3.2 Тригонометрія на долоні.

Тригономе́трія (від грец. τρίγονο — трикутник та μετρειν — вимірюю, тобто буквально вимірювання трикутників) — розділ елементарної математики, що лежить на перетині алгебри та геометрії і вивчає співвідношення між сторонами й кутами трикутників, дозволяючи проводити кутові обчислення через спеціально визначені функції кутів.

Основним інструментом тригонометрії є тригонометричні функції, визначені для прямокутного трикутника, що значно полегшують обчислення, оскільки дозволяють замінити геометричні побудови, алгебраїчними операціями.

Цікаво ,що значення синуса і косинуса розміщене у нас на руці.

Надавши парі кожних пальців градусну міру і пронумерувавши пальці від 0 да 4 починаючи від великого пальця за формулою ми можемо знайти синус кутів 90°,45°,30°,60° .

17

Висновки

Не один раз я задумувався над тим як швидко обчислити той чи інший приклад приклавши якомога менше зусиль.

Широке використання комп`ютерної техніки в усіх сферах життя «відгукнулося» погіршенням пам`яті, обчислювальних навичок учнів. Актуальна ця проблема і в зв`язку з тим, що при виконанні завдань ЗНО діти припускаються помилок саме в обчисленнях. Найефективніша форма боротьби з цим – систематичне виконання усних вправ на уроках математики. На мою думку всі повинні знати елементарні методи швидкого обчислення.

Швидкі обчислення тренують мозок людини до передбачення результату,підвищують здатність людини до запам'ятовування різних числових результатів. Звичайно, усно можна порахувати швидше, економніше з точки зору затраченого часу і розумових сил. При цьому важливо те, як виконувалось обчислювання, у чому проявилась творча ініціатива людини.

Основною метою швидких обчислень є шляхи вдосконалення знань людини, розвиток пізнавальних здібностей та логічного мислення, методика та аналіз результатів експериментального дослідження.

Завдяки написанню цієї роботи я взяв для себе такі висновки:

1.Швидко рахувати повинні усі.

2.Виконання швидких дії у мозку призводить до покращення пам'яті.

3.Швидкий рахунок тренує мозок до передбачення дій.

18

Список використаної літератури:

Грицаєнко М.П. «Усні вправи з математики»

Стальков Г.А. «Усний срахунок»

Коваленко В.Г. « Тренувальні ірги ігри на уроках математики»

Віняр Л. «Математичне доміно», журнал  «Математика» №20, 2006.

19