Суб'єкт підприємницької діяльності
Результат виробництва
Підбір працівників
Вибір організа- ційної структури
Соціокультурні
фактори
Науково-техніч- ні досягнення
Економіко-еко- логічні фактори
Культура підприємництва
– межа факторів формування внутрішнього підприємницького середовища;
– межа факторів формування зовнішнього підприємницького середовища.
Рис.
2.3.
Формування
внутрішнього
і
зовнішнього
підприємницького
середовищ
Поняття і зміст інтрапре-
нерства
Як показав чотирнадцятирічний досвід функціонування підприємств в нових, транс- формованих умовах, методом випробувань і помилок досягнуто досить значних результа- тів на ниві вітчизняного підприємництва. Це проявляється у включенні в підприємницьку діяльність найбільш ініціативних людей, що володіють значним діловим і комерційним досвідом, придбаним як у результаті їх ми- нулої професійної діяльності, так і в тіньовій економіці.
Останнім часом увага приділяється підприємництву не тільки як способу веден- ня справ на самостійній і незалежній основі, але і внутрішньофірмовому підприєм- ництву, чи інтрапренерству. Виявлення інтрапренерства насамперед пов'язане з переходом багатьох великих виробничих структур на підприємницьку форму органі- зації виробництва.
Під інтрапренерством розуміється розвиток духу підприємництва усередині існуючого підприємства, яке полягає в створенні відповідних передумов для розвитку новаторських підприємницьких ідей, зокрема:
виділяються ресурси (інтракапітал) для створення підприємницьких ідей;
виділяється допомога для практичної реалізації підприємницької ідеї.
Його можна розглядати як діяльність з виробництва і реалізації товарів (надання послуг) на основі інтеграції підприємницьких можливостей людей і підприємства. Складові елементи інтрапренерства представлені на рис. 2.4.
Новаторство,
динамізм
розвитку
Стимулювання творчості співробітників
Виробничий клімат
Дух підприємництва інтрапренерство
МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Наявність ресурсів для підприємництва
Можливість створення підприємницької структури
Розвиток організацій- них форм взаємодії
Рис. 2.4. Елементи інтрапренерства
Інтрапренер – це людина, що ініціює і здійснює підприємницьку діяльність у рамках сформованого, діючого підприємства.
Метою інтрапренерства є підвищення ефективності підприємства за рахунок:
активізації і використання творчого потенціалу співробітників;
раціонального використання ресурсів підприємства;
швидкої реакції на зміни потреб ринку;
швидкої реалізації інновацій;
створення основи для подальшого розвитку виробництва.
Виникнення інтрапренерства обумовлене об'єктивними тенденціями соціально- економічного розвитку суспільства, адже воно розвивається, коли в діяльності люди- ни домінують соціальні фактори мотивації, коли люди прагнуть до самостійності, са- мовираження (рис. 2.5).
Недооцінка цих прагнень може призвести до зниження інтересу до виконуваної роботи і втрати підприємством найбільш здатних і перспективних працівників у пошу- ках можливості для самореалізації і творчості.
Іншою причиною інтересу до інтрапренерства стала тенденція появи нових тех- нологій. Реалізація таких можливостей на діючих підприємствах дозволяє вирішувати зазначені вище проблеми і забезпечує їх високу конкурентоспроможність.
Розвиток інтрапренерства має забезпечити ефективну діяльність підприємства і сприяти в здоланні економічних бар'єрів. Для цього необхідно створити атмосферу пошуку, заохочення висунутих ідей, пропозицій і нових рішень тощо. Можливості та- кої діяльності представлені на рис. 2.6.
Проте, як і будь-яке інше явище, інтрапренерство має поряд з позитивними і не- гативні риси (табл. 2.2). Для забезпечення успіху необхідно знати його можливості в рішенні актуальних проблем і створювати належні передумови щодо їх реалізації.
Економічна
криза
підприємства