Винагороди
Нагородою в римському війську слугував вінок (corona). Почесною відзнакою за спасіння життя римського громадянина був вінок з дубового листя (corona civica). Воїна, який перший піднявся на стіну ворожого міста, нагороджували золотим вінком. Той, хто перший опинився на ворожому кораблі і сприяв його захопленню, одержував золотий вінок, прикрашений зображеннями носів кораблів corona rostrata, rostrum – ніс корабля). Воєначальників теж нагороджували золотими вінками, почесними знаменами.
Головнокомандувачу за перемогу сенат надавав такі нагороди: нижча – відправлення молебна вдячності; ця нагорода надавалась і за інші заслуги перед державою; більш високою нагородою була овація (або малий тріумф): полководець відїжджав у місто верхи на коні; найвищий урочистий тріумф: в’їзд у місто на колісниці у супроводі війська. Перед колісницею йшли ліктори, сурмачі, сенатори, воїни несли військову здобич, знамена, вели полонених. Умовою одержання тріумфу було одержання перемоги у війні або перемоги у битві, де загинуло не менше 5000 ворогів.
Полководець тріумфатор їхав одягнений у білу туніку, вишиту пальмовим листям (tunica palmate) і в пурпуровому тогу. На колісниці поруч з ним стояв раб, який тримав над його головою золотий вінок – вищу винагороду (corona triumphalis). Полководець клав його разом з іншими жертвоприношеннями у храмі Юпітера Капітолійського.
Honesta mors turpia vita potior
Nolite mittĕre margaritas ante porcos
Citius, altius, fortius!
Mutantur tempora et nos mutantur in illis
Прикметники ііі відміни. Ступені порівняння прикметників
Прикметники у латинській мові поділяються на дві групи.
До першої групи належать прикметники І – ІІ відміни, які у чоловічому роді мають закінчення – us або – er, жіночому роді – а, середньому роді – um.
Словникова форма:
Clarus, clara, clarum – відомий
Pulcher, pulchra, pulchrum – красивий
Bonus, bona, bonum – хороший
Всі інші прикметники належать до другої групи і відмінюються за зразком ІІІ голосної відміни, отже у Abl. sg. мають закінчення – і, у G. pl. – ium, a в N., Acc. i Voc. pl. середнього роду – іа.
За характером закінчень у N.sg. прикметники ІІІ відміни поділяються на три групи:
Прикметники, які мають різні закінчення для кожного роду:
- er – для чоловічого
- is – для жіночого ----- прикметники трьох закінчень
- es – для середнього
alăcer, alăcris, alăcre – добрий, -а, -е
Прикметники двох закінчень мають у чоловічому і жіночому роді однакове закінчення – is, а у середньому роді –е:
fortis, fortis, forte – хоробрий, -а, -е
Прикметники однoго закінчення мають для всіх трьох родів однакове закінчення:
sapiens – мудрий , -а, -e
felix – щасливий , -а, -е
-
NB! Латинський прикметник узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку