Дослідження

1. Ананьева Н. Философия культуры Х. Г. Гадамера // Философия культуры: становление и развитие. – СПб.: Лань, 1998. – С. 195–199.

2. Берковский П. Предмет понимания и опыт искусства // Берковский П. Феномен понимания: контуры современной герменевтической философии. – Мн.: Эконом-пресс, 2008. – С. 30–43.

3. Вишке М. Конечность понимания. Произведение искусства и его опыт в интерпретации Х. Г. Гадамера // Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн.: Эконом-пресс, 2001. [Эл. ресурс].

4. Вдовина И. Феноменолого-герменевтическая методология анализа произведений искусства // Эстетические исследования: методы и критерии. – М.: ИФ РАН, 1996. [Эл. ресурс].

5. Гюббенет И. К проблеме понимания литературно-художественного текста. – М.: МГУ, 1981. – 110 с.

6. Дахній А. Діалог Гадамера з традицією // Наукові записки Тернопіль. держ. ун-ту ім. В. Гнатюка. – Серія. Філософія. – 2003. – № 11. – С. 34–42.

7. Косиков Г. Поэтика и герменевтика // Вопросы литературы. – 1993. – № 2. – С. 37–42.

8. Малахов В. До характеристики герменевтики як способу філософування // Философська і соціологічна думка. – 1991. – № 6. – С. 65–77.

9. Крутоус В. Введение к статье Г. Гадамера «Игра искусства» // Вопросы философии. – 2006. – № 8. – С. 155–163.

10. Малахов В. Философская герменевтика Г. Г. Гадамера // Актуальность прекрасного. – М.: Искусство, 1991. – С. 324–334.

11. Орлов Б. Субъект. Объект. Эстетика: Версии Бахтина, Гадамера, Лукача. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 1992. – 316 с.

12. Свердиолас А. Бытие и истина игры. Критика эстетического сознания в герменевтике Г. Гадамера // Проблемы сознания в современной буржуазной философии. – Вильнюс: АН Лит. ССР, 1983. – С. 149–162.

13. Скальська Д. Герменевтичні розробки естетичних концептів // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: КДЛУ, 2002. – С. 143–152.

14. Стафецкая М. Герменевтика и рецептивная эстетика в ФРГ // Зарубежное литературоведение 1970-х годов: направления, тенденции, поиски / Под ред Е. Цургановой. – М.: Наука, ИНИОН АН СССР, 1984. – С. 243–265.

15. Цурганова Е. Два лика герменевтики // Российский литературоведческий журнал. – М., 1993. – № 1. – С. 1–10.

16. Шевченко А. Концепция эстетического в герменевтике Г. Гадамера // Этика и эстетика. – К.: Киев. гос. ун-т, 1989. – Вып. 32. – С. 30–36.

Тема 8. «пост-апріорізм» м. Дюфренна Зміст лекційної частини

Теоретичний досвід Мікеля Дюфренна (1910–1995). Основна тематика і проблематика його творів. «Феноменологія естетичного досвіду» (1953). «Поетичне» (1963). «Мова і філософія» (1963). «Криза мистецтва» (1967). «Від соціології до феноменології мистецтва» (1968). «Мистецтво і політика» (1972). «Мистецтво на Заході» (1973). «Інвентаризація апріорі. Пошук першоджерела» (1981). «Естетика і філософія» (у 3 т.: 1967, 1976, 1981).

Філософія мистецтва М. Дюфренна. Мистецтво як «естетичний об’єкт». Сутність і ознаки естетичного об’єкта (гармонія, експресія, динаміка, оригінальність, драматизм). Типи та форми естетичних об’єктів (архітектура, скульптура, живопис, музика, поезія).

Концепція «естетичного досвіду» М. Дюфренна. Індивідуальна фактура естетичного досвіду. Досвід митця та досвід реципієнта: спільне і відмінне. Функції естетичного досвіду (пізнавальна, комунікативна, емоціональна, гедоністична). Досвід і критерій оцінки.

Теорія «естетичного сприйняття» М. Дюфренна. Структура естетичного сприйняття. Три рівні естетичного сприйняття. 1. «Присутність» (відчуття наявності художнього об’єкта). 2. «Репрезентація» (репрезентація об’єкта в свідомості реципієнта). 3. «Рефлексія» (аналіз та інтерпретація значення об’єкта).

Теорія уяви М. Дюфренна. Місце і роль уяви в художній творчості. І. Кант, Ж. П. Сартр та М. Дюфренн про природу уяви. Типологія уяви. «Емпірична» і «трансцендентальна» уява.

М. Дюфренн як дослідник сучасної культури. ХХ ст. як «культура смерті». Есхатологічні імплікації часу. «Кінець історії». «Смерть Бога». «Смерть суб’єкта». «Смерть автора». «Пост-історія» і «транс-естетика». «Анти-мистецтво».

«Смерть мистецтва» та її фігуративний смисл. «Смерть у творі» (Образ смерті у живопису, кіно, літературі). «Смерть твору» (відмова від ідеалів краси та гармонії). «Смерть художніх інституцій» (делімітація меж музею, критики). «Демонізація смерті» та проблема її подолання.

Революція в мистецтві. «Переоцінка всіх цінностей». Критика «трьох стовпів» традиції (мімесис, катарсис, презентація). «Від твору до артефакту». Авангард і «політика новації». Альтернативні теми, сюжети, художні форми, засоби виразу.

Творчість М. Дюфренна в оцінках дослідників. Р. Джонс: «Нова французька естетика та філософія мистецтва» (1966). Л. Шевальє: «Феноменологічна естетика М. Дюфренна» (1990). Вплив М. Дюфренна на розвиток феноменологічної естетики.

План семінарського заняття

• Теорія естетичного досвіду М. Дюфренна

• Концепція уяви М. Дюфренна

• Теорія естетичного сприйняття М. Дюфренна

• «Смерть мистецтва» та її форми

• Авангард і революція в мистецтві

Теми рефератів

• Мистецтво і політика в концепції М. Дюфренна

• М. Дюфренн як дослідник сучасної культури

• «Анти-мистецтво» М. Дюфренна

• Ідея «поетичного» М. Дюфренна

• М. Дюфренн і Г. Башляр про уяву: порівняльний аналіз

Література

Джерела

1. Дюфренн М. Кризис искусства // Современная западноевропейская и американская эстетика: Сборник переводов / Под ред. Е. Яковлева. – М.: Университетская книга, 2002. – С. 26–35.

2. Дюфренн М. Искусство и политика // Вопросы литературы. – 1973. – № 4. – С. 104–111.

3. Дюфренн М. Искусство на Западе // Курьер ЮНЕСКО. – 1973. – № 3. – С. 5–13.

Дослідження

1. Долгов К. Социальность искусства в феноменологической эстетике М. Дюфренна // Искусство и общество. – М.: Наука, 1972. – С. 95–147.

2. Долгов К. Эстетика М. Дюфренна // Теории, школы, концепции: критический анализ. – М.: Наука, 1975. – Вып. «Художественное произведение и личность». – С. 53–68.

3. Силичев Д. Проблема восприятия в эстетике М. Дюфренна // Вопросы философии. – 1974. – № 12. – С. 142–148.

4. Силичев Д. Проблема художественного творчества в эстетике М. Дюфренна // Проблемы художественного творчества: критический анализ. Сб. науч. статей. – М.: Наука, 1975. – С. 295–322.

5. Скальська Д. Феноменологічний проект проблем «естетичного» // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. – К.: ДАКККіМ, 2000. – Вип. IV–V. – У 2 ч. – Ч. 1. – С. 10–29.

6. Юдина М. Эволюция взглядов М. Дюфренна на природу художественного творчества // Теоретические проблемы художественно-эсте-тической деятельности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 60–66.