етичними компонентами самовизначення (Н.С. Пряжников, 1988, 1991).