6. Поняття фінан- сової діагностики та оцінка фінансово- економічного стану

підприємства

Якщо підприємство розглядається як механізм, що перебуває в стані безупинного удосконалення своєї діяльності, то природно виникає питання: з чого почати цей процес? Комплекс діагностичних процедур є очевид- ною початковою фазою будь-якого процесу трансформації. В діагностиці підприємства існують два основних об'єкти аналізу: ре- зультати діяльності підприємства за період і його поточний стан (основні бізнес-процеси підприємства).

Економічна діагностика підприємства – аналіз і оцінка економічних показ- ників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інфор- мації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень. Підсумком діагностики на основі оцінки господарсь- кого стану і його ефективності є висновки, необхідні для прийняття термінових, але важливих рішень, наприклад, про цільове кредитування, про покупку чи продаж підп- риємства, про його ліквідацію, реорганізацію тощо.

Основні положення діагностики:

Положення 1. Зміст діагностики полягає в аналізі результатів діяльності підпри- ємства і основних бізнес-процесів підприємства.

Положення 2. Фінансові показники слід аналізувати в комплексі з іншими «нефі-

нансовими» показниками.

Положення 3. Принцип розумної достатності: для цілей діагностики варто вико- ристовувати тільки ті показники, що є інформаційною основою для прийняття управ- лінських рішень.

Положення 4. Принцип порівнянності: фінансові показники будуть некорисними для ухвалення рішення, якщо їх не можна зіставити з іншими даними, пов'язаними з об'єктом діагностики.

Положення 5. Принцип тимчасової узгодженості: фінансова діагностика повинна здійснюватися відповідно до конкретного тимчасового регламенту, наприклад, раз на рік здійснюється великомасштабна діагностика, а раз на місяць – моніторинг вибірко- вих фінансових показників.

Положення 6. Діагностика повинна закінчуватися лаконічним представленням основних висновків.

Сформульовані принципи мають виразний практичний зміст. Їх повинен засто- совувати будь-який фінансовий аналітик. У протилежному випадку результати діаг- ностики будуть марними для прийняття майбутніх конструктивних управлінських рі- шень, спрямованих на поліпшення діяльності підприємства.

Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення пов- номасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності. Слід зазначити, що господарська діяльність вважається ефективною, якщо підприєм- ство:

• раціонально використовує наявні активи;

• своєчасно погашає зобов'язання;

• функціонує рентабельно.

Фінансову діагностику підприємства слід здійснювати, використовуючи статті фінансової звітності:

1. Баланс підприємства (форма 1 – додаток до П(С)БО 2);

2. Звіт про фінансові результати (форма 2 – додаток до П(С)БО 3);

3. Звіт про рух грошових коштів (форма 3 – додаток до П(С)БО 4);

4. Звіт про власний капітал (форма 4 – додаток до П(С)БО 5);

5. Примітки до річної фінансової звітності (форма 5).

Метою фінансової діагностики є показова оцінка динаміки розвитку підприємст- ва, його фінансового стану.

Фінансова діагностика передбачає здійснення:

• горизонтального аналізу;

• вертикального аналізу;

• аналізу з використанням фінансових коефіцієнтів.

Сутність горизонтального аналізу полягає в порівнянні показників звітності попереднього і звітного років. При цьому здійснюється постатейне співставлення зві- тів, визначається абсолютне та відносне відхилення статей. Аналізуючи динаміку ва- люти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (строки 280 та 640 Ба- лансу підприємства). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скоро- чення підприємством обсягів його господарської діяльності.

На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансової зві- тності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітнос- ті. При здійсненні такого аналізу узагальнюючий показник приймається рівним 100%, а кожна його складова обчислюється як питома вага (частка від 100%). Узагальнюю- чими показниками приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізованої продукції Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясо- вують, яку частку в групі чи підгрупі узагальнюючих показників займає та чи інша стаття. Це дає змогу визначити вплив кожної складової узагальнюючого показника на діяльність підприємства.

Аналіз з використанням фінансових коефіцієнтів складається з 6 блоків:

1. Операційного аналізу.

2. Аналізу операційних витрат.

3. Аналізу управління активами.

4. Аналізу ліквідності.

5. Аналізу довгострокової платоспроможності.

6. Аналізу прибутковості.

Операційний аналіз передбачає розрахунок коефіцієнта росту валових прода- жів (k_РВП), коефіцієнта валового прибутку (k_ВП), коефіцієнта операційного прибутку (k_ОП), коефіцієнта чистого прибутку (k_ЧП) за формулами (13.23-13.26):

^kРВП

_Виручка за звітний рік Виручка за попередній рік _{, (13.23)}

Виручка за попередній рік

_{k }Валовий прибуток _{, (13.24)}

^ВП Виручка

від

реалізації

_{k }Прибуток до оподаткування _{, (13.25)}

^ОП Виручка

від

реалізації

_{k }Чистий прибуток _{. (13.26)}

^ЧП Виручка

від

реалізації

Під виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) слід розуміти зага- льний дохід (сукупні надходження) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (то- варів, робіт, послуг). В свою чергу, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, ро- біт, послуг) визначається шляхом вирахування з виручки від реалізації продукції (то- варів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна су- ма валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу за мінусом адміністрати- вних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Чистий прибуток визначається як різниця між прибутком від звичайної діяль- ності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

Аналіз операційних витрат передбачає розрахунок коефіцієнта собівартості реалізованої продукції (k_ВС), коефіцієнта витрат на реалізацію та управління (k_ВРУ), коефіцієнта фінансових витрат та втрат від участі в капіталі (k_ФВ) за формулами (13.27-13.29):

Собівартість реалізованої продукції

^{k  ,} (13.27)

^ВС Виручка

від

реалізації

_{k }Витрати на реалізацію та управління _{, (13.28)}

ВРУ

Виручка від

реалізації

_{k }Фінансові витрати та втрати від участі в капіталі _{. (13.29)}

^ФВ Виручка від

реалізації

Аналіз управління активами передбачає розрахунок коефіцієнтів оборотності активів (k_ОА), оборотності необоротних активів (k_НА), оборотності чистих активів (k_ЧА), оборотності дебіторської заборгованості (k_ДЗ), середнього періоду погашення (періо- ду інкасації) дебіторської заборгованості (Т_ДЗ), оборотності запасів за реалізацією

(k_ЗР), оборотності запасів за собівартістю (k_ЗС), оборотності кредиторської заборгова- ності (k_КЗ), середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (Т_КЗ) за фор- мулами (13.30-13.38).

_{k } 2 Виручка від реалізації _,

ОА _

_

Активи, разом

^{Активи, разом} 

 _

(13.30)

_на початок року

на кінець року _

_{k } 2 Виручка від реалізації _,

^НА ^{Необоротні активи}

_

^{Необоротні активи} 

 _

(13.31)

_на початок року

на кінець року _

,

2 Виручкавід реалізації

k 

ЧА _

^Активи, разом



Активи, разом ^

Поточні

^{Поточні} ^

^

(13.32)

 ^

_на початок року

_

на кінець року _

зобов^язання

• зобов^язання _

^

_{ }на початок року

на кінець року_

_{k } 2 Виручка від реалізації _,

^ДЗ ^{Дебіторська заборгованість}

_ 

^{Дебіторська заборгованість} 

_

(13.33)

_ на початок року

на кінець року _

^Т ДЗ

_ 365

Оборотність дебіторської заборгованості

^{365 ,} (13.34)

k

ДЗ

_{k } 2 Виручка від реалізації _,

З_{Р }

_

Запаси

^Запаси 

 _

(13.35)

_на початок року

на кінець року _

_{k }2 Собівартість реалізованої продукції ( тварів, робіт, послуг ) _,

З_{С }

_

Запаси

^Запаси 

 _

(13.36)

_на початок року

на кінець року _

_{k } 2 Виручка від реалізації _,

^КЗ ^{Кредиторська заборгованість}

_ 

^{Кредиторська заборгованість}

_

(13.37)

_ на початок року

на кінець року _

^Т КЗ

_ 365

Оборотність кредиторської заборгованості

^{365 .} (13.38)

k

КЗ

Аналіз ліквідності підприємства вказує на його спроможність перетворити актив на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань (короткострокової кредиторської заборгованості).

При оцінці ліквідності розраховують 3 коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (k_П) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань, і розраховується за формулою (13.39):

_{k }Оборотні активи Витрати майбутніх періодів

^П Поточні зобов^язання Доходи майбутніх періодів

^. (13.39)

Коефіцієнт швидкої ліквідності (так званий коефіцієнт «лакмусу») (k_ШЛ), на від- міну від попереднього, вказує на якість використання оборотних активів. Він розрахо- вується за формулою (13.40):

^kШЛ

_Оборотні активи Запаси Витрати майбутніх періодів _{. (13.40)}

Поточні зобов^язання Доходи майбутніх періодів

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (k_АЛ) показує, яка частина поточних зобов'я- зань може бути погашеною негайно. Він розраховується за формулою (13.41):

^k АЛ

_ Грошові кошти та їх еквіваленти _{. (13.41)}

Поточні зобов^язання Доходи майбутніх періодів

Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства слід також розраховувати чистий робочий капітал підприємства (Р_К). Його наявність свідчить про те, що підприємство спроможне не тільки оплатити поточні борги, але й має фі- нансові ресурси для розширення діяльності та інвестування найбільш прибуткових видів діяльності. Він розраховується за формулою (13.42):

Р_К Оборотні активи Витрати майбутніх періодів_{. (13.42)}

• Поточні зобов^язання Доходи майбутніх періодів

Аналіз довгострокової платоспроможності характеризує фінансову стій- кість підприємства на перспективу з позицій структури коштів, залежність підприємс- тва від зовнішніх інвесторів і кредиторів. При цьому аналізі використовують наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

3. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу.

4. Коефіцієнт забезпечення по кредитах.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (k_ВК) визначає питому вагу коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Він характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів і розраховується за формулою (13.43):

^kВК

_{}Власний капітал _{. (13.43)}

Активи підприємства

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (k_ЗК) доповнює попередній коефі- цієнт, оскільки їх сума повинна дорівнювати одиниці. Він характеризує питому вагу за- лучених коштів в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства, і розрахову- ється за формулою (13.44):

^kЗК

_{}Залучений капітал _{. (13.44)}

Активи підприємства

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (k_ЗВ) дає узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою (13.45):

^kЗВ

_Залучений капітал _{. (13.45)}

Власний капітал

Коефіцієнт забезпечення по кредитах (коефіцієнт покриття процентів) (k_КРЕД) дає можливість оцінити потенційну можливість підприємства погасити зовнішні запози- чення. Він вказує на ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів і обчислюється за формулою (13.46):

^kКРЕД

_Прибуток до оподаткування Виплата процентів _{. (13.46)}

Фінансові витрати

Загальновідомо, що на короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства впливає його можливість отримувати прибуток. В цьому зв'язку необ- хідно здійснити аналіз прибутковості діяльності підприємства за показником рен- табельності, який є якісним аспектом ефективності його роботи.

При здійсненні цього аналізу необхідно визначити показники:

1. Рентабельності продажів.

2. Рентабельності активів.

3. Рентабельності капіталу.

4. Рентабельності продукції.

Показник рентабельності продажів (R_П) характеризує, який прибуток з однієї гривні продажів отримує підприємство. Він розраховується за формулою (13.47):

^RПР

_ Чистий прибуток _{. (13.47)}

Дохід ( виручка ) від реалізації продукції ( товарів,послуг )

Показник рентабельності активів (R_А) характеризує, наскільки ефективно під- приємство використовує наявні активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Він обчислюєть- ся за формулою (13.48):

_{R } 2 Чистий прибуток _.

^А ^{Активи, разом}

_

^{Активи, разом}

 _

(13.48)

_на початок року

на кінець року _

Показник рентабельності капіталу (R_К) характеризує ефективність викорис- тання підприємством власного капіталу і визначається як співвідношення чистого прибутку та середньорічної вартості власного капіталу за формулою (13.49):

_{R } 2 Чистий прибуток _.

^К ^{Власний капітал}

_ 

^{Власний капітал}

_

(13.49)

_на початок року

на кінець року _

Показник рентабельності продукції (R_ПР) характеризує, на скільки вигідно підп- риємству виготовляти продукцію. Він обчислюється як відношення чистого прибутку до собівартості товарної продукції за формулою (13.50):

^RПР

_ Чистий прибуток _{. (13.50)}

Собівартість реалізованої продукції ( товарів, послуг )

Розрахунок всіх наведених вище показників створює підстави для повного і ґру- нтовного аналізу фінансово-господарського стану підприємства в поточному періоді.