Контрактна система оплати праці

В умовах становлення досконалої ринкової економіки значного поширення на- буває контрактна система оплати праці, яка може застосовуватися поряд з іс- нуючою на підприємстві.

Контракт є особливою формою трудового договору між найманим працівни- ком і власником підприємства або їх уповноваженим органом. За контрактом праців- ник зобов'язується виконувати роботу, визначену угодою і правилами внутрішнього розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату й забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Контракт як особлива форма трудового договору спрямований на забезпечення умов для виявлення ініціативи та самостійності праці, враховуючи індивідуальні здіб- ності працівника, його професійні навички, відповідальність, правову і соціальну за- хищеність працівника. Він має юридичну форму. У ньому передбачені обсяги роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та вза- ємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави для розір- вання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань з урахуванням специфіки роботи, професійних особли- востей та фінансових можливостей підприємства. Умови оплати праці та матеріаль- ного заохочення працівників в контракті визначаються за згодою сторін. Але розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством про пра- цю, колективним договором, вони залежать від виконання умов контракту.

У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зменшення обу- мовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємст- ва. Також можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації, не вста- новлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.

Контракт укладається у письмовій формі та підписується роботодавцем і пра- цівником, якого приймають на роботу за контрактом. Він оформляється у двох примі- рниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін. За зго- дою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілко- вому чи іншому органу, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за дотриманням умов контракту. Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін. Він є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за згодою сторін.

8. Особливості оплати праці

бригадної роботи

В умовах становлення ринкових відно- син організація колективних систем оплати праці потребує наукового обґрунтування. Їх застосування найдоцільніше тоді, коли вхо- дження працівників до трудового колективу обумовлене технологічною необхідністю і для виконання певного технологічного ком- плексу робіт потрібні спільні зусилля праців- ників, а кінцеві результати виробництва є безпосереднім наслідком їх праці.

Такими роботами можуть бути:

• спільне обслуговування агрегатів, габаритного устаткування, збірка і монтаж великих об'єктів, а також інші важкі роботи, які не можуть виконуватись окремими працівниками. Ці роботи характеризуються нерівномірним завантаженням працівників різних спеціальностей протягом зміни через різну трудомісткість окремих видів робіт;

• роботи на конвеєрах, де досягнення кінцевого результату потребує від кожно- го працівника чіткого, злагодженого і синхронізованого за часом виконання операцій; обсяг роботи кожного наступного працівника залежить від успішної роботи поперед- нього. Витрати праці кожного працівника відбиваються безпосередньо на кінцевих результатах виробництва і можуть бути виміряні кількістю готових виробів;

• роботи, пов'язані з обслуговуванням технологічного процесу і його контролем.

Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні ефек- тивних кінцевих результатів праці зацікавлена як бригада в цілому, так і кожен її член. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і пого- динної форм заробітної плати.

Відрядну форму оплати праці застосовують на тих дільницях і при виконанні таких видів робіт, на які працівники істотно впливають.

При цьому мають забезпечуватися:

• розрахунки кількісних показників виробітку і виконаних робіт, які повномасш- табно відбивають витрати праці робітників;

• встановлення колективних норм виробітку, оцінка їх виконання і розрахунок відрядних розцінок;

• умови для точного обліку фактично виготовлених бригадою виробів (викона-

них робіт);

• виробничі умови для збільшення колективом бригади виробітку продукції або обсягу робіт проти встановлених норм і завдань.

Преміювання членів бригади здійснюється за виконання (перевиконання) вста- новлених виробничих завдань, технічно обґрунтованих норм, поліпшення якості про- дукції, економію сировини, матеріалів тощо.

Погодинну форму оплати праці найчастіше застосовують:

• якщо працівники безпосередньо не впливають на зростання обсягів випуску продукції, оскільки це визначається продуктивністю устаткування;

• коли відсутні кількісні показники виробітку, необхідні для встановлення відря- дної розцінки;

• якщо здійснюється облік фактично відпрацьованого робітниками часу;

• за умов чітко регламентованого застосування норм праці (норм обслугову- вання і нормативів чисельності).

За умов погодинної оплати праці члени бригади преміюються за виконання но- рмованих завдань, норм обслуговування, дотримання встановлених якісних показни- ків тощо.