
- •Програма Навчальної Дисципліни
- •Розробник програми: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії о.І.Астапова
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання і вміння
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •Тема 1. Історія мистецтва суперечки і її логічних основ.
- •3. Рекомендована література Підручники:
- •Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.
- •Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
- •Робоча програма навчальної дисципліни еристика
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Еристика» є:
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Історія мистецтва суперечки і її логічних основ.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Індивідуальні завдання Питання до модульної контрольної роботи:
- •Питання до контрольної роботи:
- •Порядок
- •2.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •2.3. Організація і проведення підсумкового контролю.
- •2.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Семінарське заняття № 3
- •Зміст практичного заняття:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Питання до модульної контрольної роботи:
- •Питання до контрольної роботи:
- •Питання до комплексної контрольної роботи:
- •Питання до заліку:
Питання до контрольної роботи:
(тематична контрольна робота проводиться на семінарському занятті за 15 хвилин до завершення заняття; мета роботи – перевірити рівень знань студентів з основних розділів курсу, результати роботи враховуються при виставленні підсумкової оцінки за семінарське заняття).
Сучасні підходи до еристики як мистецтва суперечки.
Вкажіть відмітні ознаки таких аргументів: софізм; парадокс; апорія.
Визначення суперечки.
Правила логічного доведення.
Прийоми та методи емпіричної аргументації.
Оціночний характер традиції.
Аргумент до людини, до інтуїції, до віри, до здорового глузду, до смаку.
10. Методи навчання
МЕТОДИ НАВЧАННЯ: інформаційно-репродуктивний; виконавський; репродуктивний; продуктивно-практичний; пошуковий.
11. Методи контролю
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ: поточне опитування, індивідуальні бесіди, колоквіуми, індивідуальні навчально-дослідні завдання, тестування, виконання контрольних робіт, перевірка завдань, підсумковий тест/іспит.
Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з некласичної логіки
(підсумковий контроль –залік)
|
Модуль 1 |
Загальна сума балів |
||
Кількість балів за модуль |
100 |
100 |
||
Змістові модулі |
ЗМ 1 |
ЗМ2 |
Мод. Контр. роб |
|
Кількість балів за змістовим модулем |
20 |
20 |
30 |
|
В тому числі за видами робіт: |
|
|
||
Практичні заняття |
10 |
10 |
||
Виконання вправ для підготовки до семінару |
5 |
15 |
||
Індивідуальне завдання |
|
- |
Порядок
оцінювання знань та визначення рейтингу студента за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
Шкала оцінювання знань
Рейтинговий показник |
Оцінка у національній шкалі |
Оцінка ECTS |
|
90 – 100 |
за- ра- хо- ва- но |
5 (відмінно) |
А (відмінно) |
82 – 89 |
4 (добре)
|
В (добре) |
|
75 – 81 |
С (добре) |
||
68 – 74 |
3 (задовільно)
|
D (задовільно) |
|
60 – 67 |
F (задовільно) |
||
35 – 59 |
Неза- рахо- вано |
2 (незадовільно) |
FX (незадовільно) з можливістю повторного складання |
1 – 34 |
|
F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням |
1. Розподіл балів на поточно-модульний
і підсумковий контроль знань
Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну – 100 балів. Підсумковий контроль – залік.
1.1. Поточно-модульний контроль
Кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:
усна відповідь на семінарах;
виконання вправ з дисципліни (усно або письмово), перевіряється відповіддю на семінарі;
розв’язання задач на семінарі;
самостійна робота із змістового модулю.
2.Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.
2.1. Організація і проведення поточного контролю
Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студентів логіки. Оцінювання знань проводиться викладачем за результатами проведення практичних занять, виконання студентами самостійної роботи та обов’язкового виконання студентом модульної контрольної роботи. Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах академічних груп.