Дивізіональна організаційна структура управління підприємством

Дивізіональна організаційна структура управління виробництвом заснована на поглибленому розподілі управлінської праці за поставленими цілями. За такої структури управління кожний виробничий підрозділ підприємства має власну розга- лужену структуру, яка забезпечує його автономну діяльність, але стратегічні завдан- ня управління мають вирішуватися централізовано.

За таких умов можливі такі варіанти групування виробничих підрозділів:

1. продуктовий (за виробленими товарами, наданими послугами);

2. регіональний (за географічним місцем знаходження);

3. споживацький (за рівнем задоволення певної групи споживачів).

Продуктовий тип організаційної структури управління

Продуктовий тип передбачає створення в структурі підприємства самостійних господарських підрозділів – виробничих відділень, орієнтованих на виробництво та збут конкретних видів продуктів однієї групи або ж одного продукту. При цьому пе- редбачається спеціалізація виробничих відділень в головній компанії за окремими видами або групами продуктів і надання їм повноважень управління виробничими та збутовими дочірніми компаніями, розташованими в країні чи за її межами (рис. 3.6).

Генеральний керівник

Відділ маркетингу Фінансовий відділ

Планово- економічний відділ

Юридичний відділ

НАЧАЛЬНИК ВИРОБ- НИЦТВА ПРОДУКТУ А

НАЧАЛЬНИК ВИРОБ- НИЦТВА ПРОДУКТУ Б

НАЧАЛЬНИК ВИРОБ- НИЦТВА ПРОДУКТУ В

ЛК 1

ЛК 2 ЛІНІЙНИЙ КЕРІВНИК 3

ФК 1 ЛК 4

ФК 2

л і н і й н і к е р і в н и к и

ф у н к ц і о н а л ь н і і

л і н і й н и й к е р і в н и к и

^В11 ^В12 ^В21

^В31 ^В32 ^В33

^В41

^В42

^В43

в и к о н а в ц і

в и к о н а в ц і

в и к о н а в ц і

Рис. 3.6. Продуктовий тип організаційної структури управління

Виробниче відділення застосовує однакові методи в управлінні вітчизняними та зарубіжними дочірніми компаніями, які несуть відповідальність за прибутки та є під- контрольними йому. Координація діяльності вітчизняних і зарубіжних підприємств в межах виробничого відділення здійснюється спеціальним функціональним відділом, який підтримує тісний контакт з відповідними центральними службами, отримуючи від них вказівки з питань проведення єдиної політики та координації його діяльності.

Оскільки виробнича дільниця сама виступає центром прибутку, вона здійснює не лише фінансовий, але й оперативний контроль за діяльністю підконтрольних підп- риємств.

Продуктова організаційна структура поширюється як результат переходу міжна- родних фірм до децентралізації управління, коли знання продукту та розвиток вироб- ництва в глобальному масштабі набули першочергового значення.

Продуктовій організаційній структурі віддають перевагу великі широко диверси- фіковані компанії, хоча в кожній з них ця структура має свої особливості. Ці особли- вості пояснюються рівнем диверсифікації продукції та характером спеціалізації кож- ного виробничого відділення і кожної дочірньої компанії. Велику роль відіграє харак- тер продукції, що виробляється, рівень її технологічної складності та унікальності (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління

Переваги	Недоліки
Створення дієвих засобів децентралі- зації влади. Чітка система звітування менеджерів підрозділів за прибутки (збитки). Здатність швидко реагувати на зміну умов конкуренції, технології, попиту. Поліпшення координації робіт. Наявність можливостей для підготовки менеджерів стратегічного рівня.	Дублювання функцій на рівні корпорації і підрозділу. Збільшення витрат на утримання пер- соналу. Проблематичність встановлення опти- мального рівня децентралізації. Наявність випадків надмірної конкурен- ції між підрозділами за ресурси.