12. Фактори зрос- тання продуктив-

ності праці та оцінка її динаміки

Систематичне зростання продуктивнос- ті праці має пріоритетне значення для під- вищення ефективності функціонування будь- якого підприємства, галузі промисловості, всього господарського комплексу, для під- вищення матеріального добробуту кожного працюючого.

Зростання продуктивності праці означає підвищення випуску продукції за одиницю робочого часу (людино-година, лю- дино-день, людино-місяць, людино-рік) порі- вняно з минулим аналогічним періодом.

Резервами зростання продуктивності праці називають ще невикористані мож- ливості економії праці за окремими факторами, детальна класифікація яких предста- влена на рис. 5.4.

Фактори зростання продуктивності праці

МАТЕРІАЛЬНО -

ТЕХНІЧНІ

СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНІ

ОРГАНІЗАЦІЙНІ

залежать від рівня удоско- налення засобів праці:

• технічний рівень виробни- цтва;

• зміна технічних характери- стик виробів і конструкцій;

• впровадження інновацій;

• підвищення якості продукції;

• перехід на нові види сиро- вини, матеріалів;

• виготовлення нової продук- ції.

залежать від рівня удо- сконалення робочої сили:

• поліпшення умов праці;

• підвищення частки ква- ліфікованих працівників в загальній кількості проми- слово-виробничого персо- налу підприємства;

• поліпшення використання робочого часу працівників;

• підвищення норм і зон об- слуговування;

• скорочення браку.

залежать від удоскона- лення поєднання засо- бів праці і робочої сили:

• удосконалення органі- зації виробництва;

• удосконалення органі- зації праці промислово- виробничого персоналу;

• удосконалення процесу управління виробницт- вом (структури керівно- го апарату).

Рис. 5.4. Групування факторів зростання продуктивності праці

Зростання продуктивності праці при заданих обсягах виробництва має наслід- ком економію чисельності промислово-виробничого персоналу. Відтак, при заданій кількості вивільнених внаслідок різних причин працівників (Е_Чпвп), стає можливим ро- зрахувати рівень зростання продуктивності праці (І_ПТ) за формулою (5.37):

І_ПТ 

Е

Ч

ПВП

100% , %. _(5.37)

^чПВП ^ЕЧ

ПВП

Результат, отриманий за цією формулою, вказує на напрямок скорочення штату підприємства.

Динаміка продуктивності праці визначається шляхом співставлення рівнів продуктивності праці за різні періоди. При її оцінці обчислюють такі показники:

- індекс зростання продуктивності праці (І_ПТ) визначається як відношення значення продуктивності праці планового періоду (ПТ_ПЛАН) до значення продуктивно- сті праці базового періоду (ПТ_БАЗ) за формулою (5.38):

ПТ

І  ^ПЛАН , частка одиниці, _(5.38)

ПТ _ПТ

БАЗ

- відсоток зростання продуктивності праці (і_ПТ) показує, як змінилась проду- ктивність праці в порівнянні з базовим періодом, або, іншими словами, скільки відсо- тків складає сьогоднішня продуктивність праці. Він визначається за формулою (5.39):

^іПТ

^ПТ ПЛАН

 100% , %, _(5.39)

^ПТ БАЗ

- абсолютний приріст продуктивності праці (ΔПТ) розраховується як різниця між плановим (ПТ_ПЛАН) та базовим (ПТ_БАЗ) показниками продуктивності праці за фор- мулою (5.40):

ПТ ПТ _ПЛАН ПТ _БАЗ ,

грн /людину (грн /годину), шт. /людину (шт. /годину),

(5.40)

- темп приросту продуктивності праці (ΔІ_ПТ) показує, на скільки відсотків зросла (зменшилась) продуктивність праці в плановому періоді порівняно з базовим періодом, і визначається за формулою (5.41):

І_ПТ

ПТ

 ^ПЛАН 100% 100% , %. _(5.41)

^ПТ БАЗ

Отже, розробка дієвої політики щодо підвищення продуктивності праці повинна починатися з планомірного виявлення всіх наявних у підприємства можливостей та резервів. Основними напрямами в цій галузі є організація розробки і здійснення пла- нів щодо підвищення продуктивності праці на кожному робочому місці, а також акти- вна участь в плануванні організаційно-технічних заходів і контроль за їх виконанням. До опрацювання таких заходів слід залучати широкі маси промислово-виробничого персоналу: працівників, інженерно-технічних робітників, службовців, керівників тощо. Їх участь сприяє виявленню внутрішньовиробничих резервів підвищення продуктив- ності праці. Але все ж найважливішим резервом підвищення продуктивності праці є її наукова організація.

ПРИКЛАД 5.9. На хімічному підприємстві, яке займається виготовленням лакофарбової про- дукції, валова продукція за звітний рік (ВП^ЗВ) склала 21584 тис грн, а в базовому періоді ВП^Б вона

ЗВ

дорівнювала 20698 тис грн. Чисельність промислово-виробничого персоналу (ч_ПВП

Б

) в звітному пе-

ріоді склала 2800 осіб, а в базовому періоді (ч_ПВП ) – 2650 осіб. Необхідно визначити структурні зру-

шення в продуктивності праці і вплив кожного із зазначених факторів.

П

РІШЕННЯ. Продуктивність праці на підприємстві зазначеної галузі промисловості можна ви- значити за формулою ПТ = ВП / ч_ПВП. В звітному періоді вона становила 21584 тис грн х 1000 / 2800 осіб = 7708,57 грн на працівника, а в базовому 20698 тис грн х 1000 / 2650 осіб = 7810,57 грн на працівника. Отже, в звітному періоді структурні зрушення призвели до зменшення продуктивності праці (ΔПТ). Вплив підвищення чисельності працівників на зміну продуктивність праці можна визна-

П

чити за формулою: ΔПТ_Чпвп = ВП^Б / ч_ПВ ^ЗВ

– ВП^Б

/ ч_ПВ ^Б, тобто за рахунок збільшення чисельності

персоналу підприємства продуктивність знизилась на 418,42 грн з людини ((20698 тис грн х 1000 / 2800 осіб) / (20698 тис грн х 1000 / 2650 осіб)). Вплив зростання обсягів валової продукції на зміну

ЗВ

продуктивності праці можна визначити за формулою: ΔПТ_ВП = ΔВП / ч_ПВП

, тобто за рахунок зро-

стання валової продукції продуктивність праці зросла на 316,42 грн з людини ((21584 тис грн – 20698 тис грн) х 1000 / 2800 осіб). Отже, підвищення чисельності працюючих на підприємстві, тобто виконання соціальних програм щодо забезпечення зайнятості не завжди позитивно позначається на показниках ефективності. В нашому прикладі такий крок призвів до падіння продуктивності праці. Таким чином, зростання чисельності працюючих на підприємстві відбувалося значно більшими те- мпами, аніж зростання обсягів виробленої ними продукції у вартісних одиницях вимірювання.

ПРИКЛАД 5.10. Визначте індекс зменшення трудомісткості виробництва продукції, якщо продуктивність праці в цілому по підприємству зростає на 25%.

РІШЕННЯ. Враховуючи зворотно пропорційну залежність показників трудомісткості та про- дуктивності праці, відтворену формулою (5.36), індекс зменшення трудомісткості виробництва можна знайти так: І_Тм = Т_М2/ Т_М1 = (1/ПТ₂) / (1/ПТ₁) = ПТ₁/ ПТ₂ = ПТ₁ /1,25 ПТ₁ = 0,8. Це означає, що при зростанні продуктивності праці на 25%, трудомісткість виробництва зменшується на 20%.

ПРИКЛАД 5.11. На підприємстві працюють 1200 працівників, якими виготовлено продукції в звітному періоді на 10 млн грн. За цей рік робітниками відпрацьовано 275 тис людино-днів або 2100 тис людино-годин. В попередньому році в середньому на одного працівника виробіток склав 8000 грн, середньоденний виробіток становив 35 грн, середньогодинний – 4,5 грн. Визначте, як змінить- ся середньогодинний, середньоденний та річний виробіток на одного працівника в звітному періоді? РІШЕННЯ. Річний виробіток в звітному році знайдемо за формулою (5.31): ПТ_ВАРТ = ВП / ч_ПВП = 10000000 грн / 1200 працівників = 8333,33 грн / працівника. Порівняно з минулорічним результатом річного виробітку 8000 грн на людину темп приросту продуктивності праці відповідно до формули

(5.41) склав: ∆І_ПТ = (ПТ^ЗВ / ПТ^БАЗ) х 100% – 100% = (8333,33 / 8000) х 100% – 100% = 4,17%. Середньо-

денний виробіток знайдемо за формулою: ПТ_НАТ = ВП / Т_ДН = 10000000 грн / 275000 людино-днів = 36,36 грн / день. Порівняно з минулорічним результатом річного виробітку 35 грн на день темп приросту продуктивності праці відповідно до формули (5.41) склав: ∆І_ПТ = (ПТ^ЗВ / ПТ^БАЗ) х 100% – 100% = (36,36 / 35) х 100% – 100% = 3,89%. Середньогодинний виробіток знайдемо за формулою: ПТ_НАТ = ВП / Т_ГОД = 10000000 грн / 2100000 людино-годин = 4,76 грн / годину. Порівняно з минулоріч- ним результатом річного виробітку 4,5 грн на годину темп приросту продуктивності праці відпо- відно до формули (5.41) склав: ∆І_ПТ = (ПТ^ЗВ / ПТ^БАЗ) х 100% – 100% = (4,76 / 4,5) х 100% – 100% = 5,78%. Різниця в динаміці річного, середньоденного та середньогодинного виробітку пояснюється тим, що спостерігається непропорційність щодо режиму робочого часу. Адже, відповідно до вказа- них даних працівниками за рік відпрацьовано 229 днів (275000 людино-днів / 1200 працівників) чи 1750 годин (2100000 людино-годин / 1200 працівників), що свідчить про тривалість зміни в середньому протягом 7,6 годин.

ПРИКЛАД 5.12. Визначте виробіток на одного працюючого в обробному цеху машинобудівно- го підприємства в плановому році і його відносний приріст, якщо в базовому періоді виробіток склав 300 тис грн / людину. Рік містить 245 робочих днів. Річний випуск продукції передбачає виконання плану на суму 48600 тис грн, а зниження трудомісткості виробничої програми складає 1715 люди- но-днів.

РІШЕННЯ. Знайдемо економію чисельності працюючих на підприємстві з урахуванням змен- шення трудомісткості в плановому році: Δч_ПВП = 1715 людино-днів / 245 днів = 7 працюючих. Урахо- вуючи виконання плану щодо випуску продукції на суму 48 600 тис грн, знайдемо кількість працюю- чих в цеху за формулою: ч_ПВП = ВП /ПТ = 48600 тис грн / 300 тис грн на людину = 162 працюючих. Отже, в плановому році з урахуванням економії на чисельності працюючих в цеху відповідно до штатного розкладу залишиться працювати 155 працівників (162 – 7). Знайдемо виробіток на одно- го працюючого в обробному цеху машинобудівного підприємства в плановому році за формулою (5.31): ПТ = ВП / ч_ПВП = 48600 тис грн /155 працівників = 313,55 тис грн на людину. Знаючи новий ви- робіток, можемо знайти його відносне зростання порівняно з базовим роком за формулою (5.41):

∆І_ПТ = (ПТ^ПЛАН / ПТ^БАЗ) х 100% – 100% = (313,55 тис грн на людину / 300 тис грн на людину) х 100% – 100% = 4,52%. Отже, завдяки вивільненню 7 працюючих в цеху в плановому році вдасться досягти

зростання продуктивності праці на 4,52%. Зростання продуктивності праці можна також знайти за формулою (5.37): 7 працюючих / (162 – 7) працюючих х 100% = 4,52%. Відтак, отримаємо той же результат.