- •Пояснювальна записка
- •Мета і завдання курсу
- •Форма оцінювання знань студентів
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Шкала оцінювання знань студентів
- •Тематичний план курсу
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Філософія мистецтва хіх–хх ст.: ідеї, досвід, стратегії Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 2. «художній волюнтаризм» ф. Ніцше Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 3. «поетичний світогляд» в. Дільтея Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 4. «естетична онтологія» м. Гартмана Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 5. «філософія символічних форм» е. Кассірера Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 6. «феноменологія мистецтва» м. Гайдеггера Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 7. «герменевтика мистецтва» г. Г. Гадамера Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 8. «пост-апріорізм» м. Дюфренна Зміст лекційної частини
- •Тема 9. «метапоетика» г. Башляра Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 10. «реальна естетика» е. Суріо Зміст лекційної частини
- •Тема 11. «дегуманізація мистецтва» х. Ортегі-і-гассета Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 12. «художній метексис» т. Адорно Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 13. «ауратичне мистецтво» в. Беньяміна Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 14. «смерть gesammtkunstwerk’a» г. Зедльмайра Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Тема 15. «іконологія» е. Панофського Зміст лекційної частини
- •Дослідження
- •Модульна робота Методичні вказівки
- •Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Контрольна робота Методичні вказівки
- •Модуль і
- •Модуль іі
- •Модуль ііі
- •Тестові завдання Методичні вказівки до тестування
- •Питання до заліку
- •Література до всього курсу Основна
- •Додаткова
- •Філософія мистецтва
- •Теорії, проблеми, концепції
Мета і завдання курсу
Філософія мистецтва – це величезна царина знання, яка містить безліч шкіл, течій, напрямків. Протягом двох з половиною тисячоліть – від античності до сьогодення – вона генерувала ідеї та концепції, осмислюючи природу мистецтва і художній досвід.
Мета даного курсу – ознайомлення студентів з провідними теоріями філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст.
Основні завдання курсу: 1) розкрити принцип розвитку естетичної рефлексії доби; 2) висвітлити зміст головних концепцій філософії мистецтва; 3) опрацювати твори, програми та маніфести дослідників.
Логіка курсу. Навчальна дисципліна складається з трьох модулів, які містять 15 тем. Курс є доступно викладеним. Автор дотримується єдності лекційного матеріалу та дає рівномірне висвітлення всіх тем. Автор також звертає увагу на нерозв’язні проблеми і дискусійні питання. Залучаючи новітню літературу, автор прагне відкрити перед студентами реальну панораму сучасного стану науки.
Базові теми курсу побудовано таким чином, щоб у процесі навчання студенти, по-перше, виявили глибоке знання джерел, по-друге, вільно орієнтувались у науково-критичній літературі, по-третє, розвивали навички творчого мислення, здатність до самостійних теоретичних узагальнень.
Відповідно, план семінарських занять передбачає не тільки ознайомлення студентів з основним змістом курсу, але й уміння вести дискусію за матеріалами дослідницької літератури. За кожною темою курсу студент має обрати для себе джерело (або наукову статтю) з тим, щоб доповісти про опрацьований твір на семінарі. Форма відкритого семінару, круглого столу чи дискусії дозволяє слухачам провести власне наукове дослідження й оприлюднити його результати. Ознайомлення кожним студентом інших слухачів з результатом своєї праці також дає можливість всебічно охопити всі аспекти теми.
Широкий список літератури, куди ввійшли передові здобутки наукової думки, покликаний сформувати у слухачів максимально повне уявлення про дисципліну, зорієнтувати у пошуку матеріалів до рефератів, есе, самостійних досліджень.
Студенти, які прослухали курс, повинні знати:
специфіку філософії мистецтва як наукової дисципліни;
тематику та проблематику філософії мистецтва;
термінологію філософії мистецтва;
методологію дослідження мистецтва;
основні теорії та концепції філософії мистецтва ХІХ–ХХ ст.
Студенти, які прослухали курс, повинні вміти:
аналізувати та коментувати тексти з філософії мистецтва;
володіти категоріальним апаратом філософії мистецтва;
ставити і вирішувати проблеми філософії мистецтва;
оперувати методологією дослідження мистецтва;
орієнтуватися в теоріях і концепціях філософії мистецтва;
застосовувати одержані знання на практиці.
Форма оцінювання знань студентів
Введення кредитно-модульної системи оцінки знань студентів сприяє більш глибокому засвоєнню навчального плану. Основна увага приділяється самостійній роботі студентів – опрацюванню першоджерел і дослідницької літератури, виконанню індивідуальних завдань, написанню рефератів або есе, участі в олімпіадах.
Кредитно-модульна система передбачає поєднання трьох методів оцінки знань студентів: модульні завдання, тести, контрольна робота. Отримані при вимірюванні різними методами бали складають комплексну оцінку. У процесі визначення такої оцінки можливі недоліки одного методу нівелюються позитивними якостями іншого, тому загальна оцінка наближатиметься до об’єктив-ного критерію.
Даний формат оцінки фахової компетентності є більш гнучким і досконалим, ніж традиційний. Він має такі переваги:
скорочення непродуктивного навчального часу;
психологічне розвантаження студентів наприкінці семестру;
систематичний характер засвоєння матеріалу;
своєчасний контроль і коректування отриманих знань;
врахування індивідуальних здібностей студентів;
підвищення їх мобільності, мотивації та відповідальності;
інтенсифікація навчального процесу.
