3.Мультиплікатор видатків.

Рівноважний обсяг національного виробництва змінюватиметься під впливом змін у будь-якому компоненті сукупних видатків. Збільшення будь-якого із компонентів переміщуватиме лінію запланованих видатків угору, що збільшуватиме рівноважний обсяг виробництва. І навпаки, зменшення величини будь-якого компонента сукупних видатків переміщуватиме лінію видатків донизу, що супроводжуватиметься скороченням зайнятості і рівноважного ВВП.

Збільшення будь-якого компонента сукупних видатків спричиняє дещо більший приріст рівноважного обсягу виробництва, або, що рівнозначно, доходу. Цей результат називають ефектом мультиплікатора.

Ефект мультиплікатора — це багаторазовий вплив, який зміна сукупних видатків чинить на рівноважний ВВП. Мультиплікативний ефект властивий усім видам видатків — споживчим видаткам, інвестиціям, державним закупівлям товарів і послуг та чистому експортові.

Мультиплікатор видатків — це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента сукупних видатків.

,

де: μ — мультиплікатор видатків;

— зміна рівноважного ВВП;

— зміна сукупних видатків, незалежних від динаміки Y.

Мультиплікатор — це коефіцієнт, на який треба помножити зміну у сукупних видатках, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП.

Інакше кажучи, мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст сукупного обсягу виробництва (доходу) перевищує приріст сукупних видатків. Мультиплікатор діє в обох напрямах: зменшення у будь-якому компоненті сукупних видатків спричиняє багаторазове зменшення рівноважного ВВП.

Постає запитання: чому зміна величини сукупних видатків спричиняє вагомішу зміну у обсязі національного виробництва? Ефект мультиплікатора зрозуміти неважко. Річ у тім, що одноразова зміна будь-якого компонента сукупних видатків зумовлює багаторазову зміну сукупних доходів. Національна економіка — це безперервно повторювані потоки видатків і доходів. Тому початкова зміна у будь-якому компоненті сукупних видатків спричиняє ланцюговий характер змін у потоці “видатки-доходи”. Інакше кажучи, будь-які видатки створюють доходи адекватної величини, які розподіляються між споживанням та заощадженням. Споживання, яке випливає з доходів, одержаних у кожному попередньому циклі здійснення ділових операцій, перетворюється у видатки для наступного циклу. Величина цих видатків постійно зменшується в міру віддалення кожного нового циклу від початкового.

Отже, початкова зміна у сукупних видатках викликає нескінченний ланцюг вторинних споживчих видатків, які зменшуються з кожним наступним циклом видатків, і у підсумку багаторазово змінюють обсяг національного виробництва.

Оскільки інвестиції є наймінливішим компонентом сукупних видатків, то для аналізу ефекту мультиплікатора припустімо, що обсяг інвестиційних видатків зріс на 5 млрд грн. Нехай гранична схильність до споживання становить 0,8. Збільшення інвестицій означає додаткові доходи у вигляді заробітної плати, прибутку і т. д. на ту саму суму, бо видатки й доходи – це дві сторони однієї операції. За МРС = 0,8 з додаткового доходу у 5 млрд грн споживаються 4 млрд грн, а 1 млрд грн заощаджується. Дохід у 4 млрд грн, який витрачають на споживання одні домогосподарства, отримують у вигляді додаткового доходу інші домогосподарства. З нового доходу у 4 млрд грн споживаються 3,2 млрд грн і заощаджується 0,8 млрд грн. Додатковий дохід у третьому циклі змін становитиме 3,2 млрд грн, із яких заощаджується й споживається відповідно 2,56 та 0,64 млрд грн, і т.д. Отже, величина доходу й споживання у кожному наступному циклі видатків є меншою, ніж у попередньому.

Загалом якщо інвестиційні видатки зростають на ΔІ, то дохід збільшується також на ΔІ. Це зростання доходу, своєю чергою, збільшує споживання на МРС ΔІ. Зростання доходу у другому циклі збільшує споживання – цього разу на МРС ·(МРС  ΔІ). У третьому циклі споживання зросте на МРС ·(МРС²  ΔІ). Цей перехід від споживання до доходу і знову до споживання повторюється безкінечно. Сумарний приріст (обсягу виробництва) можна обчислити за поданою нижче методикою, якщо процес мультиплікованого впливу початкової зміни видатків триває до кінця.

Початкова зміна інвестиційних видатків = ΔІ

Перший цикл зміни споживання = МРС  ΔІ

Другий цикл зміни споживання = МРС²  ΔІ

Третій цикл зміни споживання = МРС³  ΔІ

Підсумуємо прирости обсягу виробництва і винесемо ΔІ за дужки:

ΔВВП = ΔІ(1 + МРС + МРС² + МРС³ + …).

Вираз у дужках є нескінченною геометричною прогресією. Суму членів прогресії ( 1 + r + r² + r³ + …) знаходять за формулою: 1/1 – r, за умови, що r<1. У нашому прикладі МРС<1, а сума доданків у дужках становить:

1/(1 - 0,8) = 5.

Знайдене число є не чим іншим як мультиплікатором, який показує у скільки разів зміна обсягу національного виробництва перевищує зміну сукупних видатків. Звідси мультиплікатор можна обчислити як:

або .

Отже, із нашого аналізу можна зробити деякі висновки. По-перше, розмір мультиплікатора залежить від того, яка частка доходу перетворюється у споживчі видатки, тобто від МРС. Що вища МРС, то більший розмір мультиплікатора і навпаки. По-друге, мультиплікатор перебуває в оберненій залежності від МРS. Що вища МРS, то менший розмір мультиплікатора.

Зміни в обсязі національного виробництва, можна обчислити так:

.

У нашому прикладі обсяг національного виробництва збільшиться на 25 млрд грн: ΔІ = 5млрд грн;  = 5.

ВВП =5 5 млрд грн = 25 млрд грн.

Ефект мультиплікатора можна показати графічно. Припустімо, що початково економічна рівновага досягалася у точці Е₁ ( рис. 3.), в якій інвестиції дорівнювали заощадженням ( І₁ = S₁ = 10 млрд грн).

Рис. 3.Ефект мультиплікатора

На ринку складається сприятлива інвестиційна кон’юнктура і створюються можливості для додаткових інвестицій у сумі 5 млрд грн. Крива інвестицій переміщується угору в положення І₂ і економічна рівновага досягається в точці Е₂. Приріст рівноважного ВВП становить 25 млрд грн. Отже, приріст рівноважного ВВП у 5 разів більший, ніж початкова зміна інвестицій. Тому катет Е₁F трикутника Е₁Е₂F у 5 разів більший за катет Е₂F. Довжина катета Е₁F відповідає зміні ВВП, а катет Е₂F – зміні інвестицій. Відношення катета Е₁F до катета Е₂F становить 5 (25 : 5), отже, дорівнює мультиплікатору для нашої економіки.

Розглянутий вище мультиплікатор називають простим, бо він враховує лише один канал витікань — заощадження. Але у реальній дійсності із потоку “видатки-доходи” відбуваються витікання у вигляді податків та імпорту. Мультиплікатор, який враховує витікання з потоку “видатки-доходи”, називають повним. Про нього мова йтиме нижче.

Мультиплікативний ефект залежить від рівня використання ресурсів у національній економіці. Якщо в економіці спад, тобто є незалучені у виробництво ресурси, то мультиплікатор діє на повну силу. У міру наближення економіки до стану повної зайнятості ресурси вичерпуються, і мультиплікатор утрачає свою силу. Дедалі більша частка приросту сукупних видатків трансформується у зростання цін й дедалі менша – у приріст реального ВВП. У разі повної зайнятості мультиплікатор не діє.

Мультиплікований вплив початкової зміни сукупних видатків припиняється тоді, коли сума нових заощаджень зрівнюється з початковою зміною видатків. У такий спосіб коригується нерівновага у національній економіці спричинена зміною сукупних видатків. У нашому прикладі доходи ( ВВП) мають збільшитися на 25 млрд грн, щоб створити додаткові заощадження на 5 млрд грн, аби вичерпати мультиплікативну силу інвестицій у сумі 5 млрд грн.

Мультиплікативний ефект також виникає, якщо у національній економіці змінюються не лише інвестиційні, а й інші види видатків, наприклад, видатки на споживання. Якщо домогосподарства зменшують споживання, а підприємства не збільшують інвестиції, продаж товарів і послуг та реальний ВВП зменшується. Зміна реального ВВП при цьому визначається ефектом мультиплікатора – кожна гривня зменшення споживання спричиняє зменшення реального ВВП у кількість разів, яка відповідає мультиплікатору ( у 4 рази, якщо МРS = 1/4; у 5 разів, якщо МРS = 1/5 , і т.д. )

Аналізуючи процес встановлення рівноважного ВВП та причини його можливих змін, ми згадали автономні, тобто незалежні від обсягу національного виробництва інвестиції. Автономні інвестиції, які здійснюються у вигляді початкових ін’єкцій, унаслідок ефекту мультиплікатора спричиняють багаторазову зміну реального ВВП. Зростання реального ВВП, своєю чергою, стимулює збільшення інвестицій. Економічне зростання й підвищення рівня зайнятості активізують інвестиційну діяльність підприємств: виникають похідні інвестиції.

Похідні інвестиції – це інвестиції, породжені зростанням реального ВВП. Залежність інвестицій від приросту обсягу національного виробництва називають акселератором. Похідні інвестиції, поєднують з автономними, прискорюють економічне зростання, що називають ефектом акселератора.

Однак колесо економічного розвитку країни може крутитися і в інший бік. Зменшення реального ВВП спричиняє зменшення похідних та сумарних інвестицій у фазі спаду. Унаслідок поєднання ефектів мультиплікатора та акселератора поглиблюється спад виробництва і знижується рівень зайнятості.