Передумови виникнення інтрапренерства
Необхідність отримання коштів для функціонування і виживання підприємства
Застаріла технологія виробництва продукції і актив- ної частини основних фондів підприємства
Потреба в оновленні техніко-технологічної бази Бажання отримати додатковий прибуток
Наявність у підприємства невикористаного резерву
Рис. 2.5. Класифікація передумов виникнення інтрапренерства
Можливості інтрапренерства
Підприємницька спрямованість
Організаційно-вироб- ничі можливості
Ресурсні можливості
Створення атмосфери пошуку та заохочення запропонованих ідей
Розвиток власних ви- робничо-технологічних можливостей
Реалізація можливості комерціалізації ресур- сів, отримання кредиту
Перетворення власни- ка ідеї на партнера, співвласника
Можливість утворення нових підприємницьких одиниць
Розвиток інтелектуаль- ного потенціалу, підви- щення професіоналізму
Рис. 2.6. Наслідки розвитку інтрапренерства
Таблиця 2.2
Порівняльні характеристики внутрішньофірмового підприємництва
Переваги (+) |
Недоліки (–) |
|
|
Культура підприємницької
діяльності
Одним з факторів впливу на формуван- ня належного підприємницького середовища, урахування якого особливо актуалізується на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні, є культура. Культурне середови- ще структурно підрозділяється на зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє культурне середовище є складовою частиною макросередовища, що впливає на поведінку суб'єктів підприєм- ництва.
Внутрішнє
культурне
середовище
відноситься
до мікросередовища
і впливає
як на
формування
взаємовідносин
всередині
самого
підприємства,
так
і з
діловими
пар- тнерами.
Склад
культурного
середовища
характеризується
сукупністю
таких факто-
рів, як
політика,
технологія,
освіта,
мистецтво,
цінності
і відносини,
релігія,
мова,
пра-
вознавство,
соціальний
статус. Так,
вивчення
політики
може
допомогти
зрозуміти
по-
тенціал
суспільного
внеску
тієї чи
іншої
країни
в діловий
клімат
підприємства.
Стабі-
льність
політичного
клімату,
характеристики
угруповань,
партій, що
підтримують
за-
кордонний
бізнес чи
навпаки
перешкоджають
йому,
ступінь
впливу
кожного з
угрупо-
вань
– фактори,
що дають
змогу
оцінити ступінь
підприємницького
ризику в
політич-
них
відносинах.
Вивчення
технології
може
дати інформацію
про
потенціал
ринку,
сту- пінь
розвиненості
його
інфраструктури,
ступінь
розвитку науки
і нововведень,
дослі-
дити
науковий
потенціал.
Порівняльний
аналіз
освіти
і мистецтва
допомагає
при ви-
вченні
грамотності
і її
впливу
на технічне
і професійне
навчання,
а також
на
ефекти- вність
ринкових
взаємозв'язків
і підприємницьких
відносин.
Освітній рівень
формує відношення
до цінностей,
які
доцільно
визначати
при формуванні
і розвитку
підприє-
мницької
діяльності.
Для успішного здійснення підприємницької діяльності необхідно враховувати та- кож розвиненість і роль релігії в кожній країні, де планується організація бізнесу. Обов'язковою вимогою сучасного здійснення бізнес-процесів є знання декількох мов. Англійська мова є домінуючою, оскільки щонайменше ⅔ ділового листування здійс- нюється цією мовою. Разом з тим, є країни (як наприклад Франція), де прагнуть спіл- куватися тільки своєю мовою. Це варто враховувати при організації бізнес- комунікацій підприємцям, бізнесменам, діловим людям. Не завадить в підприємниць- кій діяльності і обізнаність щодо основ правознавства. Порівняння і знання різних си- стем законодавства може сприяти розумінню традицій бізнесу в різних країнах, що може допомогти уникнути конфліктів, а в разі потреби – звернутися до органів право- вого захисту.
Не менш важливим є дослідження соціальної стратифікації населення, щоб установити, чи існує помітна різниця між вищими, середніми і нижчими класами і яке їхнє відношення до підприємництва. Дослідження і знання соціальних особливостей громадських організацій дозволяють установити, чи будуть вони сприяти, чи проти- стояти успіху в діяльності підприємця в конкретних соціальних умовах.
Відтак, організаційна культура – це комплексна характеристика розвиненості тієї чи іншої соціально-економічної структури, властивих її типу і форми організації життя і діяльності людей, рівня їхніх організаційних знань (цінностей), навичок (тра- дицій), умінь, мислення і свідомості. Культура підприємницької діяльності залежить від культури кожного співробітника підприємства й, у першу чергу, від організаційної культури керівника. Культурний підприємець повинен уміти моделювати, бачити обрії здійснюваної ним підприємницької діяльності, спонукати до роботи і стимулювати роботу інших, втілювати в життя підприємницькі ідеї, вміти в будь-яких ситуаціях приймати ґрунтовні рішення і брати за це відповідальність.
Найважливішим фактором культури підприємця є його кваліфікація як менедже- ра і як фахівця, що припускає знання ним філософії всієї технології, економіки й ін- струментарію підприємництва.