45. Організація планування розвитку обліку, контролю та аналізу

Бухгалтерський облік, економічний контроль та аналіз потріб­но, подібно до всієї системи управління, удосконалювати. Це можливо здійснювати тільки на планових засадах.

Загальні засади такого планування закладені в державній організації бухгалтерського обліку. Організаційне керівництво обліком в Україні покладено на два відомства — Державний комітет статистики та Міністерство фінансів.

Розробляючи систему національних рахунків, Комітет статистики закладає основи майбутнього плану рахунків бухгалтерського обліку.

Поряд із цим Державний комітет статистики України вирішує (часто разом з Міністерством фінансів України) і методологічні питання обліку — розробляє єдину методологію обліку, визначає загальний мінімум показників звітності, здійснює загальне керівництво організацією первинного обліку, перевіряє стан обліку і звітності тощо.

Міністерство фінансів України здійснює методологічне керівництво обліком, державний контроль за дотриманням фінансової дисципліни, затверджує за погодженням з Державним комітетом статистики України типові плани рахунків, форми бухгалтерського обліку, розглядає бухгалтерські фінансові звіти і т. ін.

46. Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Ефективність заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу полягає в зменшенні трудових, матеріальних і грошових витрат на їх здійснення. Показники ефективності заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу залежно від змістової характеристики поділяють на якісні й економічні.

Якісні показники відображують ступінь поліпшення методології, організації, техніки обліку й економічного аналізу, економічні — характеризують витрати на здійснення тих або інших заходів. Під час оцінки проведення певного заходу необхідно комплексно враховувати якісні й економічні показники.

Показники ефективності обліку та аналізу такі:

зменшення трудомісткості роботи (у зв’язку з упровадженням нових форм організації, методів ведення обліку, контролю та аналізу, застосуванням технічних засобів);

зменшення затрат на ведення обліку та аналізу;

середньорічний контингент, що навчається;

питома вага працівників механізованої праці в апараті;

частка механізованої праці в загальних трудових затратах.

Питому вагу працівників автоматизованої праці визначають як співвідношення кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості облікових працівників. Частку автоматизованої праці в загальних витратах на проведення окремих облікових і аналітичних робіт розраховують як співвідношення суми добутку кількості працівників, зайнятих автоматизованою працею, і коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Показником економічної ефективності є зниження вартості витрат на виконання комплексу облікових або аналітичних робіт.

Більшість заходів щодо організації облікового й аналітичного процесів не підлягають прямому розрахунку на ефективність у гривнях. Разом з тим ці заходи впливають на підвищення ефективності виробництва через інші функції управління — контроль, регулювання, стимулювання.