
- •Кафедра практичної психології
- •Навчально-методичний посібник
- •Передмова
- •1. Перелік діагностичних рубрик групи f2 «Шизофренія, шизотипичні та маяченні порушення» за мкх-101:
- •2. Загальні відомості про Шизофренію
- •Соціальна адаптація
- •Відомі люди, яким був поставлений діагноз ш.:
- •3. Структура дефекту
- •4. Критерії діагностики Об'єктивних методів діагностики шизофренії немає. Діагноз ставиться на підставі бесід з пацієнтом та аналізу його поведінки.
- •Три групи симптомів шизофренії
- •5. Теорії виникнення шизофренії. Походження й механізми розвитку патологічного процесу при шизофренії дотепер залишаються невизначеними.
- •Крім того, при шизофренії порушується зв'язок як між півкулями, так і між різними частинами півкулі. Принаймні у дітей-шизофреніків гине велика кількість нейронів у різних відділах мозку.
- •6. Прогноз шизофренії
- •7. Профілактика Шизофренії
- •8. Форми та типи Шизофренії за різними класифікаціями та підходами. Клінічні форми шизофренії (за мкх-10)
- •Безперервний плин ш. Характеризується тим, що позитивні симптоми наростають у певній послідовності:
- •Розлади настрою (Афективні порушення) – f30 – f39
- •1. Перелік діагностичних рубрик за групою «Розлади настрою» або «Афективні порушення» (f3) за мкх-10:
- •2. Загальна характеристика афективних розладів.
- •3. Етіологічні гіпотези виникнення афективних розладів.
- •5. Основні поняття.
- •6. Клінічна характеристика «Афективних розладів»
- •Маніакальний епізод (манія, маніакальний синдром) /f30/
- •Депресивний епізод /f32/ - загальна характеристика
- •Хронічні розлади настрою (хронічні афективні розлади) /f34/
- •Розлади настрою (Афективні розлади)
- •2. Який з розладів, що вказані нижче є афективним:
- •3. Афективні розлади можна охарактеризувати з позицій трьох
- •4. Хто з дослідників запропонував розділення маніакально-депресивного
- •7. Захворюваність на монополярну депресію складає:
- •8. Співвідношення чоловіків та жінок, що страждають на монополярну депресію:
- •13. При біполярному афективному розладі близнюкова конкордатність:
- •14. Батьки, що хворі на афективний психоз, віддали свою дитину у здорову приймальну сім'ю. Як це буде впливати на ризик захворювання дитини:
- •59. Який пункт розцінюється як прояв маскованої депресії у дітей:
- •У дорослих
- •Зміст лекції «Розлади особистості»
- •Перелік діагностичних рубрик групи f6 – Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих за мкх-10
- •Співвідношення типів виховання
- •Основні форми девіантної поведінки
- •Основні типи патохарактерологічних реакцій.
- •Основні клінічні форми патохарактерологічних реакцій
- •4. Характеристика клінічних груп
- •«Ключові терміни та словник до теми»
- •Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6) - Вар. 4
- •Розлади: Невротичні, що пов'язані із стресом та соматоформні
- •Зміст лекційного матеріалу
- •1. Загальний перелік розладів клінічної діагностичної рубрики
- •F40.0 Агорафобія
- •F45.8 Інші соматоформні розлади
- •Загальні принципи класифікації розділу f4
- •F40 Тривожно-фобічний розлад
- •F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії
- •F41 Інші тривожні порушення
- •F42 Обсесивно-компульсивний розлад
- •F43 Реакція на тяжкий стрес та порушення адаптації
- •F43.2 Розлади адаптації
- •F44 Дисоціативні (конверсійні) розлади (за старою класифікацією: істерія, істеричний невроз).
- •Порушення інтеграції функцій та дисоціативні розлади
- •Включаються: конверсійна істерія; конверсійна реакція; Виключається: симуляція (свідома) (z76.5).
- •F44.5 Дисоціативні судоми
- •F44.80 синдром Ганзера
- •F44.81 Розлад множинної особистості – Дисоціативний розлад ідентифікації особистості
- •F45 Соматоформні розлади
- •F48.0 Неврастенія
- •54. Що підтверджує припущення про генетичну основу панічного розладу у пацієнта:
- •74. Наполегливі думки та обрáзи, яких важко позбутися, незважаючи на всі спроби це зробити, називаються:
- •75. Як називається потреба або тенденція робити дії, що виражаються у повторюванні ритуальних поведінкових актів:
- •78. Обсесії та компульсії у структурі неврозу нав'язливих станів:
- •79. Компульсивна поведінка при неврозах на відміну від психозів:
- •80. Що відрізняє нав'язливі страхи від фобій:
- •147. Класична картина істеричного судорожного припадку, що описана ж.Шарко, містить у собі фази:
- •148. Що із зазначеного властиве істеричним судорожним припадкам на відміну від епілептичних:
- •173. Яке із тверджень вірно описує відмінності між соматоформними порушеннями та психосоматичними захворюваннями (у вузькому сенсі):
- •174. Яке із захворювань не входить у «святу семірку» психосоматичних захворювань:
- •218. При іпохондричному розладі, на відміну від конверсійного:
- •219. Мінлива іпохондричність звичайно розглядається як прояв:
- •222. Висока коморбідність хронічного соматоформного болючого розладу з депресією дозволяє думати про нього як про болючий варіант ларвірованої депресії, але не можна виключити й того, що:
- •Психосоматика
- •1.Визначення поняття «психосоматика».
- •2.Невротичні, що пов’язані зі стресом та соматоформні розлади – f4
- •5.Загальні принципи сучасної класифікації розділу f4
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
- •Технічний редактор – Блах е.І. Головний редактор – Бєляєва о.Ю.
- •73000, Україна, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 4. Тел.: (0552) 32-67-95. Розлади особистості та поведінки у дорослих (f6)
- •Психологічні особливості хворих з різними соматичними захворюваннями
F44.5 Дисоціативні судоми
Дисоціативні судоми (псевдоприпадки) можуть дуже точно імітувати епілептичні припадки, але при дисоціативних судомах немає прикусування язика, важких синців у зв'язку з падіннями та виділення сечі, втрата свідомості відсутня або мають місце стани ступору чи трансу.
Діагностичні критерії.
А. Загальні критерії дисоціативних розладів (F44).
Б. Раптові та несподівані спастичні рухи, що нагадують будь-які варіанти епілептичних судом, але без наступної втрати свідомості.
В. Істеричні судорожні припадки, на відміну від епілептичних, характеризуються:
Відсутністю втрати свідомості
Зберігається пам'ять на те, що відбувалося під час припадку
Падіння не супроводжується мимовільним сечовипусканням, дефекацією, прикусом язика, серйозними травмами або ушкодженнями
Зберігається реакція зіниць на світло
Припадок триває значно довше
Припадки обумовлені ситуаційно
Припадки носять демонстративний, театральний характер
F44.6 Дисоціативна анестезія та втрата чутливості
Області шкірної анестезії часто мають такі границі, що стає ясним, що вони скоріше відображають уявлення індивіда про тілесні функції, ніж відповідають медичним знанням. Можуть спостерігатися ізольована втрата різних видів відчуттів, які не обумовлені неврологічними ушкодженнями. Втрата чуттєвого сприймання може супроводжуватися скаргами на парестезії.
Утрата зору при дисоціативних розладах рідко буває тотальною, при порушеннях зору частіше мова йде про втрату гостроти зору, його загальну неясність або про звуження поля зорового сприйняття. Всупереч скаргам на втрату зору часто надзвичайно добре зберігається загальна рухливість індивіда та його моторна продуктивність.
Набагато рідше, ніж втрата чутливості або зору, зустрічаються дисоціативна глухота та аносмія (зниження чутливості нюху).
Діагностичні критерії.
А. Загальні критерії дисоціативних розладів (F44).
Б. Будь-який з двох:
1. часткова або повна втрата деяких або усіх видів шкірної чутливості (ділянки або всього тіла при доторканні, уколу шпилькою, вібрації, холоду-жару);
2. часткова або повна втрата зору, слуху або нюху.
F44.8 Інші дисоціативні (конверсійні) розлади
Ця рубрика може використовуватися для визначення інших дисоціативних та конверсійних станів, що підпадають під критерії А та Б для F44, але не відповідають критеріям для F44.0 – F44.6, що перераховані вище.
F44.80 синдром Ганзера
Супроводжується деякими дисоціативними симптомами психогенної етіології (внаслідок потьмарення, звуження поля свідомості навколо певних уявлень: «Я дитина»; «Я психічний хворий»; «Я у театрі» тощо). Це складний розлад до якого входять наступні симптоми:
псевдодеменція (помилкове слабоумство), що супроводжується глупим обличчям, «приблизними, безглуздими» відповідями на прості запитання (імітація на психічно хвору людину);
пуерилізм (наслідування дитячій манері спілкування – мовленню, прагненням до гри тощо);
може супроводжуватися зоровими галюцинаціями;
F44.81 Розлад множинної особистості – Дисоціативний розлад ідентифікації особистості
Цей розлад є достатньо рідким, а ступінь його ятрогенності та культуральної специфічності ще дискутується. У жінок спостерігається частіше, ніж у чоловіків (Ж >М). Початок зазвичай у підлітковому або юнацькому віці. Основною ознакою є наявність існування в індивідуума двох або більше різних особистостей, які проявляються неодночасно (від 2 до 15 в середньому, хоча за даними Р.Комер кількість субособистостей може навіть налічувати до 100) [Комер, С.428-433]. Одна особистість «Хазяїн» є домінантною, інші – мають назву «Інші». Кожна з особистостей має свої особливості, характеризується власними бажаннями, пам'яттю і поведінкою, які можуть помітно контрастувати з прерембідною особистістю. Найбільш поширеною є форма, коли є дві особистості, одна з яких є домінантною («Хазяїн»), але жодна не має доступу до спогадів іншої, і всі вони майже завжди не знають про існування одна одної. Уперше змінення однієї особистості на іншу виникає раптово і тісно пов'язано з травматичними подіями. Наступні зміни часто прив'язані до драматичних або стресових подій (або виникають протягом терапевтичних сеансів, які включають релаксацію чи гіпноз).
В анамнезі людей з розладами багаточисленної особистості виявляються тяжкі фізичні або сексуальні зловживання в дитинстві з боку дорослих.
Діагностичні критерії.
А. У індивіда відмічається існування двох або більше різних особистостей, але тільки одна присутня на даний момент.
Б. Кожна особистість має власну пам'ять, бажання, особливості поведінки і навіть фізіологічні особливості (наприклад, зору). При цьому періодично одна з субособистостей захоплює повний контроль над поведінкою індивіда.
В. Спостерігається нездатність згадати важливу для особистості інформацію, яка за масштабами перевершує звичайну безпам'ятність.
Г. Симптоми не обумовлені органічними психічними розладами (F00 – F09) (наприклад, епілепсією) або розладами, що пов'язані із вживанням психоактивних речовин (F10-F19) (наприклад, інтоксикацією).
F44.82 Транзіторні дисоціативні (конверсійні) розлади, що виникають у дитинстві або у підлітковому віці
Інші дисоціативні стани рідкі і недостатньо описані, тому відсутні їх специфічні критерії. Дослідники, які докладно вивчають ці стани, можуть встановити власні критерії, відповідно до цілей їх досліджень.
Включаються: – психогенна сплутаність; – сутінковий стан.
Словник до теми: