6. Поняття зно- су, методи його

розрахунку

В процесі використання основні вироб- ничі фонди підлягають спрацюванню. Розріз- няють фізичний, моральний та вартісний знос. Фізичний знос (З_Ф) – втрата основними виробничими фондами первісної споживчої вартості, через яку вони поступово втрача-

ють свою дієздатність.

Всі види фізичного зносу та напрямки їх усунення наведені на рис. 6.3.

Техніко-економічне старіння
Повне			Часткове

Види зносу і старіння засобів праці

Фізичне спрацювання
Усувне (тимчасове)			Неусувне (постійно на- копичуване)

Ремонт

Заміна Модернізація

Форми усунення зносу і старіння засобів праці

Рис. 6.3. Види фізичного зносу і техніко-економічного старіння засобів праці та форми їх усунення

Фізичний знос основних виробничих фондів визначають трьома способами:

1. в залежності від строку служби (формула 6.10);

2. за даними експертних оцінок їх технічного стану (формула 6.11);

3. в залежності від обсягів продукції належної якості (формула 6.12).

^ЗФ1

Т

Ф

 (100 _Л

Т _Н

) , %,

(6.10)

де Т_Ф – фактичний строк служби основних виробничих фондів;

Т_Н – нормативний (паспортний) строк служби основних виробничих фондів; η_Л – ліквідаційна вартість основних виробничих фондів, у відсотках від його балансової вартості.

n

^Ф_і ^_ЗН

_{ЗФ2 }і 1

^ФБАЛ

100% , %, ^(6.11)

де Ф_і – вартість певного конструктивного елемента в загальній вартості об'єкта основних виробничих фондів;

Ф_БАЛ – балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів;

δ_ЗН – відсоток фізичного зносу конструктивного елемента вартості об'єкта ос- новних виробничих фондів.

Ф Ф

Т Q

З_Ф  100% , %,

Т _Н Q_Н

(6.12)

де Q_Ф – фактична кількість продукції, вироблена за підзвітний період;

Q_Н – нормативна кількість продукції, вироблена за підзвітний період.

Факторами, які впливають на швидкість фізичного зносу, є:

1. вплив структури основних виробничих фондів (активна чи пасивна частина) на перебіг технологічних процесів;

2. якість застосовуваних фондів та їх відповідність міжнародним стандартам;

3. інтенсивність використання основних виробничих фондів (режим роботи, сту- пінь завантаження обладнання);

4. специфіка технологічних процесів в залежності від сфери та видів діяльності підприємства;

5. якість обслуговування основних виробничих фондів (здійснення капітальних та поточних ремонтів).

Моральний знос представляє собою передчасне знецінювання фондів (до за- кінчення строку їх фізичної служби).

Існує дві форми морального зносу:

1. Моральний знос першої форми (З_{М І}) передбачає знецінювання вже існуючих серійно виготовлюваних основних виробничих фондів в результаті зниження витрат на їх виробництво в сучасних умовах, він розраховується за формулою (6.13):

^ЗМ І

(1 ^ФВ ) 100% , %,

Ф_П

(6.13)

де Ф_В – відновлювана вартість об'єкта основних виробничих фондів;

Ф_П – первісна вартість об'єкта основних виробничих фондів.

2. Моральний знос другої форми (З_{М ІІ}) пов'язаний з втратою доцільності вико- ристання застарілих основних виробничих фондів через появу більш удосконалених предметів і засобів праці (з поліпшеними технічними і технологічними параметрами), він розраховується за формулою (6.14):

^ЗМ II

(1 

^ПСТ ^ПНОВ

) 100% , %, _(6.14)

де П_СТ – продуктивність застарілого об'єкта основних виробничих фондів;

П_НОВ – продуктивність нового об'єкта основних виробничих фондів.

Відповідно на засадах обчислення двох форм морального зносу стає можливим розрахувати загальний моральний знос (З_М) за формулою (6.15):

З_М (1 

Ф_В П_СТ ^ФП ^ПНОВ

) 100% , %. _(6.15)

Факторами, які впливають на швидкість морального зносу, є:

1. темпи розвитку науки в кожній галузі;

2. швидкість реалізації наукових здобутків в галузях промисловості та непроми- словій сфері;

3. швидкість науково-технічного прогресу в цілому в країні;

4. швидкість впровадження інноваційних технологічних розробок;

5. розвиток раціоналізаторської діяльності на кожному окремому підприємстві.

Вартісний знос (З_В) – це вид зносу, при якому балансова вартість визначеного виду основних виробничих фондів за роками експлуатації поступово переноситься на зменшення скоректованого прибутку в межах норм амортизаційних відрахувань. Таке поняття часто заміняється поняттям «амортизовані» основні виробничі фонди. Вартіс- ний знос визначається за формулою (6.16):

t

З_В Ф_Б _З , грн, _(6.16)

де Ф_Бt – балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів на початок пі- дзвітного періоду;

β_З – ступінь зносу об'єкта основних виробничих фондів в межах норм амор- тизаційних відрахувань.

При цьому балансова вартість групи основних фондів (в тому числі окре- мого об'єкта основних виробничих фондів групи І) на початок розрахункового періоду (Ф_{Б t}) визначається за формулою (6.17):

^ФБ t ^ФБ ( t 1 ) ^{В( t 1 ) ФВИБ} ( t 1 ) ^{AB( t 1 ) , грн, (6.17)}

де Ф_{Б (t–1)} – балансова вартість об'єкта основних виробничих фондів на початок періоду, попереднього підзвітному;

В _(t–1) – сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших удосконалень основних фондів, на які нараховується амортизація, протягом періоду, попереднього підзвітному; Ф_{ВИБ (t–1)} – сума виведених з експлуатації об'єктів основних виробничих фон- дів (в тому числі окремого об'єкта основних виробничих фондів групи І) про- тягом періоду, попереднього підзвітному;

АВ _(t–1) – сума амортизаційних відрахувань, обчислених протягом періоду, попереднього підзвітному.

ПРИКЛАД 6.11. Необхідно обчислити всі види зносу на об'єкт основних виробничих фондів, яким є механічний транспортер, якщо його первісна вартість на початок звітного року складає 2456 тис грн, а його відновлювана вартість – 986 тис грн. За планом на механічному транспорте- рі передбачалось перемістити 286500 виробів, а фактично було транспортовано 236478 виробів. Строк служби механічного транспортера згідно з техпаспортом протягом року мав скласти 6240 годин, а фактично він відпрацював 5460 годин. На підприємстві також закуплено і змонтовано новий автоматичний транспортер з автономним управлінням, часова продуктивність якого складає 300 готових виробів на годину порівняно з продуктивністю механічного транспортера, яка становить 186 виробів на годину.

РІШЕННЯ. Знайдемо спочатку фізичний знос механічного транспортера за формулою (6.12): ((5460 годин х 236478 виробів) / (6240 годин х 286500 виробів)) х 100% = 72,22%. Моральний знос І

форми обчислимо за формулою (6.13): (1 – (986 тис грн / 2456 тис грн)) х 100% = 59,85%. Мораль- ний знос ІІ форми визначимо за формулою (6.14): (1 – (186 виробів на годину / 300 виробів на годину)) х 100% = 38%. Відповідно загальний моральний знос становитиме згідно з формулою (6.15): (1 – (986 тис грн х 186 виробів на годину) / (2456 тис грн х 300 виробів на годину)) х 100% = 75,11%. Отже, і фізичний, і моральний знос майже збігаються. Механічний транспортер характеризується досить високим ступенем фізичного і морального спрацювання. У вартісному відтворенні знос, об- числений за підзвітний період становитиме суму: (2456 тис грн – 986 тис грн) х (72,22% / 100%) = 1061,634 тис грн враховуючи фізичний ступінь зносу даного об'єкта основних виробничих фондів.