5. Принципи ефек- тивної побудови ор- ганізаційних струк- тур управління ви- робництвом

В попередньому параграфі охарактери- зовано безліч організаційних структур управ- ління підприємством, кожна з яких має свої переваги і недоліки. Отже, на практиці слід зважено підходити до вибору будь-якої з них, застосовуючи найпростіші правила (принципи). Нижче наведені основні принципи фор-

мування організаційних структур управління.

1. Принцип єдності мети.

2. Принцип первинності функцій і вто- ринності структури.

3. Принцип функціональної замкнутості підрозділів апарату управління, який полягає в тому, що коло завдань для кожного структурного підрозділу повинно бути чітко орієнтоване на досягнення мети управління в межах конкретної функції.

4. Принцип простоти організаційної структури, який полягає в тому, що чим простіше та чіткіше побудована структура управління, тим легше персоналу зрозумі- ти і пристосуватися до певної форми управління та активно брати участь у досягнен- ні мети підприємства.

5. Принцип єдиноначальства, який полягає в тому, що працівник повинен отри- мувати накази лише від одного начальника. Це необхідна умова єдності дій, коорди- нації зусиль.

6. Визначення оптимальної норми керованості полягає в тому, що кількість пі- длеглих, підпорядкованих одному керівнику, повинна бути обмеженою. Норма керо- ваності визначається характером роботи керівника та його стосунками з підлеглими. Кількість підлеглих повинна бути меншою на вищих рівнях управління та більшою на нижчих рівнях.

7. Встановлення оптимального співвідношення централізованих і децентра- лізованих форм управління полягає у тому, що рівень децентралізації повинен ви- значатися розмірами підприємства, масштабами проектів, однорідністю робіт, філо- софією керівників стратегічного рівня, функціональною сферою діяльності тощо.

8. Принцип зворотного зв'язку, який передбачає можливість здійснення постій- ного контролю за результатами функціонування системи та створення умов для її коригування.

Сформульовані принципи побудови організаційних структур управління взаємо- пов'язані та взаємообумовлені. Кожен з них має самостійне значення, але тільки спі- льне їх використання забезпечує комплексний, науковий характер проектування ор- ганізаційних структур управління виробництвом.