Умови ділової ситуації

Працівники, яких було вивільнено внаслідок скорочення штату, вирішили реалі- зувати себе в сфері малого бізнесу, утворивши приватне промислове підприємство. В робочу бригаду увійшли чотири токаря VІ розряду: Степаненко, Сірко, Рибалко і Деркач. Механіком став Лисенко, а технологом – Остапчук. Керівні посади було роз- поділено наступним чином: очолив підприємство генеральний директор Божко, який володіє спеціальними економічними знаннями і обізнаний на особливостях встанов- лення трудових норм і нормативів; менеджером став Поланський, а бухгалтером – Синецька. За для здійснення свої мети було орендовано приміщення токарного цеху разом із устаткуванням. Токарний цех вмістив 6 токарних верстатів: 2 універсальних і 4 верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Степаненко і Сірко отримали робочі місця на універсальних верстатах, Рибалко та Деркач стали обслуговувати кожний по 2 верстати з ЧПУ. Відразу ж стало зрозуміло, що виробництво носитиме серійний характер, і обсяги замовлень тому підтвердження. Велика іноземна маши- нобудівельна корпорація «Car-Building Inc» розмістила своє замовлення на виготов- лення 50160 комплектуючих деталей на загальну суму 150,48 тис грн. Менеджер, який уклав контракт строком на 6 місяців, передбачив щомісячний випуск 8 360 ком- плектуючих деталей. При цьому він виходив з плану роботи в середньому по 22 дні на місяць. Але в дійсності виробнича програма виконувалась інакше відповідно до ефективного місячного фонду робочого часу: в березні було відпрацьовано 22 дні, в квітні – 26 днів, в травні – 20 днів, в червні – 22 дні, в липні – 21 день і в серпні – 21 день. Роботу спланували таким чином, що токарі-оператори мали обточувати заготів- лі, а токарі-універсальники мали робити складні токарні роботи із заготівками, які по- требували високої точності.

Коли було вирішено організаційні питання, на порядку денному з'явилась проб- лема встановлення норм та нормативів, згідно з якими співробітники повинні були ви-

конувати виробничі замовлення та отримувати відповідну матеріальну винагороду. Економіст, який є генеральним директором приватного підприємства, має певний дос- від в організації виробничих процесів, тому першим кроком, який він зробив в напрямку встановлення визначених норм, було здійснення фотографії робочого дня бригади працівників (табл. 4.10). Степаненко і Деркач, як найстарші за віком і найдосвідченіші від своїх колег по бригаді, самостійно виконали фотографії робочої операції точіння деталей за допомогою хронометражу: перший – на універсальному верстаті (табл. 4.11), другий – на верстаті з ЧПУ (табл. 4.12). Для складення проекту балансу робочо- го часу бригади було встановлено такі нормативи: нормативний час обслуговування робочого місця токарів-універсальників – 18 хвилин, токарів-операторів – 15 хвилин; підготовчо-заключний час для всіх працівників бригади становить 20 хвилин, час на відпочинок та власні потреби згідно з технологічним регламентом встановлено в роз- мірі 30 хвилин, припустимий розмір відносної помилки результатів спостережень для нормування праці токарів-універсальників складає 13%, а для токарів-операторів 15%. Місячний посадовий оклад директора складає 1700 грн, менеджера – 1550 грн, бухгалтера – 1000 грн, погодинні тарифні ставки механіка і технолога – відповідно 1,5 грн/ годину і 1,7 грн/ годину, відрядні розцінки токаря-універсальника і токаря- оператора відповідно – 0,35 грн/ за деталь і 0,28 грн/ за заготівлю – згідно з такими

нормативами визначається фонд оплати праці за півроку (на час укладення угоди).

Отже, почесна і відповідальна роль обґрунтування і аналізу ситуації випала на Вашу долю. Вам слід визначитись із питаннями наступного характеру:

1. На основі похідних даних бригадної фотографії робочого дня (табл. 4.10) не- обхідно визначити тривалість витрат робочого часу, використавши які скласти зве- дення однойменних витрат (табл. 4.14), фактичний баланс та розробити проект ба- лансу робочого часу бригади (табл. 4.13).

2. Проаналізувавши відповідні розбіжності між фактичним балансом робочого часу бригади та проектом балансу, слід визначити можливе підвищення продуктив- ності праці на новоствореному підприємстві як для кожного працівника, так і для бри- гади в цілому.

3. Для опрацювання організаційно-технічних заходів щодо поліпшення викорис- тання робочого часу та ліквідації втрат до розрахунків резерву продуктивності праці потрібно додати обчислення завантаженості як кожного працівника, так і бригади в цілому.

4. Необхідно встановити норми праці для кожного із працівників бригади та бри- гади в цілому з метою розробки плану виконання замовлень, нарахування заробітної плати та визначення фонду оплати праці на час укладення контракту.