I оргашзащя I зд1йсненя 1 • масових туристських I

ч ь

Серед найд!ев1ших форм пропаганди туризму \ залу-чення широких мае до активного форм вщпочинку е масов! показов!, тренувальн! заходи \ змагання (зльоти, конкурси, 1гри, тренувальн! збори, треынги I т.ш.). Вони разом з тим виконують культурно-просввтницьк!, краезнавч! виховн! функцм, сприяють покращенню ф13ичноУ пщготовки, технич­ному вдосконаленню, орган1заци змютовного вщпочинку все бтьшого числа людей, популяризаци туризму серед населения.

Проведения туристських зльот|'в \ змагань мае досить давню ютор1ю, але масового характеру ц! заходи стали на-бувати з 50-х рок!в XX ст. Сьогоды вони проводяться на р1зних р1внях - вщ туристських секц!й до м!жнародних фо-рум1в, у яких беруть участь сотн! тисяч турислв I краезнавц!в.

Класифшацш масових

_________ТУРИСТСЬКИХ ЗЭХОД1В

Поняття "зл1т" I "змагання" часто вживаються паралель-но I нав1ть ототожнюються одне з одним, хоча ц! заходи вщр!зняються один вщ одного за своею метою I програмою:

Спортивно-оздоровчий туризм 199

змагання, як правило, виступають складовою частиною зльот!в, хоча можуть проводитись I самостмно.

Пщ терм!ном "змагання" розум!ють прагнення випере-дити, перевершити, перемогти !нших. Що ж до туристських змагань, то тут важливо не тшьки \ не сттьки одержати пе­ремогу, скшьки з'ясувати р!вень техн'нноУ \ тактично!' пщго­товки, загалы-юф!ЗичноТ \ спец!альноТ тренованост!, випро-бувати нов! зразки спорядження \ прийоми його використан-ня в умовах, максимально наближених до пох'щних.

ЗЪди, зльоти передбачають проведения збор1в, нарад людей, об'еднаних спшьною метою, член!в леУ чи 1ншоТ масо-воУ орган1зацн. Головне завдання туристських зльот!в - попу-ляризац!я туризму, спшкування однодумц!в, обм!н досвщом, щеями, демонстрац1я нових зразюв спорядження тощо. Але, не принижуючи значения цих заход!в, слщ сказати, що зльо­ти I змагання не повинн! пщм!няти основну форму д1яльност! в туризм!, якою е оргаызацчя I проведения поход!в.

Р|зноман1тн1сть масових туристських заход!в обумовлюе необх'щн!сть Ух класиф|каци. Ця остання зд!йснюеться за трьо-ма основними параметрами: формою, масштабом, класом.

Серед форм туристських заход!в можна назвати пер-шост!, вщб1рков1 змагання, товарисью зустр1ч1. Зльоти най-част!ше проводяться у вигляд! конкурав, виставок, сем!нар1В, вечор1в тощо.

Масштабнють зльот!в I змагань визначаеться широтою участ! в них команд чи окремих представниюв р!зних регюыв або орган1зац|й. Ц1 заходи можуть вщбуватись на м!жнародно-му, М1жобласному, обласному, районному р1вн1 або в межах окремого трудового колективу, турбази, школи, секци I т. 1н.

Клас змагань за Ух складнютю визначаеться в д1апазон1 зм1нюеться вщ I до IV I залежить вщ характеру I кшькост! етатв, довжини, складност! перешкод, перепаду висот, ви-користовуваних техн'нних прийом!в 1 т. 1н.

Пщ час зльот!в можливе будь-яке поеднання масштабу I класу змагань. У ход! широкомасштабних змагань, як пра­вило, переважають нескладн! дистанцП' I - II клас!в, осктьки основною метою е популяризац!я туризму \ обм!н досвщом. В той самий час змагання окремих вуз!вських колектив!в секц|й I т. п. можуть включати дистанцП' III - IV клас1в.

Дв? ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю,

Умовно ц! етапи можна подтити на групи:

> техн!чно складн! (навюна переправа, пщйом або спуск по вертикал!, переправа по колод! тощо);

> техш'чно нескладн! (переправа на плавучих засобах, пщйом або спуск по схилу, траверсування схилу, пере-сування по купинах, транспортування потерпших I т. !н.);

> без ф!зичного навантаження (зав'язування вузл!в I

_„ Н^ЯЪ" »

оов язок, надання першоТ допомоги, спортивне ор!енту-вання I т. п.);

> закр|'плення туристських навичок (встановлення намета, розпалювання багаття, пакування рюкзака тощо).

При постановц! дистанцн важлива лоп'чна послщовнють етат'в. Це досягаеться дотриманням загальних правил:

> доцшьне паралельнё розм!щення 2-3 ниток маршруту;

> подолання еташ'в дистанцм бажано зд!йснювати в при-родних умовах (нав!сна переправа - над струмком або яром, загата або купини - на заболочен!й дшянц!;

> визначити мюце для старту ! ф!н!шу;

> техтчно склады етапи зручш'ше долати на початковому в!др!зку дистанци;

> у складних етапах може бути зад!яна частина команди, а можна п!ти шляхом встановлення контрольного часу;

> якщо програмою змагань передбачено перехщ водойми убрщ, доцтьно поставити йогб в к!нц! траси.

Важливо вдало обрати мюце змагань. Наявнють вод-них об'ект!в, переаченоУ мюцевост!, порослих л!сом дшянок дозволяв розробити ц!каву дистанцию.

Прський туризм. Змагання з техники прського туриз­му складаеться з командного та !ндив!дуального подолання дистанц|й, що пролягають через дшянки прського або розчленованого рельефу, а також виконання спец!альних техн!чних прийом!в. Це один 1з найбтьш видовищних \ по-пулярних вид1в змагань з туризму. Окрем! елементи зма­гань з техн!ки прського туризму входять у програму змагань з П1ШОХЩНОГО туризму.

У ход! змагань передбачено подолання дистанций по за-даному або самост!йно обраному маршрут!. Припускаеться використання р!зних спец1альних техн!чних прийом!в на

• ** ••• /•* I • • >*

одн1и дистанци або з еднання кшькох дистанцт в одну трасу.

Спортивно-оздоровчий туризм_________________ 203

Як правило, змагання проводяться на висотах, що не

^* • •••

потребують акл1матизаци.

Дистанц!я передбачае наявн!сть р!зних вид!в пере­шкод, характерних для прськоТ мюцевост! - скельних ма-

СИВ1В, КруТИХ ТрЭВ'ЯНИСТИХ, СН1ГОВИХ I ЛЬОДОВИХ СХИЛ1В, ВОД-

них перепой. На р1внинн!й територ!У траси для цього виду змагань пролягають крутими схилами р!чкових долин, че­рез вироблен! кар'ери, цеглян! чи бетон! ст!ни споруд ! т. п.

Наб!р етап!в р!зного ступеня складност! може бути та­ким: пщйом ! спуск по крутому схилу (трав'янистому, сн!го-вому, льодовому), подолання прямовисних скельних д!ля-нок (пщйом по скел!, спуск на мотузц!), водних перешкод.

Пщготовка до змагань з техн!ки прського туризму вима-гае спец!альних засоб!в безпеки. Дшянки скельних виход!в очищаються в!д кам!ння, земл!, п!ску. Пщходи до траси, а також мюце знаходження судд!в ! глядач!в повинн! розта-шовуватись на безпечн!й дтянц!. Учасникам змагань не-обхщно мати засоби страховки.

Водний туризм. Змагання турист!в-водник!в приваб-люють великим ! р!зноман!тним набором перешкод, техн!ч-ними способами плавання ! плавучими засобами. Змагання можуть проводитись на байдарках, плотах, катамаранах. У водному туризм! ширше, н!ж в !нших видах, використо-вуеться саморобне спорядження. Змагання турист!в-вод-ник!в проводяться в особистому, особисто-командному! ко­мандному зал!ку.

Умови змагань можуть бути р!зними, хоча найбтьш ча­сто вони проводяться в таких видах: коротка траса, довга траса, змагання з безпеки плавання, естафета.

Довжина коротко!' траси не перевищуе 800 м, а кшькють перешкод (вор!т) може досягати 25. В основному це штуч­но створен! перешкоди, подолання яких передбачае вико­ристання р!зних прийом!в. Зокрема, уздовж траси практи-куеться нав!шування вор!т, утворених двома жердинами. Завдання учасниюв - подолання на плавучих засобах тра­си з послщовним проходженням кр!зь ус! ворота.

Довга траси (рал!) може простягатись на вщстань в!д 5 до 100 км. Дистанц!я включав окрем! техтчно складн! д!лянки ! може бути поделана за один або кшька дн!в.

204_______________________________ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю.

^^^^^^жш^^шт^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^МИИШ

Змагання проводяться в умовах, максимально наближених до похщних, I передбачають участь ус!х вид!в суден.

Змагання з безпеки плавания передбачають участь ко­манд. У своУй переважтй бшьшост! вони розгортаються на-вколо !м!тованого перекидання судна або пад!ння учасниюв у воду I зд!йснення "рятувальних" роб!т на обмежен!й дшянц!.

Естафетна траса мае довжину в!д 5 до 20 км. IV окрем! дтянки розрахован! на р!зн! типи суден: байдарки, плоти,

**-«.-

катамарани.

При вибор! траси для змагань з водного туризму не-обхщно перев!рити, щоб на н!й не було перешкод, як! мо-

_ •• • г^ • • •••

жуть становити загрозу для життя IX учасникю. Пюля Л1ни ф!н!шу повинна бути дшянка вщносно споюйноТ води для причалювання I надання надмноТ страховки в раз! виник-нення аваршноУ ситуаци.

Лижний туризм. Змагання з лижного туризму за своею програмою близью до п!шох!дного. Вони здебшьшо-го мають т! ж сам! етапи, доповнен! етапами з лижноУ тех-н!ки. 3 огляду на природн! умови, в яких проводяться ц! змагання, проблема безпеки учасниюв доповнюеться тур-ботою про здоров'я турист!в, що обумовлена можливютю обморожения.

Останн!м часом широко практикуются змагання з вело­сипедного туризму. Велотуристи змагаються в технщ! Узди на велосипед!, подоланн'1 крос-траси, велосипедного рал'|.

Змагання з ор1ентування. Спортивне ор!ентування видшилося в окремий вид спорту з туристських змагань. Але етапи ор!ентування на мюцевост! традиц!йно включа-ються в програму туристських зльот!в. Вони дають змогу з'ясувати р!вень оволод!ння навичками ор!ентування, не-обхщними кожному туристов!, I сприяють Ух удосконаленню.

Змагання з ор!ентування проводяться в таких видах: рух у заданому напрямку, рух за вибором, рух по марюро-ван1й трас!. Кожний Ух учасник на старт! отримуе топо-граф!чну карту \ повинен забезпечити пролягання маршру­ту через контрольн! пункти (КП) в певному порядку або на виб!р. На марфоваый трас! основним завданням учасниюв е точне нанесения на карту л!н|У маршруту I м!сцезнаход-ження КП.

2О5

Спортивно-оздоровчий туризм _________ ............^

^и_т^'»«ми^^^ .................^|"" ! ^|М|1 '''Г^^ж™"^Ш1'^|™^айяюав°^вш

Довжина дистанцП' в цих змаганнях для чолов'|юв скла-дае 6-15 км, для жшок-4-9 км. Значно коротша вона у зма­ганнях школяр!в.

При проходженн! траси рекомендуеться встановлюва-

ти контрольний час.

Район для проведения змагань обираеться з таким розрахунком, щоб на мюцевост! були ч!тк1 обмежувальн! об'екти - шосе, р!чка, поле I т. п. Попередньо учасниюв не-обхщно про!нформувати про вимушен! дП' на той випадок, якщо Ум доведеться з1йти з траси, або в раз! втрати ор1енту-вання. Необх!дно попередити Ух також про ва небезпечн! об'екти на протяз! траси (болота, урвища тощо) 1 позначити

ц! М1сця на карт).

Тшьки грамотно пщготовлен! \ вмто проведен! змаган­ня дозволяють розв'язати ва поставлен! заедания.

Навчально-тренувальн! комплекси. Трен1нги_______

Командна взаемод!я е основою усп!шного ! безпечно-го проведения туристського походу. М!ру командно! взаемод!У в туристських трупах характеризують терм!ном "сходжен!сть". Досягнення максимально'! "сходженост!" можливе лише за умови подолання туристською групою з!

. • •• •••

сталим складом багатьох маршрупв р!зно! категори склад-ност!, а це справа не одного року. Прискорити цей процес дозволяе спец!альний трен!нг командно! взаемод!У (Каг! КоИпке та !н., 1977-1999, !з зм!нами та доповненнями).

Третнг командно'1 взаемодн являе собою спец!альну одноденну програму, розраховану на одну або к'шька труп у склад! 8-15 чолов!к, що включае !гри ! вправи, як! з тих чи !нших причин е певним випробуванням для учасник!в май-бутнього туристського походу. Причому в багатьох випадках усп!шне розв'язання поставлених завдань на перший^ по-гляд здаеться недосяжним. Основною метою трен!нгу ! його реальним результатом е швидке об'еднання учасниюв май-бутнього туристського походу в едину злагоджену команду.

206___________ ^^^.^^.МШ9^^Х.^Ё^,.9'^

Зм1ст треынгу командно)' взаемодП' полягае у виконанн! цтком конкретних ф!зичних та «нтелектуальних завдань, де на поставлене запитання не даеться вщповщк Трупа повин­на вщшукати можливють його розв'язання шляхом проду-мування I практичного випробування р!зних вар1ант!в, вщмови вщ помилкових, якщо треба, печати спочатку, 1 так доти, поки не буде досягнуто позитивного результату.

Бтьшють вправ вимагае вщ учасник«в колективноУ ро- , боти над розв'язанням проблемного завдання. При цьому | необхщно рахуватися з шдивщуальними особливостями I кожного учасника (статура, ф!зична сила, спритнють, р!вень ж осв!ченост1 I т. Ы.). Устшне виконання групою завдань I | вправ треынгу можливе лише за умови об'еднання ф!зич- -них 1 розумових зусиль кожного учасника. |

Вправи мютять у соб! необмежен! можливосл для прак- I тичного вщпрацювання у групових взаеминах таких мо-ральних категорш, як дов«ра, вщповщальнють, значущють особистосл, шдивщуальний внесок 1 т. 1н. В ход! Ух виконан­ня кожний зможе пройти тестування не сво'Г особислсн! якост!, свою роль I м!сце в груп!, вщкрити для себе меж! своУх можливостей, пов1рити в своУ сили, стати незаменим учасником походу.

Пюля виконання черговоУ вправи трупа може обговори-ти результату оцЫити винахщливють, гнучкють, «ыш'атив-нють кожного. Таю вправи дуже корисн! з огляду на Ух прак-тичне значения для процесу вироблення \ ухвалення р!шення, рольового розподту м!ж членами групп, визна-чення функц1й кожного учасника в розв'язанн! поставлено-го завдання.

Таким чином, трен!нг командно! взаемодн являе собою:

> Захоплюючу еру, учасники якоУ можуть повеселитись \ розслабитись, одержуючи задоволення вщ самого про­цесу гри;

> Навчальну програму, що дозволяс випробувати р!зн! модел! повед!нки \ взаемодП' з 1ншими людьми, набути навичок командно!' роботи, зробити внесок у досягнення сптьноУ мети 1т. п.; ^ч

> Школою особистого зростання, яка дас змогу кра-ще П1знати себе и 1нших людей, вщчути своУ сильн! \

Спортивно-оздоровчий туризм 207

_______.,,.. ____. ------- -------------..........-------, ,, и„|л„, I г I Iни 11 I III I 1Ш ||И ПП1ПТ|Г|Г|1?-Г|Г|М||1>МНД||ДММа1Ш1:МПШ||1^Ю|И^

8^^^)щщЯ1й;;йШШ!^ШШШад№^|а^Ш^ШШШШй8Д^8^^^^

мж^е><»8ИЙЙФЙЙ«»й«^Ж«УйТшш>1М«<йй<к«^^ ......... ......

слабю сторони, вийти за меж! своеУ "зони комфорту",

• • • •••

вщкрити нов! можливост! для самореалкзацн.

, •• ••• ••

Результат третнгу командно! взаемоди для конкретно! групп визначаеться перш за все цтями \ потребами УУ чле-н1в, Ух оч1куваннями \ уявленнями, мотивафею \ готовнютю до ди та 1НШИМИ факторами. Для когось в!н стане поштов-хом до самовдосконалення \ зростання, для 1нших - зви-чайною розвагою чи переключениям на 1нший вид д!яль-

НОСТ1.

Роль трен1нгу командно'!' взаемодП' можна визначити за його основними практичними результатами.

Досв1д. У даному випадку йдеться про досвщ колек­тивноУ д1яльност1, досвщ взаемодП', досвщ участ!. Це може стосуватись як виконання певних д!й (пад!ння \ пщтримка, ход1ння по жердин!, прол!зання кр!зь вузью отвори, "павутин-ня", страховка \ самостраховка I т. |'н.), так I взаемодП' (досяг­нення згоди, взаемна пщтримка, колективна розробка плану д1й та 1Н.), особистоУ участ! (подолання страху, усвщомле-ний виб1р, досвщ подолання).

Почуття, переживания, емоцп. Учасники трен1нгу переживають яскрав! \ сильн! почуття: смак перемоги \ пр-коту поразки, страх I захоплення, дов1ру, прихильнють, вщчут-

ТЯ Л1КТЯ I Т. П.

Усв!домлення, в!дкриття. Усвщомлення набутого досвщу I пережитих почутт1в зм!цнюеться в ход! колективних обговорень або 1ндивщуального спшкування. Ыструктору на-лежить у цьому процеа посередницька роль; кр!м того, в!н е у труп! своерщним фактором психолопчноУ безпеки.

Уроки / висновки. Урок тут слщ розум!ти, як уза га л ь-нення I усвщомлення набутого досв!ду розв'язання певних змодельованих ситуац!й \ поширення його на под1бн1 жит-тев! ситуацП'.

Нов! модел! повед'тки. Використання здобутих уроюв, як вих'щних установок для подальших д!й може стати основою для виникнення нових моделей повед1нки, що передбачають рольовий виб!р (узяти на себе кер1вництво якоюсь справою чи, навпаки, вщмовитись на користь когось Ышого; визнати свою персональну вщповщальн1сть за загальний результат чи вщмежуватись вщ цього \ т. п. Трен1нг створюе для цього

208 Щур Ю.В., Дмитрук О./< •

1ШХ"^ггг|гг™¹'^П1ПШШШ11111111ГОШМ111ШМШД*01011Ш|ГОП11М^ - -•

ШШШШЙ^ЁШШШЙШШ»^^ -

оптимальн'1 умови. Нова модель (лУя) повед1нки може бут втьним вибором учасниюв, хоча може бути пов'язана 1 з ум( > вою завдання. Бона може мати якусвщомлений, так 1 неусвщ< > млений характер (свого роду автоматичне повторения набу! < > го I закр1пленого досвщу). Пропонован! в ход! треынгу ситуаци можуть передбачати також використання звичних моделей г к > ведЫки, що дозволяе перев'|рити Тх ефективн'гсть I придатн'юп у тих чи 1нших ситуациях. Усвщомлений виб!р старих моделей повед'|нки, безумовно, теж е результатом тренЫгу.

Нема н'тких п'щстав вважати оды результати трен'и-ну важлив'|шими за тип. Мета трен1нгу I завдання инструктор. • полягають у тому, щоб забезпечити досягнення максимаш. ного Ыдивщуального 'г колективного результату.

Ыструктор може впливати на результати виконаннм вправ учасниками трен!нгу шляхом Ух добору 1 вщповщжн посл'щовност! виконання з поступовим наростанням склад ноет!, а також через надання процесу обговорення певнш спрямованост'1. Важливо також, щоб инструктор потурбуваи ся про створення умов для максимально ефективноТ учас I • у трен'тгу як кожного окремого учасника, так I групп в цт<>

Му. ОСЬ ГОЛОВН1 3 НИХ.

Атмосфера гри. Сприйняття всього, що вщбуваеться. як гри дозволяе учасникам ризикувати бтьше, н!ж у звичаи них умовах. Можливо, в якийсь момент учасники зможуп усв'щомити, що повторюють у процеа гри те, що звикли ро бити в повсякденному житп. Але не сл'щ робити Тм з цьон» приводу зауважень, щоб вони взагал! не вщмовились в!д участ! в треынгу.

Свобода вибору: брати участь у гр! чи н! 1 в як!й форм! Повага до тдивщуального вибору кожного. Вщсутнюн. будь-якого тиску з боку 1нструктора, примушування брат участь у грк

В1дсутн1сть змагальност!. Дуже важливо, щоб ус< що вщбуваеться в ход! трентгу, не сприймалося як змагам ня з шшою командою: головною установкою у змаганы « виграш. Якщо ж учасники не будуть пор1внювати себе I 1НШИМИ командами, вони зможуть сконцентруватись на до сягненн! максимального результату. Це е запорукою ефек тивност! особисто! участ'| I ефективност! командно'!' взаемоди

Спортивно-оздоровчий туризм 209

«иммадзд^^

Ф/зична / психолог1чна безпека. Безпека е головним принципом тренЫгу. Ва його вправи розрахован! на людей 13 середн'|ми ф'юичними можливостями 1 на д'|тей в!ком вщ 9 ро-юв. При тренуванн!, спрямованому на п'щтримку, страховку I самостраховку, 1нструктори вщповщно до д!ючих правил орган1зовують додатков! заходи безпеки. ГНд час трен'|нгу обов'язкова присутн'ють у команд! спефально пщготовле-них психолопв та педагопв, 1нструктор'|в з туризму, л!каря або сан1нструктора.

Особливост! вправ треншгу командно! взаемоди. Весь комплекс вправ трен!нгу спец"1ально розроблений для тренування командно'! взаемоди в туристських трупах р!зноТ м!ри "сходженностГ (починаючи тими, де учасники вперше бачать один одного, 1 заюнчуючи трупами, члени яких зна-ють один одного протягом багатьох роюв). Характерною особлив!стю вправ трен'|нгу е те, що Тх неможливо дв»ч'| ви-конати однаково. Кожний раз Ух результати нов!, «нод! до-сить неспод'|ван1 для учасниюв.

Командна взаемод'т у вправах тренЫгу передбачае си-туац'н, пов'язан'1 з вибором м!ри виклику; '|нтерпретац1ею; досягненням згоди; безпекою; творчим п'щходом, пошуком ршення; вщпов1дальн'!стю; дов!рою; взаемод'юю; вибором, його усв'щомленням; чесн'|стю; концентрац1ею, зосеред-женютю; нацтен'|стю на результат; важлив'1стю внеску кож­ного I Т. 1Н.

Деяю вправи е свого роду випробуванням, пов'язаним 1з необхщн'|стю ф1зичного контакту з 1ншими учасниками. Це мае важливе практичне 1 психолопчне значения для вщпрацювання д'«й в екстремальних ситуациях, страховки I самостраховки.

Дбайливе ставлення до природи е неписаним законом, який лежить в основ! повед!нки кожного, хто вирушае в ту-ристський похщ чи подорож.

Його метою мае бути не лише гизнання, а и збережен-ня навколишнього середовища, не говорячи вже про непри-пустимють нищення рослини, розпалювання вогнища в не-безпечних м!сцях, засм!чення територм ! т. !н.

Похщна туристська етика передбачае також розумне \ бережливе користування дарами природи, Збирання ягщ, гриб!в, л!карських та Тст!вних рослин, рибалка, полювання, пошук м!нерал!в не повинн! завдавати шкоди природному середовищу, порушувати р!вновагу.

Непорушним правилом для кожного мае бути заборона рубати жив! дерева I кущ!, ламати плки, обдирати кору: це згубно для природи. Сокира потр!бна в поход! тшьки для рубання сухих дров. Готуючись вирушити в подорож, усе необхщне для облаштування похщного побуту ! вщпочинку трупа повинна мати з собою: спальн! м!шки, ковдри, присто-сування для встановлення намет!в, розпалювання багаття тощо, не розраховуючи на спорудження курен!в, укригпв, загородок 13 стовбур!в живих дерев, кущ!в, використання зелених плок на пщстилку.

Важливу водоохоронну роль в!д!грае рослиннють по берегах р!чок, озер, водосховищ.

Спортивно-оздоровчий туризм___________________________^^

Розкладати багаття слщ лише на вщкритих дтянках поблизу води, використовуючи стар! кострища або витоп-тан! майданчики. Готуючи мюце для вогнища, необхщно зняти на обрати дтянц! дернину або розчистити ТУ, звшьнивши вщ сухого листя, др!бних плок, опалоТ глиц!. Не можна розпалювати багаття пщ деревами, на смолистих пнях I кор!нн1, яке виступае на поверхню грунту. Особливо небезпечно розкладати вогонь на дтянках, порослих сухим очеретом, високою травою, мохом, на торф'яниках, у хвой-них насадженнях. Найкращим паливом е сух! плки дерев I чагарниюв. Вогнище пост!йно повинен доглядати черговий. Вирушаючи на маршрут, багаття необхщно залити водою, засипати землею, тском. Якщо перед його розпалюванням було знято дернину, ТУ розгортають I накривають нею мюце, де розкладалося вогнище.

На м'юц! стоянки не повинно залишатись жякого смлтя. Якщо залишилися дрова, Тх треба акуратно скласти. Кон-сервн! банки, пляшки, скляний посуд, пол!етиленов1 пакети чи пл1вку закопують або забирають 1з собою.

Не слщ вмикати транзистор чи магн1тофон на повну по-тужнють, зд|ймати галас, щоб не лякати тварин, птах!в усьо-го живого, що населяе природне середовище.

Перебування на маршрут! 1з зброею, з собакою, на-явнють засоб!в лову може прир!внюватись законом до по­лювання.

Мюця користування питною водою, (джерела, криниц!) необхщно розчистити, облаштувати вщповщним чином ! за-лишити п!сля себе в такому стан!, щоб ними могли користу-

ватись !нш!.

При виникненн! пожеж! в л!с!, в заростях високоТ трави необхщно негайно приступити до и гаання. Вогонь збива-ють плками листяних дерев, заливають водою, закидають землею, тском, затоптують. У раз! необхщност! треба звер-нутись по допомогу до найближчого населеного пункту, лгсництва тощо.

> Г< •'.

: 1 ;

: 4 * :•

у •! I¹

д^ ^

^ашжШ'шШШШШШШш

В поабнику розглядаеться коло питань, що безпосе-

• ••*

редньо стосуеться оргаызацп спортивно-оздоровчого ту­ризму, наводяться практичн! поради щодо безпечного, бе-заваршного проведения туристського походу, в контекст! взаемовщносин людини з природою, з !ншими людьми в умовах автономного юнування певноТ людськоТ спшьност!.

Теоретичы положения, методичн! вказ!вки, правила I практичн! рекомендацп адресован! в першу чергу кер!вни кам оргаызованих туристських поход!в, широкому туристсь кому загалу, а також експедицчйним працчвникам \ фах!вцям природознавчого профтю - географам, геологам, бюло гам, спец|'алютам у галуз! медицини катастроф.

Вирушаючи в подорож, кожний турист \ туристська гру па спод1ваються провести и" ц!каво, без вщхилень в1д нам!ченого плану I аварм. Але якщо екстремальна ситуацш все ж таки виникне, кожний учасник походу повинен во лод1ти вщповщними знаниями I навичками \ вмпги застосу вати Тх на практиц!, захиститися в раз! потреби вщ спеки. холоду, укуав комах \ тварин, добути воду, Ужу \ вогош. вщшукати правильний I безпечний шлях, надати першу д<> помогу, спорудити укриття або заа'б сплаву по р1чц|, аи кож бути готовим скористатись запасним вар!антом март руту I наявними заходами безпеки, передбаченими при пщготовцч до маршруту, не втрачаючи при цьому самоглм дання I вол! до життя.

Знания I навички, передбачен! системою виживашш и екстремальних ситуац1ях е необхщними для кожного уч.». ника туристського походу чи подорож!.

Спортивно-оздоровчий туризм 213

чос«<«^«««^|«<«««*^|^>^>^»»^с•>^^^»^^^>»>^^^^

^^^^^ч^^^V^^^•VЧ^^^%%VЧ^V%V^^^^^%^•л^^^^^ч^Л^^•лллЧ^ЧN^.^А^Я•А^.N^.Ж•^•№^ч^^•лл•А^^^Ч^^^^^•А^^%*I^^^^<^^•.^•л.^л^^^^^ ^^^^V.VЛ^^VЛ^V.%V^.V^^^^^^%^^^^Ч^^^^^V^ч^^ч^^V^^V^Л|%^VVЧ^^Vч^^^VЧV^VЛ^V,^чч^ччV.^V.^ччч^чччV.V.VЛ•ИАЧ^ч^V,^^V.^^^•^^^

ЛТТРРАТУРА

Ф-ж. Ш, Щ. щ.^-МГ *!* ж. %р ШГ ЛГ*

1. Алешин В.М., Серебренников А.В. Туристская топография. - М., 1985.

2. Висвейдер X., Бертон Я. Стихийные бедствия: изучение и методы борьбы. - М., 1978.

3. Власов А.А. и др. Турист. Библиотека туриста. - М., 1974.

4. Волович В.Г Человек в экстремальных условиях природной среды. -М., 1983.

5. Геренчук К.1., Раковська Е.М., Топч!ев О.Г. Польов! географ!чн1 дослщження. - К., 1975.

6. Голд Дж. Основы поведенческой географии. География и психология. -М., 1990.

7. Гуляев В. Новые информационные технологии в туризме. - М.,1998.

8. Гупалов В. Управление рабочим временем. - М.,1998.

9. Д1нейка К. Рух, дихання, психоф!зичне тренування. - К., 1988. *\О.Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життед1яльност! географа з основа­ми профеайноТ пщготовки: Навч. пос. - К., 1998.

11.Душков Б.А. География и психология. Подход к проблемам. - М., 1987.

12. Единые правила техники безопасности в географических экспедици­ях./ Г.К. Тушинский, А.В. Брюханов, Р.К. Клиее и др. - М., 1962.

13. Карпов А. Психология принятия управленческих решений. - М., 1998. 14./Соструб А.А. Медицинский справочник туриста. - М., 1990.

15. Мэйелл М. Энциклопедия первой помощи. - СПб., 1995.

16. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. - К.,1991.

17. Плешанов Е.А. Я+Природа. - Воронеж, 1997.

18. Полевые практики по географическим дисциплинам: Уч. пос. / Под ред. В.А. Исаченкова. - М., 1980.

19. Правила проведения туристських поход1в, експедиц!й I екскурай з учн!вською I студентською молоддю УкраТни./ Зб!рник законодавчих та нормативних акт!в про освггу. - Вип. 2.- К., 1994.

20. Русак О.Н. Введение в безопасность деятельности. - Л., 1991.

21. Сам себе доктор. Семейная энциклопедия /Под ред. ГА. Шершня. -М., 1994.

22. Сергеев В.Н. Туризм и здоровье. - М., 1987.

23. Скотт П. Психология оценки и принятия решений. - М_м 1998.

24. Спутник туриста/ Сост. К.И. Вахлис. - К., 1991.

25. Стрижев А.Н. Туристу о природе. - М., 1986.

26. Тидор С. Психология управления: от личности к команде. - СПб., 1997.

27. Шейное В. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. - Минск, 1997. ?8 Шимпновский В.Ф. Питание в туристском путешествии М.. 1986

214 Щур /О.В., Дмитрук О /<' I

I

29. Штюрмер ЮЛ. Опасности в туризме, мнимые и действительные I М., 1974. I

30. Штюрмер Ю.А. Охрана природы и туризм.-- М., 1974. I

31. Энциклопедия туриста/ Гл. ред. Е.И. Тамм. - М., 1993. I

32. Каг! Яогт/се Со\лг81аНз & СоЬгаз: А СиМе 1о Корее Соигзез, 1пШа1^« I (Затее, апс! О1пег Адуеп1иге Ас1мйез / РарегЬасК / Пгз1 ЕсШюм I РиЬНзпег: Рго]ес1 АсЬ/еп1иге, 1пс. 1977 I

33. Каг/ Е. КоппКе Сгапйпд ои1 Ас1уеп1иге: А В1Ке Ьеадег'з Сшйе 1о Тп.н I апс! Еггог Тоиппд / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас1уеп1иге, 1псогрога1ес1 / ^пиа! у I 1977 • I

34. КаН Е. КоппКе Шдп РгоГПе: А поуу 1о ВооК ?ог ВиПсНпд, Ве1аутд, апс! 1Ь< I о( 1пс1оог СНтЫпд \Ма11з апс! 5е1ес1ес1 Корез Соигзе Е1етеп1з / I РарегЬасК / Рго}ес1 Ас1уеп1иге, 1псофога1ес1 / ^пиагу 1981 I

35. Каг/ Е. КоппКе ЗПуег Ви11е1з: А Сшс1е То 1пШа1ме РгоЫетз, А<3уеп1иг« I Сатез апС1 Тгиз1 асйуй'юз / РарегЬасК / Кепс1а11/Нип1 РиЬПзЫпч I Сотрапу/»)ипе 1984 I

36. Каг/ Б. КоппКе, ВоЬ МНзоп (Н1из1га1ог), Р1упп \№Шатз (П1из1га1ог) ЗНуп Ви11е1з: А Сшс1е 1о 1пШа11уе РгоЫетз, АбуепШге Сатез апс! Тги«.1 I АсйуЮез / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас№егт1иге, 1псогрога1ес1 / Оапиагу 1984

37. Каг/ Е. КоппКе Со\л/з1а11з апс! СоЬгаз II: А 6шс1е 1о Сатез, 1п№а11уе;.. Рорез Соигзез, апс! Ас1уеп1иге Сигпси1ит / РарегЬасК / КепйаН/Ншн РиЬПзЫпд Сотрапу / ^иIу 1989

38. Каг/ Е. КоЬпКе, Р!упп \Л/НПатз (И1из*га1ог), РоЬеп: МИзоп (П1из1га1о1) Со\л/з1а|1з апс! СоЬгаз: А Си'кЛе 1о иеасИпд АйуепШге Ас^11|ез, Сате^ Сгоир 1пШа1!уе РгоЫетз, апс! Корез Соигзе Еуеп1з / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас1уеп1иге, 1псогрога1ес1 / ии!у 1989

39. Каг! Е. КоппКе, Р1упп \Л/11Натз (Н1из1га1ог) Рогде* Ме Кпо1з: АИ 1пе Кпо!-. Уои Меес! 1о кпоуу 1о Кип а Корее Соигзе / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас№еп1иге, 1псогрога1ес1 / Ос*оЬег 1991

40. Каг/ Е. КоппКе ЗИдЬИу ЗКе\л/ес! У1дпе(1ез: Соп!езз'юпз о( ап 1псогпд1Ы<-К1с1 / РарегЬасК / Кепс1а11/Нип1 РиЬНзЫпд Сотрапу / Зер1етЬег 1992

41. ВиНег, Каг/ Е. КоЬпКе Ои1сКз||уег: Ас1уеп{иге Сатез, 1п111а1|уе РгоЫеть ! Тгиз! Ас11УШез апс! а Си1с1е 1о Е1Тес11уе Ьеас1егзп1р / Кагйсоуег / Кепс1а11/Нип1 РиЬПзЫпд Сотрапу / РеЬгиагу 1995

42.5^еуе ВиНег, Каг/ Я?огш/се Ошс/с5//\^ег / РарегЬасК / Кепс!а11/ Нип! РиЬПзЬ'тд Сотрапу / Арп! 1996

43. Каг/ Я?о/7л/се, СаМеппе М. Тай, Лт В. \Л/аИ ТЬе Сотр1е1е Корез Соиг&< Мапиа! / РарегЬасК / Кепба11/Нип1 РиЬИзИ'тд Сотрапу / Мау 1997

44. Каг/ Яогш/се, Ату §1тр8оп (Ебйог) Оп-1пе-Ес1де Сатез Ьг Уои1Ь М|П1з1гу / РарегЬасК / Сгоир РиЬНзптд, 1псогрога1ес1 / иипе 1998

45. Лт <3гои1, 1пс Рпуес1 А^еп1иге, Каг/ /?ог>п/се, Лт СгоМ Вас/с Рос/со/ Ас1уеп1иге I РарегЬасК / Реагзоп Сиз1от РиЫ'1зп1пд / Ос1оЬег 1998

46. 5/топ Рпез1, Каг/ ЯоЬп/се, Каг/ Е. КоппКе 101 оТ 1пе Вез1 Согрогаи-Теат ВиНсИпд Ас^Шез / РарегЬасК / Кепс1а11/Нип1 РиЬНзЬ'тд Сотрапу

/ ОйоЬег 1999

ПОЛОЖЕНИЯ Про значок "Турист УкраТни"

I. Мета I завдання.

Значок "Турист УкраТни" запроваджуеться з метою:

1.1. Популяризацп I пропаганди активного туризму, залучення широ­ких верств населения Украши до систематичних занять спор-тивно-оздоровчим туризмом.

1.2. Навчання турист'ю основам спортивно-оздоровчого туризму у

польових умовах.

1.3. Формування нацюнальноТ свщомост!, любое! до рщно! земл'|, ук-рашського народу та його историчного минулого.

II. Нормативы вимоги на значок "Турист УкраТни".

До здач! нормативних вимог на значок "Турист УкраТни" допускають-ся особи, що не мають обмежень на заняття ф!зичною культурою I яю досягли 12 р'нного в'|ку. Такими можуть бути 1 фомадяни 1нших держав.

Значком "Турист УкраТни" нагороджуються туристи, яю на протяз! року брали участь в одному або кшькох походах сумарною тривалютю не менш шж 5 дн1в та загальною протяжнгстю вказаною у таблиц»:

Споаб пересування М1н1мальна довжина (км) *

ГИшки______________________________________________⁷⁵_____________

-----------------— —— _

На лижах____________________________________________________

На човнах (байдарка, пл!т. катамаран)_______________40° __________

" " " ' шп Велосипедом___________________________________ ^|ДЦ___________

К1ньми___________ -___________________¹⁵°___________

Мотоциклом_________________________________^0" _______

Автомобшем (зараховуеться т!льки водю) | _________¹⁰⁰°__________

* Прим1тка: в умовах прськоТ мюцевост! норматив для турислв, як! зд|йснюють похщ пшки або на лижах, може бути знижений, але не бтьш н!ж на 15 ктометр!в.

Пщ час зд'|йснення туристських поход!в вл'|тку, учасники повинн! провести не менш, н!ж дн! ноч1вл1 в польових умовах.

*

216 ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю

$Ш&КОДвОДЯШШ!^^

%^\^V^^^ч^.^^^%VЛ^^V^л^^лVЛ^%V.^м^^^^<^^^^V.^^^^^^^VПVМ^VМ^^

Маршрути туристських поход!в повинн! передбачати знайомство з юторичними I географ(чними особливостями краю, пам'ятками юторм культури, визначними мюцями.

III. Порядок нагородження значком - "Турист УкраТни".

Зал1к на значок "Турист УкраТни" приймаеться маршрутно-квал1ф1кац|'йною ком1с!ею або шшою ком1аею (за наказом кер|'вника ту-ристськоТ оргашзацп), яка складаеться не менш, н!ж з трьох оаб - одно­го спортсмена 3 розряду з туризму ( або шструктора туризму) I двох значюст!в "Турист УкраТни" на пщстав!:

- виконання практичних норм, що пщтверджено маршрутними листа­ми, маршрутними книжками, оформленими у встановленому порядку, чи довщками за участь в походах, виданими туристськими орган1зац1ями або маршрутно-квал|ф1кац|йними ком1аями.

Виконання норм на значок "Турист УкраТни" ком1с!я засвщчуе прото­колом.

Кр!м виконання ф!зичних норматив1в, право на нагородження значком "Турист.УкраТни" мають особи, що зробили великий внесок у розвиток спортивного туризму в УкраТш.

Оформления наказу на вручения значка "Турист УкраТни" проводить:

- туристсью оргашзацп;

- учбов! заклади;

- колективи ф!зичноТ культури пщприемств, установ I оргашзацм.

Туристам, яю виконали необхщш вимоги I норми або заслужили своею Д1яльн1стю у справ! розвитку спортивного туризму, вручаються посвщчен-ня I значки встановленого зразка. Значок "Турист УкраТни" носять на пра­вому боц! грудей, нижче державних нагород. Виключне право на виготов-лення знаку мае ТСС УкраТни.

ВИТЯГ 3 ПРАВИЛ ПРОВЕДЕНИЯ ЗМАГАНЬ ТУРИСТСЬКИХ СПОРТИВНИХ ПОХОД1В

2.1. Загальш положения.

2.1.1. Подорож! - це заходи, пов'язан! з пересуванням людини в природ­ному середовищ! на будь-яких техж'чних засобах та без них, на-одинц! або в склад! групп, з тзнавальними, оздоровчими, спортив-ними та шшими цшями.

2.1.2. Подорож! повинн! проводитись вщповщно до законодавства Ук­раТни та держави, на територи якоТ прокладено маршрут, та з ураху-ванням вимог ГаагськоТ декларацн по туризму, "Харти туризму" та 1НШИМИ М1жнародними документами по туризму.

2.1.3. До змагань спортивних поход!в належать подорож!, що вщповща^ ють вимогам даних Правил, СпортивноУ клаеифжпцм мпршрулп

Спортивно-оздоровчий туризм 217

(СКМ) I проводяться у вщповщност! до Положень, регламенте, за-тверджених Федерац!ею спортивного туризму (ФСТ), Туристсько-спортивиою спткою УкраТни (ТССУ).

2.2. Правила проведення змагань.

2.2.1. Змагання СП (спортивних поход!в) полягають в командному про-ходженн! туристського маршруту визначеноТ довжини з подоланням природиих перешкод (перевал(в, поропв...) р1зноТ категори склад-ност! (КС) за нормативний час.

2.2.2. Судд1вство змагань полягае у випуску команд на маршрут, зал!ку поход|*в та пщведенн! пщсумк!в змагань I забезпечуеться судфвськи-ми колепями туристсько-спортивних спшок, федерац!й спортивного туризму, турклуб!в та маршрутно-квал1ф|кац1йними ком1аями Ыших оргаи1зац!й.

2.2.3. Судд1вськ1* колеги можуть проводити змагання СП, використовуючи тшьки ц! Правила або прийнят! додатков! положения про конкретн! змагання. Документом, який пщтверджуе участь команди у змаганнях, е довщка про здмснення СП.

2.2.4 Спортивн) походи (СП) можуть бути орган13ован! з наступних вид!в туризму: П1ШОХЩНОГО, лижного, прського, водного, в1трильного, вело­сипедного, автомобтьного, спелео-, а також представляти Тх комб1нац|Т. СП з 1нших вид1в можуть проводитись за тимчасовими класиф|кац1йними вимогами та запропонованими Правилами.

2.2.5. В залежност! вщ техн1чноТ складност!, ктькост! природних пере­шкод, довжини, тривалост! СП подшяються на I, II, III, IV, V, VI кате-горн складност! (КС).

Категор|'я складност! СП визначаеться у вщповщност! класиф|кацп маршруп'в, (перел!ку класиф1кованих туристських спортивних марш-рут!в, локальних перешкод (ЛП) перевал1в, печер тощо та методики категорування маршруте, затверджених Туристсько-спортивною Спткою УкраТни. Походи, що мають складнють, довжину або три-валють, меншу вщ установлено!'для поход!в 1 к. с., вщносяться до некатегор1йних поход1в (в т ч. походи 1, 2, 3 ступеня складност! для виконання юнацьких розряд!в).

2.2.6. У змаганнях туристських спортивних поход!в безпека покла-даеться на самих учасниюв, а перев!рка готовност! (необхщне спо-рядження, вм1ння долати труднощ!) - на маршрутно-квал!ф|кац1йну КОМ1С1Ю, яка розглядае маршруты документи. Пщ час походу трупа рееструеться у вщповщних контрольно-рятувальних службах, яю в раз! необхщност! можуть надавати допомогу.

2.2.7. Туристсько-спортивн! орган!зацм та Тх прац!вники, а також члени МКК, яю роблять у ВЩПОВЩИОСТ1 до цих Правил.висновок про мож-ливють виконання СП, не несуть юридичноТ вщповщальност! за не-щасн! випадки у СП.

2 28, 1иш1 документи, що рогламентують орган1зац1ю та проведення змшамь СП, но моминш суппрпчиш цим Мрапипам

*' ,' ⁽* М;ц , ШЫ11 ПИМ1 и и 1\и • I м,»ду (руки н.ми ^И-И! у мунм I .' * I

218 Щур Ю.В., Дмитрук О.Ю.

<«*««»«««>к«*>«чу^:«*о«чу^^

^л*А*лм.МА^*.^^^».«лл^^".^*,^в.^>.^^в,»л.^*^^ч^^*>^мл«Х^м,^вЛ">К*.«.^^^ V^МVVIЛМАЛлл^лм^мл^ыим^VЛ/ил«V'^^Vл*лл*Ч^

2.2.10. У походах 3-5 одну третину членив групи можуть складати тури-сти з досвщом участ» походах на дв! категори складност! нижче, в по­ходах 2 к. с. - з досвщом учасгп в некатегормних походах.

2.2.11. Учасники СП, в яких передбачаеться проходження класиф|кова-них локальних перешкод (ЛП), повинн» мати досвщ проходження (кер1вник - досвщ кер|'вництва при проходженн») таких же ЛП натвка-тегори (для водного та спелеотуризму - на категор»'ю; дал! за текстом аналопчно) складност» нижчу вщ максимально!' для заявленого по­ходу. Кер»вник, кр1м того, повинен маш досвщ проходження такоУ ж ЛП т1еТ ж нап!вкатегори складност».

Одна третина учасниюв СП (кр!м поход»в 4 к. с.) може мати досвщ проходження таких же ЛП на дв» натвкатегори складност» нижче. Для кер»вника СП 6 к. с. допускаеться замша участ» в проходженн» ЛП, яю визначають похщ 6 к. с., кер»вництвом двома проходженнями аналопчних ЛП, яю визначають похщ 5 к. с.

2.2.12. Учасники СП, в якому передбачаеться першопроходження кла-сиф1кованих ЛП, повинн» мати досвщ проходження (кер»вник - досвщ кер»вництва при проходженн!) таких же ЛП оч»куваноУ складност!. Од­на третина учасниюв под!бних СП може мати досвщ проходження ЛП нап!вкатегор1У складност! нижче.

2.2.13. Учасники та кер»вник комб!нованого походу, маршрут якого вклю­чав дтьниц! р!зних вид»в туризму, повинн» мати вщповщний досвщ проходження таких дтьниць.

2.2.14. Учасникам поход»в 2-5 к. с. можуть бути туристи, яю мають досвщ участ» в походах на одну категор»ю складност» нижче у будь-якому вид! туризму, за умови що вони мають досвщ подолання ЛП, харак-терних для заявленого маршруту, на одну п1вкатегор!ю складност» нижче. Кер!вники поход!в 2-5 к. с. можуть мати досвщ участ! в поход» т1еУ ж категорП' складност» в будь-якому вид! туризму, а також досвщ кер!вництва походом на категор1ю складност! нижче в будь-якому вид! туризму, I при цьому повинн! мати досвщ участ! та кер»'вництва в подоланн! ЛП, яю характеры для заявленого походу вщповщно до т|'еУ ж або на одну п»вкатегор»ю складност! нижче.

2.2.15. Кер1вники та учасники поход»в, яю використовують техш'чн» засо-би пересування, повинн! мати вщповщний досвщ кер!вництва або участ! в СП на таких же засобах пересування.

2.2.16 Учасники та кер1вники СП, яю проходять у м!жсезоння (час з не-сприятливими для даного виду туризму природними умовами), по-винн! мати вщповщний досвщ участ» (кер1вництва) СП, виконаними у м»жсезоння, або в походах т!еУ ж категор!У складност!, яю виконан! у звичайних умовах.

2.2.17. У СП можуть брати участь альтнюти, яю мають вщповщний техн1чний та експедиц!йний досвщ, достатн!Й, за висновком МКК, для проходження даного маршруту.

2.2 18. Громадяни «нших держав, яю мають нам!р зд!йснити СП, подають до МКК документи, яю пщтверджують Ухн!й туристський досвщ.

Спортивно-оздоровчий туризм 219

2.2.19 До участ! в СП по 4 к. с. включно, кр«м основного складу групи допу-скаються дгги, яю беруть участь у поход» з своУми батьками або близь-кими родичами, що несуть за них повну вщповщальнють; при цьому туристський досвщ зараховуеться лише з в!ку, вказаного у таблиц!.

2.2.20. М»н»мальна юльюсть складу групи в походах 1-2 к. с., кр!м прських та лижних, може бути зменшена до двох оа'б в залежност! вщ конкретного маршруту та району походу.

2.2.21. В поход» 6 к. с. в труп! мае бути заступник кер!вника з досвщом кер»вництва походом 5 к. с. з того ж виду туризму.

2.2.22. Маршрути СП можуть включати сходження на вершини та тра-верси хребт!в, при цьому Ухн! категорП' складност» повинн! вщповща-ти досвщу групи.

2.2.23. Учасники та кер1вники поход»в, яю передбачають проходження печер з використанням апаратури для автономного дихання, по-винн! мати посвщчення плавця-пщводника (акваланпста). Кер!вник такого походу повинен мати досвщ роботи у сифонах.

2.2.24. Оформления документацн при проведенн! змагань туристських СП.

1. Документом на проведения категор«йних СП та складних подоро-жей е маршрутна книжка (МК) встановленого зразку, для некате-гор1йних поход1в та простих подорожей - маршрутний лист (МЛ).

2. МК, МЛ та довщки про зал!к виконаних СП видаються туристськи-ми МКК, Д1яльнють яких регламентуеться "Положениям про МКК". МЛ можуть видаватися також шшим зацскавленим у розвитку спортивного туризму орган!зац1ям.

3. Заповнен» МК у двох екземплярах, довщки, що пщтверджують досвщ учасниюв та кер!вника, картограф!чний матер«ал та 1нш! до­кументи, як» необхщн» для випуску групи на маршрут, подаються до МКК, яка мае вщповщш повноваження, не тзыше н!ж за 10 дн!в до початку походу (без урахування часу на пересилку документ»в).

4. При позитивному висновку МКК кер!вников1 видаеться зареестро-вана МК з! штампом МКК.

5. Видача довщок про завершений СП зд»йснюеться МКК п»сля роз-глядання зв»ту про похщ. Зв»т подаеться до МКК кер»вником походу не гмзн!ше, н!ж через р!к п!сля його завершения. Зазначений терм!и може зм!нюватися за р!шенням МКК.

Зв1т може бути представлений усно або у письмовм форм». 3 ньо-го повинно бути ясно, як трупа поделала перешкоди, що визнача­ють категор»ю складност!. Як правило, для поход!в 1 - 2 к. с. звгг по­даеться усно, а для СП, яю мають дтьниц! першопроходження - в письмов!й. В (нших випадках форма I обсяг звггу встановлюються МКК при випуску групи на маршрут, про що робиться запис до МК. Форми письмового звпгу (як правило, не бтьше 50 стор.), Паспор-ти ЛП наведен» в окремому зб1рнику МКК.

В положены про конкрети» змагания СП можуть бути включен» до-датков! вимоги до форми, обсягу I термЫу пред'явлення зв!ту. Одночасно 13 звггом до МКК подаеться МК з вщмпгкою або докумен­тами, яю пщтверджують проходжения групою маршруту.

• ТТ""-

220

"^^

, „. <VVЦ1п^л.лIVV1лшшлппллл|^мдлляIV^ЛА^^<лм№^^Д№^Лдл^лдллXОй|д^^»^:« *^^*№'ДлЯппЙ1ЙгетДйЙ^^

2.2.25. Обов'язки та права кер!вника фупи: |

1. Кер1вник СП, як правило, обираеться членами групп або в раз! ? власноУ !н!ц!ативи може набрати групу самоспйно.

2. Кер1вник зобов'язаний:

> на час пщготовки до походу пройти медичний огляд; 'С.

> забезпечити доб!р член!в групп за ос туристською квал!ф!кац!ею фюичною та техн!чною пщготовкою, а також враховуючи Ух психо-лопчну сумюнють;

> ознайомитись з районом походу;

> вивчити складн! дшянки маршруту та засоби Ух подолання пщго- I тувати картограф!чний матер!ал; *

> провести необхщн! тренування групп;

> оргажзувати пщготовку I п!дб!р спорядження, продукпв харчуван- ^ ня, складання кошторису витрат;

> одержати при необхщност! дозвт на вщвщування району з обме-женим доступом (прикордонна зона, заповщник I т. !н.);

> оформити маршрут документи;

> при необхщност! вир!шити л!ценз!йн! та страхов! питания;

> у випадку зм1ни маршруту або складу групп узгодити Ух з МКК до вщ^г1зду групп на маршрут;

> у випадку зм!ни маршруту або складу групп п!сля виГзду повщоми- | ти (по можливост!) про це МКК, що випустила групу на маршрут; *

> повщомити МКК про вихщ на маршрут та завершения походу як-

що документи розглядались в зональн!й МКК, то повщомлення | направити в МКК, яка проводила первинний розгляд маршрутних $ документе групп;

> дотримуватись маршруту та виконувати одержан! в МКК вказ!вки та рекомендацп;

> вживати необхщних заход|'в, яю спрямован! на забезпечення без-пеки учасниюв, аж до зм!ни або припинення походу, в зв'язку з ви-никненням небезпечних природних явищ та з 1ншими обставина-ми, а також у випадку необхщност! издания допомоги потерпшо-му; при цьому ускладнення маршруту допускаеться ттьки у ви-няткових випадках I не дае пщстави для пщвищення зал!ковоТ ка­те гор! I складност! походу;

> призначити в раз! тимчасового роздшення групп з метою розвщки, закидання ! т. !н. в кожн!й пщгруп! (в водних походах -на кожному судн!) своУх заступниюв з найбшьш пщготовлених учас­ниюв, визначити завдання для виконання, контрольний терм!н порядок д!й та зв'язок;

> забезпечити, в раз! передбаченого планом походу роздтення групп та Ух кер!вник!в вщповщно до вимог до поход!в тих категор!й складност!, елементи яких мають м!сце в маршрутах пщгруп;

> проводити розподш групп в авар!йних ситуац!ях виходячи з ре-альноТ наявност! сил та засоб!в, конкретних обставин та макси­мально! можливост! виконання завдання по л!кв!дац!« аварм;

Спортивно-оздоровчий туризм 221

^^^^^^^^^^^Щ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^Ш^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

> повщомляти про нещасний випадок, що стався, у найближч! ря-тувальн! служби або органи внутр1шн1х справ, а також до МКК;

> оформити звгг про похщ I подати його в МКК, а також п!сля роз-гляду зв1ту оформити довщки про виконаний похщ членами групп або зробити вщповщн! записи в книжц! спортсмена.

3. Кер1вник мае право:

> пюля обговорення на зборах групп виключити з числа учасниюв туриста, який за моральними якостями або спортивно-техн!чними даними не пщготовлений до проходження маршруту; якщо така необхщн1сть виникла пщ час походу, турист при перилй можли-вост! доставляеться в населений пункт для вщправки його до мюця проживания;

> передавати у випадку необхщност! кер1вництво походом своему заступнику або шшому учаснику, який мае вщповщну квал|ф|кац!ю;

> звертатись до туристсько-спортивних орган!зац|й при незгод! з результатами розбору його д!й.

4. Кер1внику рекомендуешься зв'язатися з репональною рятувальною службою та Ыформувати и про граф«к пересування та контрольн! терм1ни.

2.2.26. Обов'язки та права учасниюв СП.

1. Учасник походу зобов'язаний:

> виконувати свосчасно вказ!вки кер!вника походу;

> на час пщготовки до походу пройти медичний огляд;

> своечасно Ыформувати кер!вника походу про попршення стану здоров'я;

> брати участь у пщготовц! походу, тренуваннях та складанн! зв!ту.

2. Учасник походу мае право:

> брати участь у вибор! та розробц! маршруту;

> пюля заюнчення походу обговорювати дм кер1вника та учасниюв походу, а у випадках незгоди з Ух д!ями звертатися в туристсько-спортивн! орган!зацп;

> брати участь у розбор! туристсько-спортивними орган1зац!ями д!й групп та його власних.

2.2.27. За порушення Правил туристсько-спортивн! орган!зацм можуть застосувати таю заходи впливу:

> не зарахувати участь або кер!вництво в зд!йсненому поход!;

> позбавити спортивних звань, знизити або анулювати спортивн! розряди;

> заборонити брати участь, керувати в походах певноТ складност! на певний терм!н.

2.3.1. Вимоги до учасниюв I кер!внпюв спортивних поход!в:

222 ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю,

Досвщ участ! та М1н1мальний Мш1маль- М1н1мапьна

•р > кер1вництва у ^в'^к (^за роком ний склад юльюсть засо61в

В § походах по даному народження), групп пересування

| | виду туризму (к.с.) Рок!в (в дужках

| 8 Умасник кер1вник~ I ав™ото, ~ Г

.5 5 I | § та ;б •§

о" ь л х х 5 велопоходе) *§ х

Р* I °° 2 I 1 I

|5 | &^ *• 8 5 |

* * Я •«

__ -.-_ _ _ _г__

~~ПI П I 14 18 4(2)1 1

~~ШП Ш И 15 18 4(2) 1 1

"IVШ IV Ш 16 19 4(2) 2 2

"V IV V IV 17 196(4)2 3

"~\/| V VI V Т§ 20 бП --

2.3.2. Нормативи туристських поход!в:

^^И^^^М1^Я_В^^^«К|^^В1«|П^^^^М|^^1М^^ВНШШ^В>НН«^|М^1^^1^Н»<К^Н1|В^Ш^^Н1||«^ММ

^^^^^^^^•"^^^^^^^^^^"^^^•^^^^^^^^^•^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Вид туризму та характе Категорм складност! Ступен! складности

ристика поход|_В -ру _|( [ ,„ | ^ I _у 1 | 2 I з"

Тривал!сть походив 6 8 10 13 16 3-4 4-6 6-8 в днях (не менше)________________________________________________

ПрОТЯЖНЮТЬ ПОХОД1В В

ктометрах (не менше):

ГИшохщних____________130 160 190 220 250 30 50 75

Л^жних_______________130 160 200 250 300 30 50 75

Прських_______________100 120 140 150 160 25 50 60

Водних (на гребних 150 160 170 180 190 25 40 60 судах та плотах)__________________________________________________

Велосипедних__________250 400 600 800 1100 50 80 120

на мотоциклах_______1000 1500 2000 2500 3000

на автомобтях_______1500 2000 2500 3000 3500

Спелеотуризм 5 4-5 1-2 1-2 1 3-4 2-3 1 (юльюсть печер)_______|_____|_____\_____|_____|_____|_____|___________

2.3.3. Типова форма I змют звггу про туристський спортивний похщ: . I. Довщков! дан!.

1. Орган1зац1я, що проводить похщ.

2. Параметри походу:

Вид Категор1я Протяжнють_____Тривал1сть_____ Термш

туризму складност! активноТ загальна ходових проведения

походу частини _дн|_в _____________________походу, км_______________________________

Спортивно-оздоровчий туризм 223

3. Район, пщрайон (масив) походу.

4. Докладна нитка маршруту.

5. П.1.Б., адреси, телефони кер!вника та учасниюв.

6. М1сце знаходження зв!ту, наявн'ють фото-, вщео- та юнома-тер1ал(в.

7. Похщ розглянутий МКК. II. Змют звггу.

1. Загальна смислова щея походу, його незвичайнють, ун!каль-

н!сть, новизна та 1н.

2. Вар1анти пщ'Тзду та вщ^р|"зду.

3. Авар1йн1 виходи з маршруту I його запаси! варканти.

4. Зм1ни маршруту та Тх причини.

5. Техн!чний опис проходження маршруту.

6. Граф!к руху I 1нш! у вщповщност! з Д1ючою класиф1кац1ею пара-метри маршруту, що визначають його категор!ю складности

7. Визначаючи перешкоди маршруту (перевали, траверси, верши-ни, каньйони, переправи, пороги, рослинний покрив, болота, осипи, П1ски, сн!г, лщ, води! дшьниц! тощо) подан! по форм!:

Вид Категор1я Довжина Характеристи- Шлях проход

перешкоди складност! перешкоди ка перешкоди ження

(для (характер, (для

протяжних) висота, новиз- локальних

на, наймену- перешкод) ______________________________________вання та жил)______________

витяг з едино! спортивно!

КЛАСИФ1КАЦИ УКРА1НИ

Спортивний Туризм

половши та ж/яки

Майстер спорту Украми м1жнародного /спасу:

> виконати вимоги, вказан! у класиф|кац1йн!й таблиц! змагань з туристсь-

ких спортивних поход1в (таблиця А). Майстер спорту Украми:

> виконати вимоги, вказан! у класиф|кац|йн!й таблиц! з туристських спор-

тивних поход!в (таблиця А) або з туристського багатоборства (табли­ця Б). Кандидат у майстри спорту, I, II, III розряди:

^^_шш^^^ -^^.^^^^^ру/с °'^ю'

> виконати вимоги, вказан! у,класиф1кац|йнт таблиц! з туристських спор- *

тивних поход1в (таблиця А) або з туристського багатоборства (табли-цяБ).

I, II, III юнацыа розряди з туристських спортивних поход1в:

> зд1йснити один спортивний похщ вщповщно III, II, I ступеня складност!.

I, II, III юнацыа розряди з туристського багатоборства:

> виконати вимоги, вказан! у таблиц! Б.

Примтки:

1. Звания "майстер спорту Украши м1жнародною класу" присвоюеться

спортсменам, яю мають звання "Майстер спорту УкраТни" або звания, яке йому дор!внюеться, наприклад, "Майстер спорту СРСР".

2. Звання та розряди з! спортивного туризму присвоюються окремо у двох

видах змагань:

> з туристських спортивних поход'ю;

> з туристського багатоборства.

3. Кожне наступив звання (розряд) присвоюються за умови наявност! по-

переднього звання (розряду).

4. Учасники змагань з туристського багатоборства, як! виконали норматив

певного розряду (звання) але не мають попереднього, отримують роз­ряд (звання) наступний за тим, який вони мають. Враховуючи те, що туристське багатоборство е новим видом спорту, для присвоения роз-ряд!в та звання "Майстер спорту" на перехщний перюд (до 2000 року) враховуються попередн! розряди з спортивних туристських поход!в.

5. Походи зараховуються незалежно вщ того, по яким видам туризму во- |

ни зд|йснен1. ?

6. Класи дистанц1й, категори I ступен! складност! поход!в визначаються '•

"Правилами змагань з туристського багатоборства I спортивних по-ход1в", затверджених Держкомспортом УкраТни.

7. Змагання з туристського багатоборства проводяться у командному 1

особистому зал1ку.

8. Для присвоения звання "Майстер спорту Украши" \ розряду "Кандидат

у майстри спорту" з туристського багатоборства потр!бно виконати ви­моги класиф1кац|йно'| таблиц! змагань з туристського багатоборства у двох видах дистанц!й.

9. Для зарахування вказаних вимог необхщна наявнють довщки про зд!йснен! походи або запису у квал'|ф!кац!йн1й книжц!, як! зав!рен! ту-ристською маршрутно-квал»ф!кац!йною ком!с!ею, що мае вщповщн! повноваження. Запис у книжц! зд!йснюеться з орипналу протокол!в змагань туристського багатоборства.

10. В один календарний р!к може бути зараховано не бтьше н!ж 4 спор-тивн! походи не вище III категорм складност! або не бтьше н!ж 3 спор-тивн! походи не вище IV категори складност!.

11. Спортивн! походи, зд!йснен! за однаковими маршрутами, можуть бути зарахованими одному спортсмену дв!ч!, якщо вони виконан! вперше у якост! учасника, а вдруге - кер!вника.

12. Для присвоения III розряду та I юнацького з спортивних поход!в не-обхщно виконати норматив для отримання значка Турист Украши".

Спортивно-оздоровчий туризм 225

%%\?Л&\УйяЙйЦяВй&Уйяля^^

13. Присвоения I та II розряд!в можливо за умови замши вимог кла-сиф!кац!йноТ таблиц! щодо кер'шництва спортивними походами МП ка-тегорп складност! на участь у походах вщповщно 1Н-1У категори склад-пост!.

14. Присвоения звання "Майстер спорту УкраТни м!жнародного класу" жшкам дозволяеться за умови замши класиф|кац1йно'|' таблиц!, щодо участ! у походах VI категори складност! на кер»вництво походом V ка­тегори складност!.

15. Для присвоения "Майстер спорту УкраТни" подати у туристсько-спор-тивну сптку УкраТни разом з довщками про зд1йснен1 походи вщ IIII ви­ще категори складност! два зв'гги про кер'1вництво походами, яю визна-чен! у квал!ф|кац!йн1й таблиц! спортивних поход»в.

16 Подання документа на присвоения звань "Майстер спорту УкраТни м1жнародного класу", "Майстер спорту УкраТни" \ розряду "Кандидат у майстри спорту" повинно вщбуватися не тзжше одного року з дня за-твердження останнього зал1кового походу.

17. Таблиця А. Класиф1кац|йн» вимоги спортивних туристських поход!в

^ Категор1я складност! спортивних поход!в овэнни та •» • I...... . I,. .. .1 ............ _т

розряди I Н И 'У У У» ___________________у|к|у|к|у|к|у|к|у|к|у|к

МСМК*______________

ЧОЛОВ1КИ________________________________________________________________1 2

ж1нки_______ II I | I I I I I 2 I 1 I -

МС________________

ЧОЛОВ1КИ__________________________________________________________2

Ж1НКИ__________ || | | | | 2 - I "~ -

КМС______________

ЧОЛОВ1КИ____________________________________________________11---

жмки____________ | | | | |1|-|~|1|~|-|~

I розряд___________

ЧОЛОВ1КИ_____________________________1111.....

ж1нки___________________________11-1.....

И розряд____________11.........

III розряд_______ 1|-1"1-1"1-|-|-1"1-|-|-

I юнацький .^ . ,„

оозпял зд1иснити один похщ III ступеня складност!

г^^^^*г*"А^ _

II юнацький .- ...

ЗД1ИСНИТИ один похщ II ступеня складносл розряд________________________________'_______ __________

III юнацький .« . .

здиснити один похщ I ступеня складносл розряд_________I _______________________________

Примггка: у - участь; к - кер!вництво.

* При умов! виконання вимог:

- зайняти 1 м'юце на чемпюнат! СНД, Роси (один раз) або чемпюнат! УкраТни (дв1ч!) в якост! кер!вника при участ! не менше 6 команд.

Для присвоения звання "Майстер спорту УкраТни" зайняти 1-3 м!сце на чемпюнат! СНД (Росп) або на чемпюнат! УкраТни в якост! кер»вника по-ход!в V категорн складност!! IV категорп складност! для ж!нок при участ! не менше 6 команд.

226 ЩурЮ.В., Дм и т рук О. Ю. I

1

18. Таблиця Б. Класиф1кац|йн1 вимоги змагань з туристського багато- т борства: |

Клас Зайняте мюце (командна або особисте) я

дистанцм------------1-------------I-------------1-------------1-ТТ7------1-------------1------------ Я

МС КМС 1р. Ир. , о И юн. р. III юн. р. 1

___________________________________I юн. Р.______________Ц

IV 1-3 4-6 7-8 9-12_______________________________I

^**НР(Ь йч^

III_________________1-3 4-6 7-10_____________;_________________I

" 1 2-3 4-6 7-10 ^З_п¹о¹-' '$

дал) ..

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^и ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^_т ^^шш^^^^^^^^^^^^^^^^^щ^ •*^;

I______________________________1 2-4 5-8 з 9 I дал! |

1

I

.-v» 4 ,>

I

I

ВИТЯГ 3 ПРАВИЛ ПРОВЕДЕНИЯ ТУРИСТСЬКИХ I

ПОХОД1В, ЕКСПЕДИЦ1Й I ЕКСКУРС1Й |