Чинна організаційна структура управління промисловим підприємством Голова правління – Генеральний директор

Комерційний директор

Заст. технічного директора

Технічний директор

Заст. генераль- ного директора з виробництва

Заст. ген. директо- ра з економічної безпеки

Директор з економіки й управління

Директор служ- би соціального розвитку

Головний бухгалтер

Заст. комерцій- ного директора

ВГМ ВОП

_ЦЗЛ Виробничо- технічний відділ

ВТК ВЕБ

ДПВ ВТіЗ

Бухгалтерія

СО ВК

ФВ ВЦП

ВЦЕА ЕОЦ

ВГЕ

ВМТП

Складське господарство

Рис. 3.10. Чинна організаційна структура управління ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод»:

де ВМТП – відділ матеріально-технічного постачання; ВГМ – відділ головного механіка; ВОП – відділ охорони природи; ЦЗЛ – центральна заводська лабораторія; РБУ – ремонтно-будівне управління; РМЦ – ремонтно-механічний цех; ВГЕ – відділ головного енергетика; ВТК – відділ технічного контролю; ВЕБ – відділ економічної безпеки; СО – служба охорони; ВК – відділ кадрів; ДПВ – договірно- правовий відділ; ФВ – фінансовий відділ; ВЦЕА – відділ цін й економічного аналізу; ВТіЗ – відділ труда і заробітної плати; ВЦП – відділ цінних паперів; ЕОЦ – електронно-обчислювальний центр.

Розділ 4. Персонал підприємства

Перелік питань для розгляду і засвоєння:

1. Поняття персоналу, його класифікація.

2. Характеристика персоналу підприємства за професійно-кваліфікаційною ознакою.

3. Особливості встановлення норм і нормативів праці на підприємстві.

4. Визначення потрібної чисельності персоналу на підприємстві.

5. Показники руху персоналу на підприємстві.

6. Кадрова політика підприємства.

7. Створення ефективної системи управління пер- соналом на підприємстві.

1. Поняття персоналу, його

класифікація

В економічній науці розрізняють поняття

«трудові ресурси» і «персонал підприємства». Під трудовими ресурсами слід розу-

міти частину населення працездатного віку, що має необхідні фізичні можливості, воло- діє знаннями і практичним досвідом для здійснення визначеної роботи в народному господарстві. До трудових ресурсів відносять як фактично зайнятих, так і потенційних пра- цівників.

Персонал підприємства (кадри, трудовий колектив) – це сукупність працівни- ків, що входять до його облікового складу.

Усіх працівників підприємства поділяють на дві групи:

• промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслугову- ванням;

• непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльнос- ті підприємства.

За характером виконуваних функцій промислово-виробничий персонал (далі –

ПВП) підрозділяється на шість категорій:

• робітники;

• керівники;

• фахівці;

• службовці;

• молодший обслуговуючий персонал;

• стажери (учні).

Робітники – це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції (наданням послуг), ремонтом, переміщенням вантажів, наглядом за роботою проми- слових агрегатів, налагодженням та обслуговуванням устаткування.

У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чер- гу, поділяються на основних (виробляючих продукцію) і допоміжних (обслуговуючих технологічний процес). Окремо виділяють черговий та ремонтний персонал.

Керівники – особи з високою професійною підготовкою, безпосередньо зайняті управлінням виробничими процесами та підлеглими працівниками. Вони обіймають керівні посади на підприємств і в межах функціональних служб.

Фахівці – інженерно-технічні працівники, що виконують рядові функції управлін- ня, здійснюють технічне, організаційне, економічне керівництво виробничими проце- сами, а також організують діяльність промислово-виробничого персоналу. До цієї ка- тегорії відносяться інженери, економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, но- рмувальники, технологи тощо.

Службовці – працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, виконують адміністративно-господарську, фінансову, статистичну, обліково-бухгал- терську, інші функції обслуговування. До цієї категорії відносять діловодів, секрета- рів, друкарів, табельників, креслярів, копіювальників, архіваріусів, агентів тощо.

До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих об- слуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників. До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців, пожежно-вартову службу.

До категорії стажерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практич- них навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві.

Склад персоналу підприємства представлений на рис. 4.1.

СКЛАД ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Непромисловий персонал (охо- рона, пожежно- вартова служба, персонал пунк- тів харчування, медичний пер- сонал тощо), чНП	Промислово-виробничий персонал підприємства, чПВП
	Адмініст- ративно- управлін- ський пер- сонал (керівни- ки), чУПР	Робітники, чР		Інженер- но-техніч- ні праців- ники, чІТП	Службовці, чСЛ
		Основні, ч	Допоміж- ні, ч

ОСН

ДОП

Рис. 4.1. Характеристика складу персоналу підприємства

Поділ персоналу на категорії може бути іншим, ніж представлений на рис. 4.1. Категорії персоналу визначаються підприємством самостійно. Так, з підвищенням ав- томатизації виробничих процесів зменшується частка витрат праці основного контин- генту виробничих робітників і збільшується частка допоміжних робітників та інженерно- технічних працівників, не говорячи вже про гнучке інтегроване виробництво, де основ- ні, допоміжні й обслуговуючі працівники залучені до єдиного виробничого процесу.