
- •Сутність, структура і функції політики.
- •2. Макрорівень ( характеризує переважно державну владу ).
- •3. Мікрорівень ( це переважно органи місцевого самоврядування, профспілки, організації, партії ).
- •2. Політологія, як наука і навчальна дисципліна. Обєкт і предмет політології.
- •Підготовка студента до виконання ролі громадянина;
- •Підготовка громадянина до участі у суспільно-політичному житті, політична соціалізація студентської молоді;
- •Подолання стереотипних уявлень
- •Методи політологічних досліджень.
- •4. Закони і категорії політології.
- •5. Функції політології.
- •Політична думка Стародавнього Сходу.
- •Політична думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.
- •Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя.
- •Загальна характеристика політичної думки періоду Реформації.
- •9. Період Просвітництва та Відродження в політичних вченнях
- •Вчення Макса Вербера
- •2. Теорія раціональної бюрократії м. Вебера
- •1. Створення особливих сфер компетенції шляхом розподілу посад між службовцями, визначення повноважень, якими наділена кожна посадова особа;
- •2. Надання прав і забезпечення роботою посадової особи тільки залежно від того, як вона виконує свої службові обов'язки;
- •Історія української політичної думки.
- •Політична влада як суспільний феномен
- •Політична влада та основні її риси
- •Сутність політичних процесів
- •15. Політична участь стратегія і тактика
- •Ті, хто голосує на виборах; в) ті, що беруть участь у діяльності політичних партій та інших політичних об" єднаннях;
- •Ті, що беруть участь у пошуках політичних кар’єр, та політичні лідери.
- •16. Політична стабільність
- •Поняття держави. Теорії виникнення держави.
- •Теорія походження держави
- •Форми державного правління, державного устрою.
- •Політичні режимим і його різновиди.
- •Концепція правової держави.
- •1.2 Форми держав Стародавнього Сходу
- •1.3 Загальні закономірності еволюційного процесу утворення держав
Сутність, структура і функції політики.
Політика – це необхідність і одночасно потреба сучасної людини, оскільки існує система показників та обмежень її різноманітних дій у сфері життя суспільства, що неможливе без політичного регулювання.
Метою політиків є забезпечення панування окремих соціальних груп над іншими, одних інтересів над іншими або узгодження соціальних інтересів. Засобами політики є право, сила та мораль.
В політиці виділяють 3 рівні її функціонування: 1. Мегарівень ( до цього рівня відносимо ЄС, ООН, НАТО ).
2. Макрорівень ( характеризує переважно державну владу ).
3. Мікрорівень ( це переважно органи місцевого самоврядування, профспілки, організації, партії ).
Суб'єкти політики – це особи і соціуми або створені ними організації та установи, які беруть активну участь у політичному процесі.
Об'єктами політики – це всі явища політичного та суспільного життя на яких спрямована діяльність суб'єктів політики.
Функції політики — це основні напрями її впливу на суспільство. Оскільки вплив політики на суспільство є багатоманітним, то виокремлюються багато різних її функцій. Головною з них є та, що випливає із самої сутності політики та її соціального призначення і полягає у керівництві та управлінні суспільними процесами й забезпеченні завдяки цьому єдності та цілісності суспільства. Завершуючи розгляд сутності і функцій політики, доцільно зупинитися на її основних політологічних концепціях — директивній, функціональній і комунікативній.
СТРУКТУРА ПОЛІТОЛОГІЇ.
Структуру політології становлять:
– теорія політики і політичних систем;
– міжнародні відносини і світова політика;
– управління соціальними процесами;
– політична ідеологія;
– історія політичних учень.
До спеціальних політичних наук відносять політичну географію, політичну психологію, політичну історію, політичну антропологію, політичну семантику, політичну етнографію та ін.
Політологія як наука вивчає політичне життя суспільства в його різноманітних виявах, заглиблюючись у таємниці політики і влади, закономірності діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас. Вона сприяє виробленню світоглядних і ціннісних настанов, вмінню пов'язувати політичні знання із суспільно-політичною практикою.
Закорінені в давніх часах спроби збагнути особливості політичного розвитку людської цивілізації постійно розвиваються і вдосконалюються, збагачуючи світову суспільно-політичну думку, синтезуючи й систематизуючи політичні знання. Вивчення будь-якої науки починається із з'ясування того, чому така наука виникла та як вона розвивається, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місця і роль у пізнанні та в перетворенні суспільства, дійсності.
2. Політологія, як наука і навчальна дисципліна. Обєкт і предмет політології.
Політологія – це наука, об’єктом якої є політика, її відносини з особистістю і суспільством.
Структура політології як науки охоплює: а) загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє загальні теоретичні й методологічні основи її пізнання; б) теорію політичних систем, механізмів функціонування політичної влади, різних компонентів, які становлять політичну систему; теорію політичної свідомості й поведінки.
До спеціальних політичних наук відносять політичну географію, політичну психологію, політичну історію, політичну антропологію, політичну семантику, політичну етнографію та ін.
Власне політична наука і політологія як навчальна дисципліна мають суттєві відмінності.
Політична наука охоплює всю сукупність знань з цього предмета, а навчальна дисципліна вивчає частину загальнотеоретичного й прикладного матеріалу: динаміку розвитку політичного життя, взаємодію політичних інтересів, відносин і діяльності; розвиток політичних інститутів, норм, свідомості та політичної культури; роль людини в політичному житті сучасного світу; роль і місце демократії в політичному житті суспільства як способу й умови діалогу, гласного обговорення проблем, взаємного врахування суперечливих інтересів, претензій і переконань суб'єктів політичного процесу.]1.
До основних завдань політології відносять: