Лекція 8 тема: Безпосередня та представницька демократія в Україні

1. Поняття і значення виборів 2. Види виборів 3. Види виборчих систем 4. Принципи виборів 5. Українське законодавство про вибори й основні стадії виборчого процесу 6. Поняття референдуму 7. Види референдуму 8. Всеукраїнський референдум

1. Поняття і значення виборів

Демократичність держави та суспільства визначається рівнем роз­витку народовладдя, тобто тим, наскільки реальні процедури виявлення й здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами. Народовладдя реалізується через інститути безпосередньої (прямої) чи представницької (виборної) демократії. Безпосередня демократія - це пряме волевиявлення народу чи без­посереднє здійснення волі громадян у питаннях державного та суспільного життя. До інститутів безпосередньої демократії нале­жать референдум, обговорення проектів нормативних актів, участь у виборах, загальні збори громадян. Представницька демократія - засіб реалізації волі народу через обраних ним представників до органів влади. Законно обрані народні депутати є виразниками волі народу.

Найпоширенішою формою прямого народовладдя в усьому світі є вибори, що, на відміну від інших його форм, постійно та періодично застосовуються в більшості країн. Через проведення виборів формуються різні органи публічної влади - як державні інститути (парламенти, іноді уряд, посади глав держав), так і пред­ставницькі органи місцевого самоврядування.

Отже, вибори - це волевиявлення народу з метою формування органів державної влади, місцевого самоврядування чи обрання посадових осіб через голосування.

Підготовка та проведення виборів, визначення їх результатів значною мірою залежить від виборчого права, котре діє в певній державі.

Термін "виборче право" вживається у двох значеннях:

1. об'єктивному (розділ конституційного права, сукупність юридичних норм, які регулюють організацію та проведення виборів);

2. суб'єктивному (право якої-небудь особи брати участь у ви­борчій кампанії та голосувати).

Розрізняють активне й пасивне виборче право. Активне виборче право - це право обирати, голосувати за будь-яку кандидатуру (на референдумі - "за" чи "проти" запропонованого рішення). Пасивне виборче право - це право бути обраним, наприклад, на посаду президента, до парламенту, органів місцевого самоврядування.

Часто активне та пасивне виборче право в однієї й тієї ж особи збігаються, але можуть і не збігатися. Приміром, громадянин України, якому виповнилося 20 років, може голосувати за будь-якого (чи проти всіх) кандидата на посаду Президента України, але пасивного виборчого права в такому разі немає, тому що балотуватися на цю посаду можуть лише особи, яким виповнилося 35 років.

У сучасному політичному житті через вибори реалізуються певні соціальні функції, а саме:

• вони є важливим інструментом легітимізації (визнання закон­ною, виправданою в уявленні населення) державної влади та конкретного представницького органу;

• вибори є однією з форм здійснення народного й національ­ного суверенітету;

• через вибори, як демократичну форму обрання народних представників, забезпечується стабільність, поступовість і наступність існування влади;

- вибори є одним з найважливіших способів формування та прояву суспільної думки;

• вибори здійснюють відбір і виховання політичних лідерів, дають змогу позбутися політиків непопулярних або тих, хто себе скомпрометував;

• вибори й участь у них підвищують політичну та правову культуру населення;

• вибори є однією з найважливіших характеристик політич­ного життя, однією з основних подій у житті суспільства.