Види вовни Мериносова вовна

Одержують з тонкорунних мериносових овець. Одними з кращих вважаються австралійські мериноси. Вовна від цих овець дуже м’яка, до неї рідко додають інші види волокон, і якщо додають, то тільки для того, щоб зробити вовну дешевше, а не поліпшити її якість. Вона є ідеальною для дитячих речей, тому що не подразнює шкіру. Звичайно, багато що залежить від первинної обробки вовни. Навіть таку прекрасну вовну можна зіпсувати недотриманням технології обробки. Вовна мериносової вівці коштує дорожче, ніж вовна звичайної вівці.

Мохер

Одержують цю пряжу з вовни ангорської кози. Мохерова вовна досить дорога, її найчастіше прядуть з вовняною або штучною ниткою. Мохер добре фарбується. Легко очищається від бруду. Перуть мохер дуже дбайливо, щоб не втратити його «пухнастість».

Ангора

Ангорська вовна має тваринне походження. Але її одержують не від овець або кіз, а від ангорських кролів. У чистому вигляді ця вовна практично не використовується. По-перше, тому що досить дорога, і, по-друге, тому що зовсім не еластична. Але ангора просто ідеальна в складі вовни, мериносової вовни або акрилу. Вовна ангорського кролика дуже пухнаста, м’яка і тепла.

Верблюжа вовна

Вовну двогорбого верблюда (бактріана) цінується більше ніж його побратима одногорбого верблюда (дромедара). Верблюжа вовна практично не відбілюється і тому буває або природного кольору, або темного чи чорного кольору.

Кашемір

Волокна кашеміру одержують з підшерстя Кашмірської кози. Це дуже дорога пряжа, тому що за рік від однієї тварини одержують не більше 100-150 грамів вовни. Пряжа дуже легка, тепла й м’яка, але дуже сприйнятлива до тертя й утворення піллінгу (від англ. pilling) — закочування волокон у грудочки на поверхні виробів), тому чистого кашеміру Ви практично не знайдете. Як правило, його змішують з вовняним волокном у різних пропорціях.

Лама й альпака

Альпака – це родич лами, але його вовна цінується дорожче. Кілька десятків років тому вовна лами й альпака була дуже рідкісною й дорогою. Проте сьогодні існує безліч ферм по розведенню цих тварин, так що ціна на цю вовну впала, а сама вовна одержала широке визнання. Але є «гурмани», що віддають перевагу саме вовні перуанських лам й альпака. Це пояснюється тим, що на якість вовни впливає високогір’я. А вовна низинних лам, що розводяться культурно, іноді програє в якості. Вовну лами й альпака підрозділяють на 22 колірних відтінки. Починаючи від чисто білого, далі бежевого, срібного, коричневого і чорного. Вовну цих тварин фарбують дуже рідко, тому що в них багата природна колірна гама. Через те, що окремі волокна вовни довгі, вовна лами й альпака не звалюється й практично не піддається піллінгу. Пряжа з цієї вовни щільніша ніж з інших видів. Є одна особливість збереження вовни альпака й лами - вона не виносить нафталіну. Тому проти молі використовують природні засоби: лаванду, тютюн або кедр. Пряжа альпака й лами, як правило, використовується в чистому виді, але є і винятки.

Вікунья

Вовна верблюда вікунья — це королева серед вовни. Саме вона дає найтоншу у світі вовну. Вовняний покрив вікуньї буває готовим до стрижки лише раз на рік, коли її вовна найбільш тонка. Оскільки вікуньї не приручаються, то стрижуть впольованих чи зловлених тварин. Тому цей вид вовни вельми рідкісний.

Ківіут

Ківіут або ків'ют — це дуже рідкісна вовна і дуже дорога, одержують її з підшерстя мускусного бика (вівцебика). Пряжа схожа на ясно-сірий кашемір, але на відміну від його, виріб не сідає. Рідко змішується з іншими видами пряжі. Через високу ціну використовується зазвичай для пошиття спеціального одягу для полярників.