10. Продуктив- ність праці:

поняття і види

Продуктивність праці як економічна категорія представляє собою результатив- ність (ефективність) праці, тобто здатність людей виготовляти певну кількість матеріа- льних благ за одиницю часу.

Залежно від масштабності виконуваних трудових процесів розрізняють наступні види продуктивності праці:

• глобальну;

• локальну;

• індивідуальну.

Глобальною продуктивністю праці (ПТ_Г) називається узагальнений показник народногосподарської ефективності праці по країні в цілому, який розраховується шляхом віднесення основних макроекономічних показників (валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід (НД)) до чисе- льності зайнятих в суспільно-господарському виробництві (ч_З). Відтак, обчислюють виробіток валового національного продукту (валового внутрішнього продукту) (ПТ_Г1) та виробіток національного доходу (ПТ_Г2) в розрахунку на одного зайнятого в суспільному господарстві протягом встановленого періоду за формулами (5.23-5.24):

ПТ ^{ВНП ( ВВП )} , грн / людину,

ч

Г1

З

(5.23)

ПТ ^НД , грн / людину.

ч

Г 2

З

(5.24)

Локальною продуктивністю праці (ПТ_Л) називають показник ефективності праці по галузях промисловості, по групі підприємств, що випускають однорідну продукцію. Він обчислюється як обсяг продукції (валової (ВП), товарної (ТП), чистої (ЧП)) виго- товленої підприємством (галуззю, підгалуззю), до чисельності промислово- виробничого персоналу даного підприємства (галузі, підгалузі) (ч_ПВП) за формулою (5.25):

ч

Л

ПТ ^{ВП (ТП, ЧП )} , грн / людину.

ПВП

(5.25)

Індивідуальною продуктивністю праці (ПТ_І) називається результативність праці на конкретному робочому місці, в конкретному цеху тощо. На конкретному робочому місці його ототожнюють з нормою виробітку по конкретному виду продукції, яка роз- раховується як кількість продукції в натуральному вираженні (Q), виготовленої за одиницю робочого часу (Т_Р) за формулою (5.26):

ПТ 

^Q , шт./ годину.

Т

І ^(5.26)

Р

Показник продуктивності праці займає центральне місце під час створення пла- ну з інтенсифікації та підвищення ефективності трудової діяльності. Завдання щодо підвищення продуктивності праці орієнтує підприємство на випуск продукції з най- меншими трудовими витратами, стимулює зростання виробництва і одночасне зме- ншення собівартості продукції. Мобілізуюча, дійова сила цього завдання є більшою, коли на діяльність підприємства найменш впливають зміни зовнішнього середовища і воно повністю відображує дійсний трудовий внесок промислово-виробничого персо- налу. Тому важливо застосувати такий показник, який може надати вірне представ- лення про реальний рівень і темп зростання продуктивності праці. В зв'язку з цим за- стосовують різні методи вимірювання продуктивності праці.