Контрольна робота Методичні вказівки

Контрольна робота призначена для оцінки знань студентів на підставі виявлення ступеня засвоєння інформації, вміння оперувати фактами та логічно відповідати на запитання.

Модуль і

Варіант 1

1. Чим обумовлена актуалізація естетичного світосприйняття на порозі ХІХ–ХХ ст.? Чому «естетичне» стає ключовою характеристикою нашого часу? Чому сучасність позиціонує себе як «естетична конструкція»?

2. Як Ф. Ніцше розмежовує поняття «естетичне» та «художнє»? Як він обґрунтовує їх специфіку?

3. Чи має рацію В. Дільтей, коли стверджує, що «мистецтво – це діяльність, завдяки якій одна людина (митець) вводить іншу (реципієнт) у сферу своїх образів, фантазії, переживань»; тобто що «мистецтво відтворює не об’єктивний світ речей, а суб’єк-тивний світ людини»?

4. Чому, на думку М. Гартмана, естетична оцінка пов’язана не з самим об’єктом, а зі способом його презентації?

5. Чому в концепції Г. Гегеля конструктивною основою світу є поняття, а в концепції Е. Кассірера – символ? Чому саме символ стає тим головним елементом, що не тільки створює «систему культури», але й регулює зв’язок між різними формами прояву духу, не загрожуючи автономії кожної з них?

Варіант 2

1. Чому у ХІХ ст. «естетичне» перекладається на мову «історичного» (Ш. Бодлер), а у ХХ ст. здійснюється зворотний – але по-своєму теж новаторський – переклад «історичного» на мову «естетичного» (В. Беньямін)? Чим обумовлена ця зміна? Які причини та наслідки таких поворотів?

2. Чому в концепції Ф. Ніцше «мистецтво є більш цінним, ніж істина»?

3. Яким саме чином (за В. Дільтеєм) особистий досвід митця (біографія, ерудиція, зустріч з цікавою людиною), тобто «події зовнішнього світу», потім стають «внутрішнім художнім матеріалом» твору?

4. Чи має рацію М. Гартман, коли стверджує, що мистецтво – це «синтез» індивідуального та загальнолюдського? Чи дійсно мистецтво подібно «електричній дузі», що виникає між двома полюсами, одним з яких є індивідуальне, а іншим – загальнолюдське? Чи справді, як тільки ця органічна єдність зникає або перетворюється у механічну збірку, мистецтво перестає бути мистецтвом?

5. Чому (за Е. Кассірером) саме символ розкриває мистецтво в його найбільш суттєвій і точній формі? Чи правомірна екстраполяція символу на всю сферу художнього?

Варіант 3

1. Який зміст вкладає сучасна філософія мистецтва у поняття «homo aestheticus»?

2. Чому в філософії Ф. Ніцше мистецтво отримує статус «художньої метафізики»?

3. Як (за В. Дільтеєм) відбувається екстеріоризація особистих почуттів автора у його творі? Чи можна ототожнювати почуття автора та персонажу твору? Чи повинен автор, втілюючи особистий досвід в художню тканину твору, витримувати певну дистанцію?

4. Як в естетиці М. Гартмана співвідносяться між собою «онтичний» і «онтологічний» шари твору мистецтва?

5. Чому в концепції Е. Кассірера історія, міф, релігія, наука, мова та мистецтво стають саме «символічними формами», а не «суспільними» (як у К. Маркса) чи «антропологічними» (як у М. Шелера)?

Варіант 4

1. Яким чином естетичне протидіє домінації одного з дискурсів (філософія, наука, мова, релігія, економіка, політика) та появі метадискурсу?

2. Чому, на думку Ф. Ніцше, «світ може бути оправданим лише як естетичний феномен»?

3. Чи можна погодитися з тезою В. Дільтея, що «геній – це не той, хто має надзвичайний дар уяви, а той, хто вміє втілити свою уяву в прекрасну та досконалу форму»? Обґрунтуйте власну думку.

4. Чому (за М. Гартманом) «художній образ – це не образ реальності, а образ, що перевершує реальність»?

5. Яким чином в концепції Е. Кассірера висвітлюється специфіка мистецтва? Що мистецтво має спільне, а що відмінне з іншими «символічними формами»?