Відкладні та напіввідкладні дієслова. Безособові дієслова
Відкладні дієслова мають лише пасивні форми, але з активним значенням. Ця своєрідна група дієслів має своїх представників в усіх чотирьох дієвідмінах:
Arbĭtror, arbitrātus sum, arbitrāri 1 – вважати, думати
Polliceor, pollicītus sum, pollicēri 2 – обіцяти
Utor, usus sum, uti 3a – користуватися
Aggredior, aggressum sum, aggrĕdi 3б – нападати
Partior, partītus sum, partīri 4 – ділити
Відкладні дієслова мають три основні форми:
перша особа praesentis indicatīvi
перша особа perfecti indicatīvi
infinitives praesentis passīvi
Відмінюються відкладні дієслова як будь – яке правильне дієслово відповідної дієвідміни в пасивному стані.
Напіввідкладні дієслова мають особливості відкладних дієслів, але не в усіх часах. Ця група дієслів характеризується тим, що часи інфекта мають форму активного стану, а часи перфекта – форму пасивного стану:
Audio, ausus sum, audīre 2 – відважитися
Gaudeo, gavīsus sum, gaudēre 2 – радіти
Condido, confĭsus sum, confidĕre 3 – довіряти
А у деяких дієсловах навпаки:
Revertor, reverti, reverti 3 – повертатися
Безособові дієслова. Verba impersonalia
Дієслова цього типу вживаються тільки в 3 особі однини й інфінітиві.
Вони можуть мати форми всіх часів і способів, окрім наказового.
Безособові дієслова поділяються на три групи:
Відособлені форми 3 особи однини звичайних дієслів, що означають явища природи:
Fulget, fulsit, fulgēre 2 – виблискує блискавка
Tonat, tonuit, tonāre 2 – гримить грім
Дієслова, що вживаються безособово:
Decet, decuit, decēre 2 – пристойно, порядно
Libet, libuit, libēre 2 – бажано, хочеться
Oportet, oportuit, oportĕre 2 – треба
Дієслова, які мають у безособовій формі інші значення, ніж в особовій:
Constat, constĭtit, constāre 1 – відомо (consto – стояти )
Accĭdit, Accĭdit, accidĭre 3 – трапляється (Accĭdo – падати)
Вправи
1) Провідміняйте в часах системи інфекта дієслово adsum, в часах системи перфекта дієслово prosum.
2) Перекладіть українською мовою:
1. Dulce est pro patria mori. 2. Caesar anno centesĭmo ante aeram nostram natus est. 3. Ades amīcis, amīci tibi ipsi adĕrunt. 4. Quod licet Jovi, non licet bovi. 5. Duōbus domĭnis nemo servīre potest.
3) Перекладіть українською мовою:
1. Nulla regula (est) sine exceptione. 2. Exemplis discĭmus. 3. Repetitio est mater studiōrum. 4. Salus rei publĭcae suprēma lex.
4) Провідміняйте в однині і множині:
iste honor altus
5) Перекладіть текст. Зробіть мозфологічний аналіз іменників та дієслів:
De amicitia.
Duo amici per silvam ingentem ambulabant. Subito procul ursum magnum vident. Sextus (Секстус) celeri gradu fugit et arborem ascendit. Publius (Публій) solum manet et mortem ante oculos habet; sed magistri verba memoria tenet: « Ursus mortuōrum corpora non attingit ». Itaque in terra ut mortuus se prosternit spiritumque continet. Iam ursus advenit, corpus Publii spectat, sed hominem mortuum putat et intactum relinquit. Ita casu felici pueri periculo liberati sunt. Tum Sextus per jocum amicum interrogat: «Quid tibi ursus in aurem insusurravi?». At Publius: “Proverbium pulchrum: amicus certus in re incerta cernitur”.
Життя римлян
Помпеї – свідок минулого
Невелике провінційне місто Помпеї на півдні Італії нічим не вирізнялось з – поміж сотень подібних до нього. Але історія готувала йому трагічну долю.
79 рік н.е. 23 серпня … З вершини вулкана Везувій піднявся стовп вогню, оточений чорним димом. Гігантська хмара затулила сонце. На місто впав град каміння й попелу. Мешканці заповнили вузькі вулички в пошуках воріт. Порятунок був у втечі. І ті, хто зрозумів це, залишились живими. Решта, котрі ховались у будинках, храмах, загинули від задушливих випадів, були засипані вулканічним попелом, а він падав на місто впродовж двох днів. З часом місце, де розташовувались Помпеї, вкрила пелена забуття. Лише в епоху Відродження люди знову згадали про це місто, а побачити змогли у ХІХ ст., коли почались археологічні розкопки.
І хоч досі розкопано не все, але й те, що знайдено, дає змогу уявити, як жили люди майже два тисячоліття тому. Отож, пройдемо вузькими вуличками міста, де зупинився час.
Як і в усіх римських містах, Помпеї перетинали дві головні вулиці, на перехресті яких знаходилась велика площа. Римляни називали її форум. Саме на форумі проходило політичне і торгове життя міста: тут оголошувались едикти імператора і місцевих урядовців, виступали відомі промовці й поети, тут жваво торгували. Форум оточували колонади, а за ними розташовувались храми та інші громадські споруди. Неподалік від форуму було два театри – відкритий і закритий. У протилежній частині міста – амфітеатр. На лавах, які підіймаються довкола арени, могли розташуватись 20 тисяч глядачів.
Помпеям ми завдячуємо за відомості про особисте життя і побут мешканців італійських міст. Зараз розкопано багато будинків і заміських вілл. Їхні стіни прикрашені численними фресками.
У Помпеях було чимало крамниць, де продавали хліб, взуття, одяг, прикраси, ліки.
Розкопки міста дають уявлення і про античну медицину. Знайдені приймальні лікарів і приміщення, де робили хірургічні операції, а також інструменти, якими користувались.
У Помпеях не було палаців, гідних імператора, і величних храмів, подібних до римських. Це місто майже не залишило про себе пам’яті у творах істориків і поетів. Однак загибель Помпеїв забезпечила місту вічність, зробивши унікальною пам’яткою римського мистецтва і античного життя.
Consuetūdo – altĕra natūra.
Memoria minuitur nisi eam exerces.
Amīcus certus in re incerta cernĭtur.