Розділ 9. Інвестиційні ресурси підприємства

Перелік питань для розгляду і засвоєння:

1. Поняття інвестиційних ресурсів, їх види і кла- сифікація.

2. Джерела фінансування інвестицій.

3. Інвестиційний цикл, його складові елементи.

4. Поняття, види і стадії інвестиційних проектів.

5. Особливості інвестиційного проектування на вітчизняних підприємствах.

6. Методи і способи оцінки ефективності інвести- ційних проектів.

7. Поняття ризику при здійсненні інвестиційної дія- льності підприємством.

8. Методи оцінки ризикованості інвестиційних проектів, їх переваги та недоліки.

9. Особливості управління системою ризиків на пі- дприємстві.

10. Напрямки підвищення ефективності викорис- тання інвестиційних ресурсів підприємством.

1. Поняття інвес- тиційних ресурсів, їх види і класифікація

Навіть найліпша інноваційна ідея не при- носить користі без її уречевлення. Впровад- ження інновацій супроводжується значними витратами трудових, матеріальних, інтелек- туальних та інших ресурсів, на придбання і оплату яких потрібен певний капітал, тобто визначені інвестиційні ресурси. Інвестицій- ними ресурсами називають всі види майно- вих та інтелектуальних цінностей (у вартіс- ному відтворенні), які потрібно вкласти в об'- єкти підприємницької та іншої діяльності.

В результаті їх використання мають утворюватися доходні, прибуткові потоки, досягатися намічені ефекти.

Інвестиції – тимчасове відмовлення економічного суб'єкта від споживання на- явних у його розпорядженні ресурсів (капіталу) і використання цих ресурсів для збі- льшення в майбутньому свого добробуту. Сам же процес вкладення ресурсів нази- вається інвестуванням.

Упорядкування інвестиційної діяльності підприємства здійснюється за певними видами інвестиційних потоків, розмежованих за відповідними ознаками (рис. 9.1).

	ІНВЕСТИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

фінансові

(цінні папери)

реальні

(виробничі)

прямі іноземні інвестиції

	джерело фінансування
	внутрішні			зовнішні

портфельні інвестиції

Рис. 9.1. Класифікація інвестицій на підприємстві

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №2, затверджено- го Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 та зареєстро- вано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. №398/3691, зі змінами і до- повненнями, під фінансовими інвестиціями слід розуміти активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Вони необхідні для придбання цін- них паперів, які випускають підприємства або держава. Детальний опис обліку, оцін- ки та здійснення фінансових інвестицій регламентує Положення (стандарт) бухгал- терського обліку №12 «Фінансові інвестиції», затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. №91 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 травня 2000 р. №284/4505, зі змінами та доповненнями.

Під реальними інвестиціями слід розуміти вкладення капіталу у виробництво для оновлення існуючих і створення нових виробничих потужностей. Такі інвестиції в практиці вітчизняного товаровиробництва називають капіталовкладеннями.

Більш детально зупинимося на реальних (виробничих) інвестиціях, оскільки саме вони розкривають інвестиційні потреби підприємства. До них слід віднести:

• безпосередні інвестиції;

• супутні інвестиції;

• інвестиції в науково-дослідні роботи.

Безпосередні інвестиції – інвестиції в основні виробничі засоби (матеріальні і нематеріальні активи) та обігові засоби.

Інвестиції в основний капітал передбачають:

• придбання (виготовлення) нового обладнання та устаткування, в тому числі витрати на його доставку, монтаж і налагодження;

• модернізацію існуючого обладнання;

• будівництво й реконструкцію будівель і споруд;

• технічне переозброєння щодо придбання нових технологічних пристроїв, які забезпечують роботу обладнання;

• нове технологічне оснащення діючого обладнання. Інвестиції в оборотні засоби передбачають забезпечення:

• нових і додаткових запасів основних і допоміжних матеріалів;

• нових і додаткових запасів готової продукції;

• збільшення рахунків дебіторів (боржників).

Інвестиції в нематеріальні активи передбачають придбання нової технології (па-

тенту чи ліцензії) чи торговельної марки (бренду).

Супутні інвестиції – вкладення капіталу в об'єкти, територіально і функціона- льно пов'язані з цільовим виробничим об'єктом (мережі електропередач, каналізації, вкладення в охорону навколишнього середовища, соціальну інфраструктуру тощо).

Інвестиції в науково-дослідні роботи забезпечують і супроводжують інвес- тиційний проект, тобто це матеріальні кошти, необхідні для проведення передпроект- них досліджень, а також оборотні засоби для забезпечення поточної діяльності нау- ково-дослідної організації, яка працює за замовленням підприємства.

Прямими іноземними інвестиціями називають закордонні вкладення капіталу, що за величиною становлять не менше 10% вартості певного інвестиційного проекту.

Портфельні інвестиції – закордонні інвестиції, менші 10% вартості здійсню- ваного за їх допомогою капітального проекту.

Принципово всі джерела фінансових ресурсів підприємства можна представити у вигляді такого переліку:

• власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарські резерви;

• запозичені фінансові кошти;

• залучені фінансові кошти, отримані від продажу акцій, паїв трудового колективу;

• грошові кошти, централізовані об'єднаннями підприємств;