Форми здійснен- ня підприємницької
діяльності
Аналізуючи різні точки зору щодо визна- чення сутності підприємництва, можна зроби- ти висновок, що як соціально-економічний феномен підприємницька діяльність пред- ставляє собою реалізацію особливих здібно- стей індивіда, що виражається в раціональ- ному поєднанні факторів виробництва на ос- нові інноваційного ризикового підходу для отримання виправданого підприємницького доходу. Під підприємницьким доходом тут ва- рто розуміти додатковий дохід від управління,
одержуваний
підприємцем
завдяки
його
природним
якостям
чи
особливому
вмінню
ана-
лізувати
і по-новому
комбінувати
фактори
виробництва
в залежності
від
зовнішніх
умов.
З огляду на те, що підприємницька діяльність пов'язана зі здійсненням визначе- них функцій, таку діяльність можна охарактеризувати як процес планування, органі- зації і здійснення безперервного, постійно відновлюваного відтворення товарів (на- дання послуг) з метою задоволення економічних, соціальних і екологічних потреб су- спільства (його членів) і одержання прибутку.
Підприємницька діяльність може здійснюватися в таких формах:
безпосереднє виробництво будь-якого товару (продукту, послуги);
виконання посередницьких функцій з товароруху від виробника до споживача. У рамках такого поділу праці сформувалася типологія підприємницької діяль-
ності, яка представлена на рис. 2.1.
Підприємницька діяльність
ПОСЕРЕДНИЦЬКА
Торговельно-комерційна
Агентська
Аукціонна
Біржова
Інноваційна діяльність в сфері виробництва (надання послуг, здійснення робіт)
Рис. 2.1. Типологія підприємницької діяльності
Підприємництво є особливим видом економічної активності через обов'язкову наявність етапу, пов'язаного з підприємницькою ідеєю – результатом розумової дія- льності, яка згодом набуває матеріалізованої форми. Відтак схематично здійснення виробничої підприємницької діяльності можна зобразити таким чином (рис. 2.2):
Зародження
підп-
риємницької
ідеї
Попередня експе- ртна оцінка ідеї
Прийняття підприємницького рішення, підготовка до практичної реалізації новаторської ідеї
Маркетингові дослідження ринку (виявлення співвідно- шення між попитом та пропо- зицією, формування ціни)
Складення бізнес-плану
Розрахунок витрат на здійснення ідеї
Рис. 2.2. Загальна схема підприємницької діяльності
Що стосується підприємництва в сфері посередництва, тут потрібні деякі пояс- нення, зокрема щодо його складових елементів.
Відповідно до ст.295 ГКУ агентська діяльність є підприємницькою діяльніс- тю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інте- ресах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Агентські відносини виникають у разі:
надання підприємством на підставі договору повноважень комерційному аген- ту на вчинення відповідних дій;
ухвалення підприємством укладеної в його інтересах угоди агентом без пов- новаження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.
Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юри- дична особа), який за повноваженнями, основаними на агентському договорі, здійс- нює комерційне посередництво. Підприємці, які діють від власного імені, але в інте- ресах особи, яку вони представляють, не є комерційними агентами.
Важливе місце в організації підприємницької діяльності займають біржі, аукціо- ни, торги, виставки, ярмарки.
У ринковій інфраструктурі біржова торгівля дає змогу концентрувати попит і пропозицію на товарну продукцію в межах певної території без ввезення туди цих то- варів. Відповідно до ст.278 ГКУ здійснення торговельно-біржової діяльності має за мету організацію та регулювання торгівлі шляхом надання послуг суб'єктам госпо- дарювання у здійсненні ними торговельних операцій спеціально утвореною госпо- дарською організацією – товарною біржею.
Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозиції на товари, товарних цін, ви- вчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Во- на є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійно- сті, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печат- ку зі своїм найменуванням. Товарна біржа створюється на основі добровільного об'є- днання заінтересованих суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюдже- тів. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає:
порядок її створення;
склад засновників, їх обов'язки;
розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.
Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Державна реєстрація товарної біржі здійснюється так, як і для будь-якого суб'єкта го- сподарювання. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Вона здійснює свою діяльність за принципами рівнопра- вності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосуван- ня вільних (ринкових) цін.
Ст.280 ГКУ визначає такі права та обов'язки товарної біржі:
встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учас- ників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;
встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;
встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів за торговельними угодами;
розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;
укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами України;
видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;
вирішувати інші питання, передбачені законом.
Товарна біржа зобов'язана:
створювати умови для проведення біржової торгівлі;
регулювати біржові операції;
регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;
надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні, інші послуги;
забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.
Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є осно- вним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.
Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в по- рядку, встановленому правилами біржової торгівлі.
Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам- громадянам, зареєстрованим на біржі відповідно до її статуту для виконання дору- чень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.
Припинення діяльності товарної біржі відбувається за рішенням загальних зборів членів біржі, а також за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Для забезпечення організації функціонування ринку цінних паперів утворюється фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відпові- дно до ГКУ, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.
Фондова біржа створюється засновниками – торговцями цінними паперами в порядку, встановленому законом. Торговці цінними паперами мають право здійсню- вати такі види посередницької діяльності:
виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з органі- зації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом;
купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними папера- ми від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;
купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними папера- ми від свого імені та за свій рахунок.
Торговець цінними паперами, який має ліцензію на здійснення будь-якого виду посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосе- редньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом. Торговець цінними паперами не мо- же здійснювати торгівлю:
цінними паперами власного випуску;
акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад 5% статутного фонду.
Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійсню- вати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а та- кож виконувати функції депозитарію. Фондова біржа набуває статусу юридичної осо- би з дня її державної реєстрації відповідно до закону.
Діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо кількість її членів протя- гом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом, а також в порядку, встановленому для припинення діяльності го- сподарських товариств, якщо інше не передбачено законом.
У ряді країн деякі сировинні і продовольчі товари продаються і закуповуються на товарних аукціонах – спеціально організованих, періодично діючих у певних міс- цях ринках, де угоди купівлі-продажу укладаються шляхом цінового змагання між по- купцями. На аукціоні здійснюється торгівля товарами, які мають індивідуальні влас- тивості. Аукціони також мають деякі особливості. Так, зокрема, під час підготовки аукціону володар товару доставляє його на склад аукціону і активно готує до реалі- зації (друкує каталоги, проводить рекламні акції, групує лоти з партій товарів з подіб- ними властивостями). Під час огляду покупці мають всебічно ознайомитися з това-
рами, перевірити їх якість та інші властивості за запропонованим каталогом. Голов- ною стадією аукціону є торг, під час якого власне і здійснюється купівля-продаж то- варів. По закінченні торгів оформляється аукціонна угода у вигляді контракту. Пере- вага аукціонної торгівлі полягає в тому, що вона зручна і для постачальників, і для покупців завдяки зосередженню великої кількості різних товарів і залученню великої кількості покупців. В Україні аукціони мають національний характер.
У міжнародній практиці торги (публічні і закриті) посідають особливе місце і но- сять змагальний характер купівлі-продажу товару або одержання підрядів (розміщення замовлень) на виконання певних робіт. Застосування торгів дає змогу ефективніше здійснювати закупки товарів (надання послуг) порівняно з традиційними засобами, отримувати додаткові гарантії, економити кошти та час. Форма торгів є прийнятною ще й тому, що вона дає змогу залучити стійкі у фінансовому відношенні підприємства, що суттєво зменшує для покупців ризик невиконання постачальником своїх зобов'язань.
Сучасна практика здійснення торгів характеризується рядом особливостей:
зростанням кількості учасників торгів;
зростанням кількості торгів на нові види обладнання, технології, послуги тощо;
переорієнтацією торгів з цінових факторів на пільгові умови фінансування;
участю у торгах невеликих фірм, що сприяє розширенню подібної діяльності;
розвитком методів кількісного аналізу тендерної діяльності.
В Україні торги більш відомі як тендери, але пріоритетного значення для вітчи- зняних підприємств вони поки що не набули.
Великого значення в підприємницькій діяльності набуває така форма посеред- ництва як участь у виставках-ярмарках. Якщо раніше виставка була лише публічною демонстрацією досягнень будь-якої галузі господарства, а ярмарки проводились ли- ше з метою купівлі-продажу, то нині вони набули багато споріднених рис і діють як періодичні ринки, де зустрічаються покупець і продавець.
За територіальним поділом сфера виставково-ярмаркової діяльності включає:
всесвітні, або «глобальні» виставки-ярмарки;
континентальні виставки-ярмарки;
регіональні виставки-ярмарки;
місцеві виставки-ярмарки.
За сучасних умов функціонування вітчизняних підприємств однією з найважли- віших проблем підприємців виступає якнайтриваліше забезпечення свого перебу- вання у «підприємницькому середовищі», а також створення та укріплення позитив- ного іміджу. У цьому напрямку система торговельних виставок-ярмарок опрацювала високоякісні засоби, забезпечуючи розповсюдження й одержання широкого спектра економічних, технічних, комерційних повідомлень. Крім того, реклама, зв'язки із гро- мадськістю надають значні переваги для просування товарів і послуг, що робить ви- ставки-ярмарки незмінним помічником кожного підприємця. Так, промислові галузі, здатні експонувати інвестиційні товари і технології, виявляють виставкову активність з метою поширення інформації, тоді як галузі, зосереджені на виробництві товарів широкого вжитку, навпаки, прагнуть брати участь в ярмарках-виставках, які можуть обіцяти комерційний успіх безпосередньо.