2. Екологічно чистий товар

Вихід з економічної й екологічної кризи одночасно можливий при орієнтації на екологічну продукцію, на створення й розвиток в Україні ринку екологічно чистих товарів.

Існують розбіжності при визначенні категорії "екологічно чисті товари". Більшість авторів розглядають це поняття в першу чергу з погляду екологічної безпеки. Так, наприклад, А. Горєлова під екологічно чистим продуктом розуміє продукт, безпечний як для людини, так і для навколишнього середовища.

Одні економісти під екологічними товарами розуміють різні види природних ресурсів. Інші - чисте повітря, воду, ґрунт, а також здоров'я. Також екологічно чистими товарами називають вироби й послуги, виробництво й споживання яких сприяє зниженню інтегрального екологічного впливу у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту. Під екологічно чистими товарами розуміється все те, що може задовольняти екологічну потребу або її брак і пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання.

Існує поняття екологічних інновацій у якості змін у соціально-економічному розвитку господарської системи, які разом із позитивним соціально-економічним ефектом поліпшують стан природного середовища або значно зменшують негативний вплив на навколишнє середовище. Так само існує поняття "екологічне підприємництво", під яким розуміється діяльність з виробництва й реалізації товарів, проведення робіт і послуг, спрямованих на попередження шкоди навколишньому середовищу й здоров'ю населення. Можливо вживати термін "екологічно сприятливий продукт" з точки зору п'яти критеріїв: токсичність, необоротність, некерованість, рівень або розмір впливу продукту (процесу), обтяження екологічної системи продуктом.

С. Ілляшенко під екологічно чистими товарами (виробами або послугами) розуміє товари , що є економічно ефективними й екологічно безпечними у виробництві, споживанні й утилізації.

Більшість існуючих нині визначень екологічної чистоти продукту дається з точки зору виробника або незалежних сторонніх організацій. Основними факторами привабливості екологічно чистих товарів виступають у першу чергу якість самого товару, а також якість навколишнього природного середовища, де він був вирощений, або впроваджується, обмінюється, реалізується.

Не менш привабливим є фактор утилізації, тобто яким чином екологічно чистий товар впливає на навколишнє середовище після його споживання й утилізації.

За твердженням деяких авторів словосполучення "екологічно чистий" взагалі позбавлене змісту: якщо сам по собі продукт дійсно є повністю натуральним і не містить шкідливих речовин, може виявитися, що при його виробництві використовуються токсини.

Це означає, що якщо цю упаковку спалюватимуть, то в атмосферу виділятимуться високотоксичні речовини. А можливо, при виробництві цього товару завдається серйозний збиток навколишньому середовищу.

Або, наприклад, у "чистого" продукту може бути упакування, що виготовлено за застарілою технологією, яка завдає шкоди навколишньому середовищу.

Справжнім екологічно чистим можна назвати продукт, якщо він не містить шкідливих для людини й навколишнього середовища речовин. І якщо при його виробництві й утилізації упакування не завдається шкоди довкіллю.

У наукових працях О. Прокопенко запропоновано використовувати наступне визначення категорії "екологічні товари" - економічні продукти, тобто результати людської праці (господарської діяльності), які представлені в матеріально-предметній формі (матеріальні продукти), у духовній або інформаційній формі (інтелектуальні продукти) або у вигляді виконаних робіт і послуг, виробництво й споживання яких знижує екодеструктивний вплив у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту при одночасному підвищенні економічної ефективності в сферах виробництва і споживання. Це дозволяє, на думку дослідника, встановити термінологічну сутність поняття екологічних товарів, що особливо необхідно для управління процесами формування ринку (зокрема на державному й регіональному рівнях).

Автором запропонована класифікація товарів за ступенем екологічності. Зокрема вона виділяє:

- неекологічні товари - екологічно небезпечні товари (при їхній розробці, виробництві, споживанні й утилізації сумарний екодеструктивний вплив перевищує асимілюючі можливості навколишнього середовища) і екологічно прийнятні товари (вносять екодеструктивні зміни в межах асимілюючих можливостей навколишнього середовища);

- екологічні товари - екологічно нейтральні товари (їхнє виробництво й споживання не руйнують навколишнього середовища) і екологічно спрямовані товари (їхнє виробництво й споживання вносять позитивні зміни в навколишнє середовище).

Обов'язковою умовою екологічної чистоти є відсутність шкідливих речовин, компонентів, матеріалів та інших видів сировини в готовому продукті, а також відповідність критеріям екоефективності технології виробництва даного продукту. Це дозволить забезпечити мінімальний вміст шкідливих речовин у продукті й істотно підвищити якість і конкурентоспроможність товару, тим самим указує на необхідність перегляду управлінських рішень у нових умовах формування й розвитку ринку екологічно чистих товарів.

1. Види

При виборі стратегії маркетингу використовують ряд товар­них класифікацій на основі притаманних цим товарам характе­ристик.

Залежно від тривалості використання, товари поділяють на товари короткотривалого використання (споживаються за один або декілька циклів: одяг, взуття) і довготривалого використання(автомобілі, холодильники); товари одноразового користування - використовуються один раз (їжа, предмети гігієни).

Залежно від об’єктів продажу, прийнято ділити товари на споживчі (особистого користування), виробничого призначення і послуги.

Характер споживання товарів кожної з цих груп різно­манітний, купівля визначається різними потребами і мотивами. Придбання товару особистого користування — це акт одно­осібного волевиявлення або волі сім’ї. Щодо купівлі товару виробничого призначення, то тут приймається колегіальне рішен­ня людей, що перебувають на різних адміністративних рівнях. Щодо екологічно чистих товарів, то для їх успішного збуту фахівець з маркетингу неодмінно повинен враховувати мотиви ринкової поведінки, довкільну орієнтацію, пріоритети та психо­логію осіб, від яких залежить прийняття остаточного рішення щодо купівлі.

Послуга — будь-яка дія або благо, яку одна сторона може запропонувати іншій. Послуга не призводить до передачі влас­ності (фотографія, сертифікація, моніторинг, реклама, пере­везення пасажирів).

1. Побутові:

· харчування - їдальня, кафе, ресторан

· житло - будівництво , ремонт

· обслуговування - прання, прибирання, хімчистка, ремонт

· відпочинок - кіно, театр, дискотеки, музеї

2. Ділові:

· технічні - налагодження, обслуговування, та ремонт обладнання

· інтелектуальні - правові, бухгалтерські, рекламні, маркетингові, управлінські

· фінансові - розрахунково-касове обслуговування, кредитування, страхування

3. Соціальні:

· освіта

· охорона здоров'я

· охорона

Товари споживчого використання, за своїми споживчими характеристиками можуть також поділятись на продукцію повсякденного попиту, попереднього вибору, особливого попиту і пасивного попиту.

Якщо екологічно чиста продукція належать до товарів пов­сякденного попиту, то необхідне її широке розповсюдження в торговій мережі, ціни на неї мають бути доступними і вона повинна легко розпізнаватись за допомогою загальноприйнятої екологічної символіки. Таку продукцію споживачі купують часто, не роздумуючи і з мінімальними зусиллями на їх порівняння та купівлю (різні господарські дріб'язки, канцелярські приналежності, продукти повсякденного харчування й ін.).

У свою чергу, товари повсякденного попиту можна розподілити на основні товари постійного попиту, товари імпульсної купівлі та товари для екстрених випадків. Основні товари купуються регулярно, тому для споживача особливо важливо, щоб вони були безпечні у процесі їх споживання. Товари імпульсної купівлі купують без попереднього планування та зусиль на пошуки. їх необхідно пропонувати у багатьох торгових точках і привертати до них увагу. Товари для екстрених випадків купують у випадку виникнення гострої необхідності. їх також необхідно пропонувати у достатній кількості торгових точок, або у спеціалізованих відділах, для того, щоб цей товар був у відпо­відному місці і в потрібний час, якщо у ньому виникне потреба.

Товари попереднього (ретельного) вибору купуються не часто; споживач витрачає багато часу для порівняння різних марок, їх характеристик. Необхідно, щоб в процесі такого порівняння споживач встиг виділити екологічні характеристики і усвідомлював переваги екологічно чистої та екологічно орієнтованої продукції (меблі, одяг, електропобутові товари й ін.).

Товари особливого попиту – це товари, яким притаманні унікальні характеристики або які належать до певної марки. Якщо екологічно чиста продукція потрапляє до цього різновиду значна кількість покупців готова затратити додаткові зусилля, час та кошти на її пошуки і придбання. Необхідно лише проінформувати покупців про наявність цього виду продукції в певному місці. Наприклад, краватка від фірми «Діор».

Товари пасивного попиту – це товари широкого споживання, про які споживач не знає, або не задумується щодо їх придбання. Це можуть бути такі товари, як фільтри для води, засоби для запобігання забрудненню, екологічні послуги. Тому щ товари потребують широкої маркетингової підтримки у вигляді реклами, особистого продажу та пропаганди.

Товари виробничого призначення поділяються на:

1) засоби праці, до складу яких входять будівлі, споруду основне обладнання; допоміжне обладнання, вузли і агрегати та ін.;

2) предмети праці, а саме – основні і допоміжні матеріали, сировина;

3) ділові послуги (юридичні, маркетингові, консалтингові, транспортні та ін.).

4) допоміжні матеріали (офісне канцелярське приладдя та ін.).

Такий розподіл ґрунтується на різному ставленні покупця до цих товарів і специфіці вимог, що пред’являються до способів . продажу, обслуговування, забезпечення запасними частинами та на інших аспектах торгівлі даними товарами. Потрібно пам’ятати, що попит на товари виробничого призначення формується не сам собою, а в тісному взаємозв’язку з попитом на вироби особистого споживання.

По відношенню до товарів виробничого призначення покупець особливо цінить надійність постачальника, або те, що товар належної якості буде отриманий точно у встановлений термін зі всією необхідною документацією і відповідним сервісом.

З погляду маркетингового підходу всі товари можуть бути підрозділені на двох груп: стандартизовані і диференційовані товари. Під стандартизованим товаром розуміється товар, пропонований різними підприємствами, але сприйманий покупцями як однорідний у всіх випадках. Наприклад, сільськогосподарські продукти, такі, як огірки, томати й ін. Покупців у даному випадку не цікавить, яке сільськогосподарське підприємство виростило цю продукцію. Товари, продавані на біржах, такі, як бавовна, сира нафта, метал, цінні папери, валюта, також є стандартизованими.

Під диференційованим товаром розуміється товар, пропонований різними підприємствами і сприйманий покупцями як різний у кожного продавця. Більшість з диференційованих товарів продаються як фірмові товари. Під фірмовим товаром розуміється диференційований товар стандартної якості, що у стандартних кількостях і упакуванні продається під визначеним найменуванням на значному сегменті ринку. Наприклад, кроссовки «Аддідас», кава «Нестле».

Слід зазначити, що від кожного конкретного покупця залежить, чи сприймає він даний товар як стандартизований чи диференційований. Кожне підприємство може шляхом створення нових модифікацій продукції, додання їй нових якостей спробувати диференціювати свій товар з метою завоювання більш міцних позицій на ринку.