13. Соціально-інституціональний напрям пропонує:

а) посилити вплив соціально-психологічних, культурних та політичнихфакторів на розвиток економіки, створити для цього відповідну систему народного контролю;

б) мінімізувати державне втручання в економіку, зменшити прибутковийподаток, соціальні виплати, регулювати переважно грошовий обіг;

в) змішану систему державного регулювання економіки: поєднаннякейнсіанського інструментарію із широким використанням ринковихумов (конкуренції, динаміки цін та ін.);

г) звести основну роль держави до підтримки розвитку сільського господарства як єдиної продуктивної сфери виробництва.

14. Серед «дерева цілей» державного регулювання економіки можна виділити провідну:

а) рентабельне функціонування підприємств;

б) досягнення макроекономічної сталості та ефективності;

в) розвиток зовнішньоекономічних зв'язків;

г) випуск якісних товарів і надання послуг населенню.

15. Враховуючи, що суспільне виробництво є основою життєдіяльностілюдини, важливішими серед безлічі функцій держави виступають:

а) політичні;

б) соціально-культурні;

в) правові;

г) економічні.

16. Існують такі основні форми державного регулювання економіки:

а) планування, програмування і прогнозування;

б) грошовий обіг і кредитування;

в) науково-технічна політика;

г) збалансування й оптимізація структури господарства.

17. Макроекономічне планування представляє собою:

а) складання бізнес-планів підприємств;

б) форму управління народним господарством;

в) господарський (комерційний) розрахунок;

г) захист інтересів власного товаровиробника.

18. У свою чергу трьома основними формами державного плануванняє:

а) науковість, об'єктивність, цілеспрямованість;

б) обґрунтованість, оптимальність та ефективність;

в) директивне, індикативне та стратегічне;

г) місцеве, регіональне, загальне.

19. Найпоширеніші види державного регулювання економіки:

а) держконтракт, держзамовлення, ліцензування;

б) бюджетно-податкова, грошово-кредитна і цінова;

в) нормування і регламентування господарської діяльності;

г) встановлення державних стандартів, сертифікація і контроль за якістю продукції.

20. Сукупність прийомів, способів і засобів впливу на соціально-економічний розвиток країни означає поняття:

а) методи;

б) форми;

в) види;

г) типи.

21. Застосовуються такі методи державного регулювання економіки:

а) прямі і непрямі;

б) правові;

в) економічні та адміністративні;

г) усі відповіді правильні.

22. У розвинутих країнах переважають економічні методи державноговпливу на господарське життя суспільства, до яких відносяться:

а) госпрозрахунок, стимулювання виробництва і праці, ставка податків,митний тариф, норма амортизації тощо;

б) заходи державної влади - заборони, дозвіл або примус;

в) система юридичних законів, які визначають єдині «правила гри» наринку;

г) правильної відповіді немає.

23. В умовах капіталістичного ринку специфічним інструментом, матеріальною основою виконання державою своїх функцій у першу чергу служить:

а) підприємницька діяльність;

б) ринкова кон'юнктура;

в) державний сектор економіки;

г) сприяння зайнятості населення.

24. Держава як суб'єкт економічних відносин:

а) не може займатися бізнесом;

б) бере активну участь у підприємництві;

в) не є суб'єктом ринкових відносин;

г) відсутня правильна відповідь.

25.3а допомогою державного сектора економіки вирішуються проблеми:

а) забезпечення національної безпеки і цілісності економіки;

б) збалансування господарства, підвищення його конкурентоздатності;

в) соціалізація виробництва, задоволення потреб у суспільних благах(екологія, загальнолюдські цінності, регіоналістика тощо);

г) правильні усі відповіді.

26. У розвинутих країнах із ринковою економікою держава активно реалізує соціальні цілі:

а) охорона праці, регулювання зайнятості і доходів населення;

б) підготовка і перепідготовка кадрів, допомога бідним сім'ям, вирішення демографічної проблеми;

в) дотримання прав і свобод людини, боротьба із злочинністю, соціальний захист в умовах стихійності ринку;

г) усі відповіді дійсні.

27. Для країн економічного лібералізму властива:

а) мінімальна участь держави в економіці;

б) наявність значного державного сектора і його ролі в господарстві;

в) система використання переважно прямих, а також адміністративнихметодів регулювання;

г) досить осяжна доля державних витрат на добробут людей.

28. У соціальному відношенні найбільш привабливо виглядить шведська модель державного регулювання економіки, для якої характерно:

а) використання правових та ін. сприятливих умов для бізнесу, акцентпереноситься на ринкові регулятори економічних процесів;

б) активне втручання держави в соціально-економічний розвиток країни,домінування ідей гуманізму і солідарності;

в) поєднання системи управління національною економікою з потужнимвикористанням ринку і створення на державному рівні ефективноїсистеми соціальної підтримки громадян країни;

г) централізоване регулювання економіки на основі переважно економічних, опосередкованих та неформальних методів, домінує психологія колективізму, підпорядкування особистих інтересів колективним ідержавним.