I Визначити заходи, спрямоваш на л1кв1дац1ю екст-I ремально'1 ситуацп:

I > оптимальний шлях виходу з району стих!йного лиха \ до-

I сягнення найближчого населеного пункту;

I > спос!б транспортування потерпшого;

I > засоби зв'язку з рятувальниками;

I > прийоми подання сигнал1в бщи;

I > розв'язання побутових проблем (Ужа, вода, укриття, теп-

I ло I т. 1н.);

I > виконати розрахунок часу, вщстан!, витрачання запасу

I продуклв.

I Встяко усувати непорозумшня у стосунках м\ж I учасниками походу. Пщтримувати дисципл1ну, атмосферу I доброзичливост!, взаемодопомоги. Припиняти поширення I пашки I взаемн! звинувачення. Н1 в якому раз! не шукати 1 вины их. Ус> зусилля зосередити на пошуку шлях!в виходу з I екстремальноУ ситуацн, яка п!ддаеться детальному анал!зу

^Н ' __ __ ••• ••• ••• •••• •• тяят

I июля повного и вичерпання I лшвщацп ВС1Х и наслщюв. При 1 втрат! ор1ентування \ можливосл самост!йного виходу з I району стих1Йного лиха орган1зувати пошук безпечного I 1 зручного М1сця для облаштування авар1йного табору. I Забезпечити рялвниюв достов!рною \ вичерпною 1нфор-I мац1ею I беззаперечно виконувати вс! Ух вимоги. I У випадку травмування кер1вника чи в раз!, якщо в!н 1 не може керувати групою з шших причин, його заступник I (чи будь-який 1нший учасник, визначений групою на роль I шдера) повинен очолити колектив 1 взяти кер!вництво на 1 себе. Демократичнють стосунюв не повинна заважати I кер1вников! управляти колективом. В екстремальн!й ситу-I ац!У принцип одноос!бного кер!вництва набувае особливоУ наги.

Медичний аспект екстремальних |

* в: I

фситуаций I катастроф I

Для авар!йних умов та екстремальних ситуацм хара^ терт п'ять категор!й захворювань \ ушкоджень.

Перша категор!я - травмування. Воно е^найбтьш ПО* ширеним в авармних ситуац!ях \ пщ час стихмного лиха. Дв ц!еУ категори вщносяться всякого роду поранения, перелО^ ми, вивихи, отки I т. Ы. Травмування в звичайних умов!! може стати причиною припинення дослщжень або перед» часного завершения маршруту, тод! як в екстремальшй СИ»¹ туацм воно може призвести до загибел! потерпшого I нав!т% уаеУ групп. Правила издания першоТ медичноУ допомоги I основы прийоми реашмаш'У детально розглянуто в розд1л( "Медичне забезпечення туристського походу".

Друга категор!я - захворювання, характеры! для гв& граф1чн!й зон!, в яюй сталась авар!я. В пустел! \ натвпуФ тел! в Л1тню пору це можуть бути теплое! 1 сонячн! ударй| обезводнення орган!зму, оп1ки шюри тощо; в прсьш м'юцЦ воет! в зимовий перюд - загальне переохолодження, обмв| роження, "сн'|гова сл'тота", прська хвороба. В под1бних вф падках основна допомога полягае в усуненн! \ припинеж4 впливу на оргаызм хвороботворних фактор1в.

Третя категор!я захворювань - отруення неякюними або 31псованими продуктами, отруйними рослинами, гриба» ми, рибою чи морськими продуктами, наслщки укуав отруй» них зм!Й, павуюв, комах; отруення чадними газами (вна-слщок гор'|ння примуав, саморобних жирових ламп тощо, • наметах 1 укриттях); паразитарн! та шфекцмт захворюваи* ня, викликан'1 контактом 13 хворими тваринами, ноаями чи збудниками цих хвороб, бдиний надмний споаб уникнути под'|бних захворювань - умшня вщр!знити придатн! дли вживания продукти вщ з'шсованих, Тст'|вн'| види рослин I тва» рин - вщ отруйних.

Четверта категор!я - рантов/ гостр! захворювання щ також загострення хрон!чних хвороб. Хворому необхщнф по можливост'1 забезпечити 1ндивщуальний режим I вщповщне харчування для запоб'|гання подальшому роз-

етку хвороби. В тяжких випадках слщ негайно транспорту-5ати хворого до найближчого медичного закладу. Але юкшьки така можливють у польових умовах часто вщсутня, ю при пщготовц! до туристського походу вс1 кандидати по-мнн! пройти медичний огляд \ отримати дозвт на участь у )ьому.

П'ята категор!я - р/зного роду нервово-псих!чн1 розла-Ю / гостр! псих1чн! захворювання, викликан! екстремальни-ми умовами, травмами, невпевненютю в завтрашньому ды, ЮСТ1ЙНИМ почуттям страху та «ншими причинами. Ц1 захво-рювання дуже часто не усвщомлюються потерпшими \ тому ^уже небезпечн! як для хворого, так 1 для васУ групп. В ек-:тремальн1й ситуаци виключноУ важливост! набувае ЮСТ1ЙНИЙ контроль за своУм станом: ф!зичним I псих1чним. Категорично неприпустимо приховувати вщ кер!вника групп товариш1в наявнють болю, травми 1 т. 1н.: все це поглиб-пюе кризовий стан потертлого \, вщповщно, ваеУ групп, що \ложе призвести до трапчних наслщюв. Контакт такого хво-юго з {ншими членами групп необхщно звести до м1н1муму, поручивши йому виконання нескладноУ роботи.

ГИки, що входять до авар!йного комплекту, слщ витра-1ати дуже економно, максимально використовуючи пщ-;)учн1 засоби I матер1али, щоб зберегти необхщш медика-^енти для бтьш тяжких випадк1в.

Втрата продукт1В.

Я1- ™ ^^Г>

Голод

Дуже часто екстремальн! ситуацП' виникають у зв'язку з астковою або повною втратою продукте \ води. В густона-:елен1й М1сцевост1 вщновлення запаав обмежуеться в ос-ювному матер!альними витратами 1 не вщн!мае багато ча-;у. В умовах автономного функц!онування групп у вщдале-<их районах повна втрата продовольства розглядаеться як (эдзвичайна под1я, що виключае можливють продовження юдорож! чи роботи в нормальному режим! \ вимагае ермтового виходу до населених пункт!в найкоротшим \

.....„. „-...-^.^.«>г«*тол«едд#**#й58ЯЩЯ^^^^^^^^В

^^^^^^^Щт'

найбезпечн|'шим шляхом. Спроба прохарчуватися за рахуь нок полювання на дичину, рибалки чи збирання Уст1вн||| рослин обернеться невиправданою витратою асу I перф¹ творить експедифю на експеримент з виживання. «у

При анал!31 шлях1в виходу з екстремальноУ ситуацн' н§Ш обхщно реалютично оцжити вщстань, швидкють пересуш вання, енерговитрати \ супутн! труднощк В таких умоваД необхщно перейти на режим повного або часткового грлрД дування. Теоретичн! розрахунки \ дан!, одержан! т'д час вщШ спериментальних туристських подорожей, свщчать про тёИ що трупа може активно 1 без шкоди для здоров'я функцюн^И вати в режим! повного голодування протягом двох - трыяН ТИЖН1В. :Я

Позбавлений харчування, що надходить ззовн!, ор|Н ган1зм пюля вщповщноТ перебудови починае витрачати своМ внутр1шн|' тканинн! запаси. Вони е досить великими. 3 за*II гальноУ маси людського тша, що становить 70 кг, близьйРщ 15 кг припадае на жирову кл!тковину (135 тис. ккал), 6 кг-$1 м'язовий бток (24 тис. ккал), шил речовини. Таким чиной^ш енергетичн! резерви оргаызму досягають 160 тис. кка/1^1 Безпечний для життя \ здоров'я людини обсяг витрати цицг 1 резерв|'в становить 40-45% (64-72 тис. ккал). При м1н|'малУ^' н!й витрат! 2500-2700 ккал на добу наявного резерву вистай^ .1 чить на 25-29 дн1в. к*§

Голод найбтьш вщчутний протягом у перших трьох- I п'яти дн1в. Поступово вщчуття голоду послаблюеться, са- § мопочуття покращуеться, вщновлюеться працездатн1'сть. | Розр1зняють чотири типи голодування: §

> абсолютно - коли вщсутж Ужа та вода; |

> повне - коли вщсутня Ужа, але е вода; 1

> неповне - коли Ужа вживаеться в обмеженш ктькост!, 1 якоУ не вистачае для вщновлення енерговитрат; ;

> часткове - коли при достатки юлькост! Уж! I води люди-на не отримуе окремих необхщних речовин (в!тамЫ|в, бшю'в тощо).

При абсолютному голодуванн! людина гине через ктька « дню, при ловному у сприятливих кл»матичних умовах може

^-

прожити 60-65 д!б. Терм1н "безпечне голодування" коли- | ваеться в досить широких межах \ залежить вщ в!ку людини, |

• |

- — • --«««4«|«**

стат1, комплексу, 1ндивщуальних особливостей орган!зМУ, ПСИХ1ЧНОГО стану на момент голодування. Помггно знижують його безпечн1сть фактори, що спричиняють посилення обм!ну речовин: несприятлив! кл1матичн|' умови (холод, доЩ, сн1г, сильний вггер I т. |'н.), ф!зична активн1сть, пщвищена емоц|'йн1сть, вщповщнють одягу погодним умовам тощо.

На практиц! в екстремальних ситуац!ях голод досить рщко стае прямою причиною загибел! людини. Як правило, в!н посилюе вплив шших несприятливих фактор1в. У цьому и полягае його головна небезпека. Голодна людина бтьэш вразлива для хвороб, важче Ух переносить, швидше замер-зае. При тривалому голодуваны сповтьнюються реакци, послаблюеться розумова д!яльнють, р!зко знижуеться пра-цездатнють. 3 ус!х цих причин кожна трупа, виходячи на мар­шрут, повинна мати недоторканий харчовий запас, у скл#Д| висококалор!йних продуклв !з тривалим терм!ном збер!гэ1Н-ня, що не потребують кул1нарноУ обробки. Вони повинн! ма­ти невеликий об'ем \ вагу. Середня добова норма таких про-дуклв на одну людину повинна становити 300-500 ккал, У залежност! вщ конкретних умов маршруту.

В раз! екстремальноУ ситуацП' ва продукти, як! вдалося врятувати, необхщно розсортувати вщповщно до терм!ну Ух збер!гання. Продукти, що швидко псуються, слщ спожити в першу чергу або спробувати Ух законсервувати. Нав1ть не­великий запас продукт1в дозволяв позбутися почуття стрз-ху перед неминучим голодуванням. Часткове поповнення енергетичних витрат оргаызму е значно кращим, н!ж повие голодування. Експериментально доведено, що рацюн, при якому вщновлюеться лише 10-15% добовоУ витрати енерги, е значно корисн!шим для самопочуття \ працездатност!.

При недостатньому запас! продукте протягом перших двох-трьох дн!в вщ вживания Уж! краще утриматись. Треба зберегти вс! предмети з натурально'!' шюри (взуття, ремеИ, П1хви I т. п.). У скрутному становищ! шюрян! вироби розр!зя-ють на др1бн1 шматочки, розмочують у вод! або проварюють 1 вживають у Ужу.

Людям, що потрапили в екстремальну ситуацию, не­обхщно вжити енерпйних заход!в для забезпечення се^е Ужею за рахунок збирання дикорослих Уст1вних рослиИ,

¹⁸⁸ ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю.

полювання, рибалки. Можна також збирати водорост!, мо-люсюв, ракопод!бних, жаб; черепах, пташин! яйця. !ст!вни-ми е вс! види ящ!рок, а також змм (без голови).

В Ужу вживаються також водян! жуки, гладкошюра гус!нь (без волосяного \ хггинового покрову), дощов! черв'яки, ли­чинки мурашок та !нших комах. Тх можна Тети сирими, але кра-ще зварити. 100 г харчовоТ маси кониш м!стить 225 кал. 3 ви-сушених I подр!бнених кониюв I сарани можна вип!кати хл!бц!.

Якщо точно вщомий напрямок руху, краще йти голод-ним маршем, щоб, не витрачаючи сил на збирання плод!в I полювання, якомога швидше дютатись до найближчого на-селеного пункту. Рухаючись у режим! голодного маршу по 5-6 год. на день, за 10-12 дн!в можна подолати 200-250 км, що виявитись достаттм, для виходу з критичноТ ситуацн.

Тривале голодування вимагае довгого перюду вщнов-лення орган!зму. На практиц! встановлено, що тривалють вщновлення повинна дор!внювати тривалост! голодування. Пюля виходу до населеного пункту не менше п'яти-семи дн!в необхщно послщовно дотримуватись соко-овочевоТ, молочно-овочевоТ безсольовоТ д!ети. На трет!й-четвертий день можна включити до рацюну р!зн! каш!. Тжу I напоТ вжи-вають невеликими порц!ями п'ять-шють раз!в на день.

У раз! втрати посуду замють, кухля, миски, казанка мо-жуть прислужитися консервн! банки р!зноТ форми \ розм!ру, пластмасов! фляги \ банки з-пщ харчових продукт!в \ напоУв. 3 березового лубу можна зробити миску у вигляд! широко­го кулька чи коробки. Ложку легко вир1зати з м'якоТ дереви-ни (липи, берези, клена, верби).

Втрата спорядження. Холод. Укриття

Втрата чи вихщ з ладу спорядження - найбтьш поши-рен! випадки, що трапляються в авар!йних ситуац!ях. Особ-ливу небезпеку втрата спорядження становить взимку.

Пщготовка до туристського походу в зимових умовах вимагае особливоУ ретельносл \ вщповщальност!. Конст-

Спортивно-оздоровчий туризм 189

рукц!я намет1в, одягу, спорядження мае вщповщати вимо-гам подв1йного "запасу на холод" (якщо на маршрут! перед-бачаються морози -10°С, необхщно готуватися до -20°С). Намети, паливо, продукти необхщно р!вном1рно розподти-ти м!ж членами групп. Неприпустимо, щоб два - три намети або во* продукти знаходилися в одному рюкзаку: в раз! йо-го втрати вся трупа опиниться в критичному становищ!.

Тривалють виживання в умовах холоду залежить в!д температури пов!тря, сили в!тру, вологост!, стану одягу !

••• • _• ^* •

взуття на момент аварн, запаса палива, якост! бюуачного спорядження, над!йност! укриття, ктькост! продукт!в, мо­рального ! ф!зичного стану учасник!в походу.

Необх1дно пам'ятати: в ус/х випадках, пов'язаних з втратою ор1ентування, пог!ршенням погоди, в тра­тою спорядження, травмуванням учасника групи то-що першочерговим заходом для досягнення безпеки е спорудження укриття!

Найбтьш придатними в авар!йних ситуац!ях у зимовий перюд е сн!гов! укриття (рис. 22.).

"-»-V¹^"

а в

^-*^*\/ ^у*<~г С-7 '-~ут? '^\

' "\«^ " -*~^^ ""^*\. ^ / _ 7 \ " \^~~

б г

с/

Рис. 22. Укриття в!д холоду:

а - сн!гова печера; б - заслш з пол!етиленовоТ пл!вки; в - укриття, складене !з сн!гових блоюв; г - ноч!вля пщ густою ялиною; д - !глу.

¹⁸⁸ ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю.

полювання, рибалки. Можна також збирати водорост!, мо-люсюв, ракопод!бних, жаб; черепах, пташин! яйця. !ст!вни-ми е вс! види ящ!рок, а також змм (без голови).

В Ужу вживаються також водян! жуки, гладкошюра гус!нь (без волосяного \ хггинового покрову), дощов! черв'яки, ли­чинки мурашок та !нших комах. Тх можна Тети сирими, але кра-ще зварити. 100 г харчовоТ маси кониш м!стить 225 кал. 3 ви-сушених I подр!бнених кониюв I сарани можна вип!кати хл!бц!.

Якщо точно вщомий напрямок руху, краще йти голод-ним маршем, щоб, не витрачаючи сил на збирання плод!в I полювання, якомога швидше дютатись до найближчого на-селеного пункту. Рухаючись у режим! голодного маршу по 5-6 год. на день, за 10-12 дн!в можна подолати 200-250 км, що виявитись достаттм, для виходу з критичноТ ситуацн.

Тривале голодування вимагае довгого перюду вщнов-лення орган!зму. На практиц! встановлено, що тривалють вщновлення повинна дор!внювати тривалост! голодування. Пюля виходу до населеного пункту не менше п'яти-семи дн!в необхщно послщовно дотримуватись соко-овочевоТ, молочно-овочевоТ безсольовоТ д!ети. На трет!й-четвертий день можна включити до рацюну р!зн! каш!. Тжу I напоТ вжи-вають невеликими порц!ями п'ять-шють раз!в на день.

У раз! втрати посуду замють, кухля, миски, казанка мо-жуть прислужитися консервн! банки р!зноТ форми \ розм!ру, пластмасов! фляги \ банки з-пщ харчових продукт!в \ напоУв. 3 березового лубу можна зробити миску у вигляд! широко­го кулька чи коробки. Ложку легко вир1зати з м'якоТ дереви-ни (липи, берези, клена, верби).

Втрата спорядження. Холод. Укриття

Втрата чи вихщ з ладу спорядження - найбтьш поши-рен! випадки, що трапляються в авар!йних ситуац!ях. Особ-ливу небезпеку втрата спорядження становить взимку.

Пщготовка до туристського походу в зимових умовах вимагае особливоУ ретельносл \ вщповщальност!. Конст-

Спортивно-оздоровчий туризм 189

рукц!я намет1в, одягу, спорядження мае вщповщати вимо-гам подв1йного "запасу на холод" (якщо на маршрут! перед-бачаються морози -10°С, необхщно готуватися до -20°С). Намети, паливо, продукти необхщно р!вном1рно розподти-ти м!ж членами групп. Неприпустимо, щоб два - три намети або во* продукти знаходилися в одному рюкзаку: в раз! йо-го втрати вся трупа опиниться в критичному становищ!.

Тривалють виживання в умовах холоду залежить в!д температури пов!тря, сили в!тру, вологост!, стану одягу !

••• • _• ^* •

взуття на момент аварн, запаса палива, якост! бюуачного спорядження, над!йност! укриття, ктькост! продукт!в, мо­рального ! ф!зичного стану учасник!в походу.

Необх1дно пам'ятати: в ус/х випадках, пов'язаних з втратою ор1ентування, пог!ршенням погоди, в тра­тою спорядження, травмуванням учасника групи то-що першочерговим заходом для досягнення безпеки е спорудження укриття!

Найбтьш придатними в авар!йних ситуац!ях у зимовий перюд е сн!гов! укриття (рис. 22.).

"-»-V¹^"

а в

^-*^*\/ ^у*<~г С-7 '-~ут? '^\

' "\«^ " -*~^^ ""^*\. ^ / _ 7 \ " \^~~

б г

с/

Рис. 22. Укриття в!д холоду:

а - сн!гова печера; б - заслш з пол!етиленовоТ пл!вки; в - укриття, складене !з сн!гових блоюв; г - ноч!вля пщ густою ялиною; д - !глу.

¹⁹⁰ ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю.

4№Л№№Ф.*У№&А&.Ф.Ф№№Ф.*~^^ И*ИййЫйЛ1ДйМЛ'^Ул^/¹^ л * а*

Укриття з пол!етилену, тканини, дерева, а також наме­ти мають внутршню температуру, що не набагато в!др!зняеться в!д зовтшньоУ, тому перебування в них доцшьне лише при наявност! значних запасов палива, про-дуклв I теплого спорядження. У правильно побудованому сн!говому укритт! лише за рахунок тепла, що видтяеться ллом людини, температура пщнимаеться до -5°С при зовн!шн!й температур! - 40°С, а за допомогою св!чки темпе­ратуру можна пщняти до + 5°С.

Не слщ будувати велик! укриття для вс!еУ групп. Кращв побудувати кшька малих, що вимагае значно менших зу-силь. Це технолопчно прослше, вони значно тепл!ш! I

бШЬШ СЛЙК1.

Небезпечно будувати укриття б!ля п!дн!жжя крутих схил!в, на СН1ГОВИХ I скелястих карнизах \ пщ ними.

Найбшьш! теплозбер!гаюч! властивост! мають сн!гов! укриття закритого типу: печери, барлоги, !глу.

В прсьюй I г!рсько-тайгов!й м!сцевосл, де бувають ве­лик! СН1ГОВ1 замети, слщ вщдати перевагу печерам. У тайз!, де сн!говий покрив мае середню щ!льн|'сть \ практично поз-бавлений насту, викопують траншеТ I барлоги.

У безл!сних зонах (тундра, степ) та !нших м!сцевостях, де сн!г неглибокий, а на його поверхн! утворюеться мщний наст, 13 нього можна вир!зати блоки для побудови блочних укритлв - ст1нок, хаток, 1глу.

Найбтьш ун!версальними сн!говими укриттями е 1глу (хатинка еск|'мос!в) \ сн!гова печера. Слщ пам'ятати, що чим менший е внутр1шн1й об'ем сыгового укриття, тим воно тепл!ше.

Вл!тку при необхщносл можна жити 1 без намету, буду-ючи найпрост!ш1 укриття вщ в!тру та дощу. Окрем! елемен-ти основи (рами) зв'язують тонкими коршнями ялини, плка-ми верби, мотузкою зплетеною з трави \ вкривають плками з листям або травою. Укриття можуть бути у вигляд! куреня або навюу (рис. 23.). Для об!гр1ву можна використовувати багаття типу нодья.

Спортивно-оздоровчий туризм 191

%$11$1$!111^

1

Рис. 23. Л'нпн! укриття в!д негоди: а - нав'ю; б - кур!нь.

/

Втрата води. Опека I спрага

Найбшьшу небезпеку для життя людини спека \ спрага становлять у пустелях, натвпустелях I в степах.

Вплив високих температур на оргашзм людини визна-чаеться Ух сумарною д!ею (до 45-50°), Ытенсивним соняч-ним ультраф!олетовим випром!нюванням (до 70% тепла, що отримуе людина); низькою волопстю пов!тря (2-20% удень, 20-60% уноч!); високою температурою на поверхн! грунту (в!н може нагр!ватись до 65-70°С). В пустел! людина отримуе величезну кшькгсть тепла - 300 ккал за годину ! бтьше. В таких умовах можливий швидкий перегр!в ор-ган!зму !, як наслщок, тепловий або сонячний удар.

Тепловщдача в орган!зм! людини вщбуваеться за раху­нок розширення кровоносних судин ! посиленого пото-видшення. До 1 л поту за годину може випаруватися при наявност! ф!зичного навантаження в умовах пустел!. Але в авар!йн!й ситуацП', при м!н!мальних запасах води, природ-ний захисний мехаызм спрацьовуе як ускладнюючий фак­тор: п!т випаровуючись, виводить з орган!зму також воду, вщновлення втрат якоТ в дан!й обстановц! практично не-можливе. Наслщком е загальне обезводнення орган!зму.

Початковим симптомом обезводнення е вщчуття спра-ги, що виникае при втрат! орган!змом 2% вологи коли цей показник досягае 10% виникають порушення зору ! слуху, утруднення мови. Слизов! оболонки висихають, тверд!ють,

¹⁹² Щ^{ур Ю}'^В"' Д^митРУ^к О-(Р.-

на них з'являються- тр!щини. Шк!ра втрачае еластичнютъ, стае в'ялою. Порушуеться координац!я рух!в, настае непри-томнють, марення. При температур! вище 30°С 15-процент-не обезводнення може стати причиною загибел!.

Уже в перш! хвилини шсля аварп в пустел! необхщно спорудити т!ньове укриття. В раз! втрати води необхщно вжити енерпйних заход!в для ТТ пошуку, ор!ентуючись за м!сцевими ознаками наявност! водй"(рослинн! !ндикатори I , т. п.). Якщо пошуки виявились безрезультатними, невелику кшькють води можна добути за допомогою конденсатора э 1 ( пол!етиленовоТ пл!вки (рис. 24.). * |

Кожна хвилина в умовах високих температур позбав- ' ляе людський орган!зм ктькох грам!в води. Використання сонцезахисного тента з легкоТ тканини св!тлого кольору | знижуе втрату вологи б!льш, як удв!ч!. При вщчугп спраги слщ якомога довше утримуватись в!д вживания води. Пити воду треба др!бними ковтками, ретельно опол!скуючи рот \ горло. П!д час пересування можна, набравши в рота води, довго н' не ковтати - це допомагае подолати спрагу. Най-кращим засобом втамування спраги е нем'щний (одна чай- | на ложка на 1 л води) I несолодкий зелений чай. |

^_.._........ —-... ___1_

. • - .,-'•-•••• .- -. •

*'.*•'«

• • • - I, •••

<\. •*

Рис. 24. Сонячний конденсатор /з пол!етиленово1' пл!вки.

V

Виживання в пустел! можна визначити як оптимальне балансування м!ж двома смертельними загрозами - за-гальним перегр'ванням \ обезводненням.

Л|н!я маршруту в пустел! чи у степу не повинна вщхиля-тись в!д населених пункт!в бшьше як на 30-40 км.

^портивно-оздоровчий туризм ту^ > р

Необхщну для подорож! воду треба брати з собою. В!д зипадково виявленого на маршрут! джерела не слщ дуже вщдалятися. Пересуватись бажано лише в прохолодний час доби (веч!р, н!ч, ранок), ор!ентуючись за зорями, схо­дом ! заходом сонця. В ноч! треба ретельно обстежувати навколишню м!сцев!сть (за рахунок сухост! пов!тря ! р!внин-ного рельефу свптю в пустел!! в степу можна пом!тити за

десятки к!лометр!в).

Авар1йне спорядження

Туристська трупа ! кожний и' учасник ! повинн! мати в умовах походу авар!йне спорядження, недоторканний за­пас продукт!в та !ндив!дуальн! аптечки. Усе це в комплекс! забезпечуе виживання. Авар!йний наб!р готують завчасно, виходячи з характеру конкретного маршруту, умов даноТ I

м'юцевост!, пори року, числа учасниюв походу.

Все спорядження, що входить у наб!р, повинно бути ви- |

пробуване на практиц!, багаторазово перев!рене, в раз! не-обхщност! продубльован!. Кожний !з цих предмет!в повинен мати багатофункцюнальне використання. Наприклад, за допомогою шматка пол!етиленовоТ пл!вки можна добути во­ду в пустел!, захиститись в!д в'пру ! опад!в, побудувати на-

I

мет, обгорнути ним спальний м!шок п!д час переправи ! т. п.

В комплект обов'язково повинн! входити предмети, що

можуть знадобитись у в!дпов!дн!й географ!чн!й зон!: в пустел! -

сонцезахисний тент ! пол!етиленова пл!вка; в тайз! в зимову

n пору - пол!етиленовий б!вуачний м!шок, сухе паливо, лучко-

ва або десантна пилка; в тундр! - пилка-нож!вка ! т. !н.

Шд час подорож! в будь-якш географ!чнш зон/ в аваршному комплект! повинн! бути так! предмети:

> подв!йне сигнальне дзеркало (поданий за його допомо­гою сигнал б!ди в сонячну погоду чи при повному мюяц! може бути прийнятий на вщстан! 20-25 км, а в деяких ви-падках - нав!ть за 40 км);

> ктька сигнальних патрон!в подв!йно'( д!Т для подання н!чного ("малинове полум'я") ! денного ("оранжевий

дим") сигнал!в б'щи;

• мисливськ! с!рники з боковою ст'шкою в!д звичайноУ арниковоУ коробки, доповненн! кресалом або ктькома кременевими кам!нцями в!д запальнички;

194________________________________ЩурЮ.В., Дмитрук О.Ю.

> св'тка або юлька таблеток сухого палива;

> свисток для авартноТ I мижгруповоТ сигнал'1зацп;

> похщна сокира або великий н!ж (мачете) в жорстких шюряних п'|хвах;

> польовий Н!ж з м'щноТ нержав1ючо'| стал! (можна мис-ливський);

> компас (бажано рщинний), плоский, з невеликою лЫзою;

> шматок м'щноТ фольги, за допомогою якоУ можна надгсла-ти сигнал бщи, засмажити дичин^, використати замгсть посуду для приготування 'тшоУ Тж! або нав'|ть чаю;

> гумова стр!чка або гумовий амортизатор, з якого можна зробити рогатку для полювання на др!бну дичину, яиурок I т. п.;

> юлька металевих гарпуыв, з яких можна виготовити ост­роги I стрши для мисливських луюв;

> тонкий др1т т! волоань для рибалки, необхщн! при вла-штуванн! мисливських петель-силець I пасток;

> з десяток яскраво-червоних повпряних кульок, що мо-жуть знадобитись для герметизаци речей, транспорту-

• ••• • ^» •

вання води, орган1заци переправ, подання сигнашв бщи;

> рибальський наб'|р (крючки, волоань, грузила, штучна приманка);

> ктька намагн'1чених голок I швейний наб!р;

> шматок пол'ютиленовоТ пл1вки;

> авар'(йний наб!р медикамент'^.

Уа предмети азартного комплекту мають бути герме­тично упакован!. Рюкзаки, чохли, повинн! бути яскрав! за ко-льором, водонепроникн!. Бажано, щоб наб'ф мав самост1йну плавуч'ють, був компактним I важив не бтьше 0,5-1 кг.

Переносити авартний рюкзак треба всередин! групп, а в деяких випадках доцтьно продублювати комплект I розмютити його в двох рюкзаках, що транспортуються на деяюй в'щстан! один вщ одного. В раз! виникнення екстре-

• • ••* • ^г \* т •

мально! ситуаци авар!инии рюкзак рятують I евакуюють 13 небезпечноТ зони в першу чергу.

Кр'|м загального аварийного комплекту, кожний учасник повинен мати Ыдив'щуальний авармний наб1р, який бажано зашити у внутр'|шню кишеню шторм1вки.

~~™ ...............т

Спортивно-оздоровчии тури *м ' "•'

ди^^ —^

Сигнали 61ди

I I

Кожний учасник туристського походу повинен знати М1жнародн1 звуков! (табл. 4) I в'юуальн! (рис. 25.) сигнали бщи, що використовуються потерптими I рят'|вниками в ход! пошуково-рятувальних робпг.

Таблица 4 М1жнародн1 сигнали бщи.

Сигнали, що подаються будь-якими свпгловими