Прилад виконання завдання

Розтягнутий розкос ферми (рис. 10) складається з двох рівносторонніх кутників , приварених до косинки лобовими та фланговими швами з катетом . Матеріал кутників сталь /, для якої , зварювання ручне електродами Э42М. Визначити довжини флангових швів з умови рівно міцності розкосу та його з’єднання з косинкою

Рис. 10

26

Розв'язання

1.Визначаємо допустиму величину повздовжньої сили з розрахунку розкосу на розтяг:

.

де - площа поперечного перерізу одного кутника по ГОСТ 8509-57 (див. додаток А).

2.Визначаємодопустиме зусилля для будь-якого шва, приймаючи:

.

(див. додаток Б).

.

3.Визначаємо зусилля, яке повинно бути передано фланговим швам:

.

4.Визначаємо сумарну довжину флангових швів:

.

Для одного кутника:

.

5.Визначаємо розміри та :

.

.

Питання для самоперевірки

1. Які з’єднання називаються нероз’ємними?

2. Назвіть типи нероз’ємних з’єднань.

3. Яке з’єднання називається заклепковим?

4. Які матеріали використовують для виготовлення заклепок?

5. Яке з’єднання називають зварним?

6. Розшифруйте марку електрода Э42А

7. Дайте порівняльну характеристику заклепковим, зварним та клейовим з’єднанням?

8. Назвіть види зварювальних швів.

9. За якими параметрами розраховують зварні стикові шви?

10. Від чого залежить міцність зварних з’єднань?

Практичне заняття № 9 Розрахунок різьбового з’єднання

Мета: Поглибити теоретичні знання при проведенні практичних розрахун-ків. Оволодіти методикою розрахунку різьбового з’єднання.

Література: Л. 1 с. 276 – 295; Л. 3 с. 177 – 188; Л. 6 с. 244 – 253.

27

Теоретичні відомості

Різьбове з’єднання, здійснюється різьбовими кріпильними деталями (болтами, гвинтами, шпильками), або шляхом безпосереднього згвинчування деталей з різьбою, вони являють собою найбільш розповсюджену категорію роз’ємних з’єднань. Основою різьбового з’єднання, як і передачі гвинт - гайка є різьба.

За формою поверхні стержня, на якій утворена різьба, розрізняють такі види різьби: циліндричні та конічні.

В залежності від призначення різьби можна поділити на три групи:

• кріпильна;

• кріпильно - ущільнювальна;

• спеціальна.

Різьби трикутного профілю поділяють на два основних типи:

1. Метрична (СТ СЭВ 182 – 75) стандартизована для та , вона має кут профілю та є основною кріпильною різьбою.

2. Трубна циліндрична (СТ СЭВ 1157 - 78) стандартизована для при витках на (один дюйм), кут профілю для дюймової різьби .

В якості спеціальних різьб використовують:

• трапецеїдальну (ГОСТ 9484 - 73, СТ СЭВ 185 - 75);

• упорну (ГОСТ 10177 - 62, СТ СЭВ 639 - 77);

• нестандартну прямокутну;

• круглу (СТ СЭВ 307 - 76).

В залежності від призначення різьбового з’єднання використовують різні типи кріпильних виробів: болти, гвинти, гайки, шпильки, шайби, параметри яких стандартизовані. Болтом називають циліндричний стержень з різьбою та головкою. Гвинт - це болт, гайкою якого служить одна з деталей, яка скріплюється. Шпилька являє собою циліндричний стержень з гвинтовою нарізкою з обох кінців. Гайка – деталь з різьбовим отвором, вона є замикаючими елементом різьбового (болтового з’єднання).

Деталі для кріплення виготовляють з вуглецевої конструкційної сталі: Ст. 2, Ст. 3, Ст. 4, Ст. 5, 30, 35, 40, 45, 50. Для відповідальних або спеціальних виробів використовують леговані сталі 40Х, 30ХН, 40ХН, 30ХНМА, а також з сплавів кольорових металів та пластмас.

Студенту необхідно знати:

• призначення різьбового з’єднання;

• основні типи різьб та їх стандартизацію;

• типи кріпильних виробів.

Студенту необхідно вміти:

• визначити значення допустимої сили затягування болта;

• визначати діаметр отворів для встановлення болта;

• визначати допустиму силу, яку можна прикласти до рукоятки ключа.

28