Дослідження

1. Арсланов В. Эстетика Теодора Адорно // Арсланов В. «Миф о смерти искусства»: Эстетические идеи Франкфуртской школы. – М.: Искусство, 1983. – С. 142–226.

2. Буцениеце Э. Искусство и «онтология несуществующего» в социальной философии Т. Адорно // Проблемы онтологии в современной буржуазной философии. – Рига: Зинатне, 1988. – С. 191–204.

3. Вебер М. Рациональные и социологические основания музыки // Вебер М. Избранное: Образ общества. – М.: Прогресс, 1994. – С. 469–550.

4. Кузнецов М. Теодор Адорно – философ неидентичности // История философии. – 2003. – № 10. – С. 24–48.

5. Лаку-Лабарт Ф. Адорно // Лаку-Лабарт Ф. Musica ficta: Фигуры Вагнера. – СПб.: Аксиома, 1999. – С. 165–201.

6. Любимова Т. Проблемы социологии музыки Т. Адорно // Вопросы философии. – 1977. – № 9. – С. 148–154.

7. Михайлов А. Выдающийся музыкальный критик // Адорно Т. Социология музыки. – СПб.: Университетская книга, 1999. – С. 281–289.

8. Михайлов А. Концепция произведения искусства у Т. Адорно // Адорно Т. Социология музыки. – СПб.: Университетская книга, 1999. – С. 290–370.

9. Михайлов А. Музыкальная социология: Адорно и далее // Критика современной буржуазной социологии искусства – М.: Наука, 1978. – С. 176–239.

10. Михайлов А. Социология музыки Т. Адорно // Адорно Т. Социология музыки. – СПб.: Университетская книга, 1999. – С. 371–402.

11. Петрова Ю. Философия музыки Т. Адорно // Альманах кафедры эстетики и философии культуры Санкт-Петерб. гос. ун-та. – Вып. 2: Матер. Всерос. науч. конф. «Гармония и хаос: этико-эстетические аспекты» 17–18 ноября 2006 г. – СПб.: СПб. Филоское общество, 2007. – С. 196–204.

12. Рябініна О. Взаємна представленість суб’єкта і об’єкта в «Естетичній теорії». Т. Адорно // Вісник нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Серія. Філософія. – 2009. – № 1. – С. 26–35.

13. Рябініна О. Феноменологія музики: досвід концептуалізації. – Х.: Харків. військовий ун-т, 2000. – 285 с.

14. Смігунова О. Телеологія І. Канта в «Естетичній теорії» Т. Адорно // Вісник Київ. нац. ун-та ім. Т. Шевченка. – Серія. Філософія. Політологія. – 2006. – № 81/83. – С. 115–117.

15. Уваров М. Алексей Лосев и Теодор Адорно: два образа метафизики искусства // «Метафизика искусства»: Материалы межд.науч. конф. – СПб.: СПб. Философское общество, 2004. – С. 6–13.

16. Чухрукидзе К. Introduction // Адорно Т. Философия новой музыки. – М.: Логос, 2001. – С. 7–37.

Тема 13. «ауратичне мистецтво» в. Беньяміна Зміст лекційної частини

Вальтер Беньямін (1892–1940) як пророк нової естетики. Творча спадщина В. Беньяміна. «Два вірші Ф. Гельдерліна» (1915). «Розуміння художньої критики у німецькому романтизмі» (1919). «Походження німецької барочної драми» (1925). «Сновидний кітч» (1925). «Сюрреалізм: новий моментальний знімок європейської інтелігенції» (1929). «Історія фотографії» (1931). «Франц Кафка» (1934). «Твір мистецтва у добу його технічної репродукції» (1935). «Про деякі мотиви у Бодлера» (1940). «Про поняття історії» (1940). В. Беньямін як «призматичний мислитель» (Prismatischer Denker). Глибина і масштаб беньямінівських студій.

В. Беньямін як теоретик «Modernе Kunst». Специфіка позиції В. Беньяміна. Парадокс беньямінових коливань між модерном і анти-модерном. Позиція В. Беньяміна як «деконструктивна подорож між традицією та модерністю» (Р. Альєр), «перебування між ностальгією та революцією» (Ж. Гагнебен), «пошук справжньої модерності» (Ж. Лякост), «транс-темпоральний підхід до історії» (Ж. Діді-Юберман).

В. Беньямін як критик «Modernе Kunst». «Мистецтво у добу його технічної репродукції». Розпад «аури». Мас-медіа та стереотипізація мистецтва. Шоу-індустрія та «фабрика зірок». Тріумф і криза тотальної комунікації: теорія В. Беньяміна як «ключ» до розуміння мистецьких стратегій 1980–1990-х рр.

В. Беньямін як апологет «Modernе Kunst». «Traumkitsch»: мрія, що перетворюється на кітч. «Істина п’яного часу». Надія. «Angelus Novus»: історія між есхатологією та месіанізмом. Авангард і проблема повернення «аури».

В. Беньямін як сучасник «Modernе Kunst». В. Беньямін і дадаїзм (Г. Гросс, М. Дюшан, Ф. Пікабія). В. Беньямін і сюрреалізм (А. Бретон, М. Моріз, Л. Арагон). В. Беньямін і концептуалізм (Й. Кошут). В. Беньямін і поп-арт (Е. Уорхол). «Проект аркади» (Passagen-werk) В. Беньяміна.

В. Беньямін як філософ «Modernе Kunst». Філософія театру В. Беньяміна. «Епічний театр» як ідеал нового (неарістотелівського) мистецтва. В. Беньямін і Б. Брехт про мету нового театру. Концепція жесту. Жест як «смисловий образ» (bildnerische Geste). Жест як універсальна категорія літератури (Т. Манн, Ф. Кафка, М. Пруст).

Філософія літератури В. Беньяміна. «Світ як книга»: С. Маларме, П. Целан і В. Беньямін. «Mise en abyme»: А. Жид і В. Беньямін про «твір у творі». Літературна рефлексія як «віддзеркалення» світу. Метафоріка і метафізика. «Революційний містицизм слова».

Філософія мови В. Беньяміна. Алегорія і символ: дві форми репрезентації реальності. «Символічна картина світу». Ілюстрація загального в особливому. «Тоталізація» як фігуральний зміст символу. «Алегорічна картина світу». Ілюстрація загального через одиничне. «Сингулярізація» як фігуральний зміст алегорії. Символічне і алегоричне мистецтво як «знаки доби».

Філософія образу В. Беньяміна. Образ як візуалізація дійсності. Поняття «діалектичний образ» (dialektishes Bild). Поняття «інтелектуальний образ» (Denkbilder). Структура і функції образів. «Образ як діалектика в зупинці» (Bild als die Dialektik im Stillstand).

Філософія фотографії В. Беньяміна. Фотографія як вид мистецтва. Візуальна природа фотографії. Функції фотографії (меморіальна, репрезентативна, естетична). Поняття «фото-образ». Фотографічний код.

Філософія кіно В. Беньяміна. Кіно як вид мистецтва. Синтетична природа кіно. Поняття «кіно-образ». Монтаж і кіно-асоціація. Простір і час кіно. «Visionsraum» як художній хронотоп.

Творчість В. Беньяміна в оцінках дослідників. В. Кемп: «Вальтер Беньямін і наука естетики» (1982). Дж. Робертс: «Вальтер Беньямін» (1982). Р. Волін: «В. Беньямін: естетика демістифікації» (1982). С. Бак Морс: «Діалектика зору: В. Беньямін і проект аркади» (1989). М. Коен: «Профанна ілюмінація: В. Беньямін і сюрреалістична революція в Парижі» (1993). М. Рамплі: «Проект аркади В. Беньяміна і атлас пам’яті А. Варбурга» (1999). В. Хансен: «Портрет меланхолії: В. Беньямін, А. Варбург, Е. Панофський» (2002). К. Емден: «Nachleben: культурна пам’ять у В. Беньяміна і А. Варбурга» (2003). Ж. Л. Нансі: «Основа образу» (2005).

План семінарського заняття

• Твір мистецтва у добу його технічної репродукції

• «Ауратична річ» і «симулятивна річ»

• В. Беньямін і модерні арт-практики

• «Mise en abyme»: А. Жид і В. Беньямін про «твір у творі»

• «Angelus Novus»: історія між есхатологією та месіанізмом

Теми рефератів

• В. Беньямін як теоретик сучасного мистецтва

• «Візуальне підсвідоме» В. Беньяміна та «Оптичне підсвідоме» Р. Краус

• Філософія літератури (театру, кіно) В. Беньяміна

• «Світло-образ» Г. Зедльмайра та «фото-образ» В. Беньяміна: спільне і відмінне

• «Visionsraum» як художній хронотоп в концепції В. Беньяміна

Література

Джерела

1. Беньямин В. Два стихотворения Фридриха Гельдерлина // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 20–39.

2. Беньямин В. «Избирательное сродство» Гете // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 58–122.

3. Беньямин В. Из переписки с Вернером Крафтом // Беньямин В. Франц Кафка. – М.: Ad Marginem, 2000. – С. 186–195.

4. Беньямин В. Из переписки с Гершомом Шолемом // Беньямин В. Франц Кафка. – М.: Ad Marginem, 2000. – С. 143–185.

5. Беньямин В. Из переписки с Теодором Адорно // Беньямин В. Франц Кафка. – М.: Ad Marginem, 2000. – С. 195–210.

6. Беньямин В. Картины для размышления // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 277–282.

7. Беньямин В. Краткая история фотографии // Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости: Избр. эссе. – М.: Медиум, 1996. – С. 66–91.

8. Беньямин В. Маленькие мысли об искусстве // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 282–285.

9. Беньямин В. Маски времени. Эссе о культуре и литературе. – СПб.: Simposium, 2004. – 480 с.

10. Беньямин В. О положении русского киноискусства // Беньямин В. Московский дневник. – М.: Ad Marginem, 1997. – С. 197–210.

11. Беньямин В. О некоторых мотивах у Бодлера // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 168–211.

12. Беньямин В. О понятии истории // Новое литературное обозрение. – 2000. – № 46. – С. 81–90.

13. Беньямин В. Париж – столица ХІХ ст. // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 122–152.

14. Беньямин В. Поль Валери // Вестник Европы. – 2003. – № 7. [Эл. ресурс].

15. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 122–152.

16. Беньямин В. Происхождение немецкой барочной драмы. – М.: Аграф, 2002. – 281 с.

17. Беньямин В. Теория искусства ранних романтиков и Гете // Логос. – 1993. – № 4. – С. 151–158.

18. Беньямин В. Центральный парк // Беньямин В. Озарения. – М.: Мартис, 2000. – С. 211–288.

19. Беньямин В. Франц Кафка. – М.: Ad Marginem, 2000. – С. 17–96.