Коди правильних відповідей:

1-в	7-а	13-б	19-г	25-а
2-а	8-б	14-а	20-б	26-в
3-г	9-в	15-б	21-а	27-а
4-в	10-г	16-б	22-г	28-г
5-б	11-а	17-в	23-в	29-г
6-г	12-в	18-а	24-г	30-в

Тема 17. Відтворення сукупного працівника

Тестовий логічний тренінг

1. Економічним змістом процесу відтворення робочої сили є:

а) збільшення народжуваності і населення країни;

б) постійне відновлення здатності людей до праці;

в) витрати суспільства на розвиток робочої сили;

г) турботи сімей про освіту, виховання і розвиток дітей.

2. Відносно автономний процес відтворення робочої сили може матитакі фази:

а) виробництво, розподіл, обмін і споживання благ;

б) формування і використання фонду суспільного споживання;

в) формування, розподіл, обмін і використання;

г) мобільність, еміграція та імміграція працівників.

3. Аналогічно тому, як робоча сила є найсуттєвішою економічною характеристикою людини-працівника, на макрорівні це буде поняття:

а) сукупний працівник суспільства;

б) працездатне населення країни;

в) ринок праці та його суб'єкти;

г) виробничий персонал підприємств.

4. Сукупний працівник - це:

а) населення, зайняте у сфері матеріального виробництва;

б) взаємопов'язаний технологічним способом виробництва на основі суспільного поділу праці комбінований персонал працівників, якістворюють життєві блага;

в) усі працездатні люди країни;

г) сумарна здатність до праці всіх носіїв робочої сили.

5. Найважливішою в аспекті господарства фазою відтворення сукупного працівника є його:

а) використання;

б) формування;

в) розподіл;

г) обмін.

6. Головною продуктивною силою суспільства вважаються:

а) наука і техніка, інновації;

б) основні фонди (капітал) підприємств;

в) працівники, зайняті у народному господарстві;

г) держава, право, мораль, духовність, культура.

7. Можливості частини населення країни, яке здатне працювати,прийнято називати:

а) сукупний працівник;

б) працездатне населення;

в) люди економічні;

г) трудові ресурси.

8. Активну частину трудових ресурсів складають особи:

а) безпосередньо зайняті суспільно корисною працею;

б) фізично розвинуті люди, здатні працювати;

в) найбільш кваліфіковані працівники;

г) учасники основного виробництва.

9. Комплексно зайнятість можна визначити як:

а) сукупність економічних, правових, соціальних та інших суспільнихвідносин з приводу забезпечення працездатного населення робочимимісцями;

б) участь осіб робочого віку у народному господарстві;

в) суспільно корисна діяльність, яка приносить заробіток або доход;

г) усі відповіді правильні.

10. Суб'єкти відносин економічної зайнятості:

а) покупці робочої сили - власники робочих місць (роботодавці);

б) особи, що продають свій товар робочу силу (наймані працівники);

в) особи, що займаються індивідуальною (сімейною) трудовою діяльністю;

г) усі відповіді правильні.

11. Робоче місце визначається функціонально як:

а) офіційно встановлене місцезнаходження працівника на роботі;

б) наявність умов і засобів виробництва, необхідних для реалізації робочої сили;

в) окреслене коло обов'язків, функцій працівника;

г) ресурси, що використовуються працівником при створенні благ.

12. Розрізняють такі форми зайнятості у суспільному виробництві:

а) повна, ефективна, і раціональна;

б) матеріальна, нематеріальна і невиробнича сфера;

в) постійна, тимчасова і періодична;

г) усі відповіді правильні.

13. Раціональною (найбільш оптимальною) вважається зайнятість, коли:

а) забезпечені робочими місцями й оплачуваною роботою всі, хто бажаєі вміє працювати;

б) найефективніше використовуються ресурси, досягається найбільшавіддача робочих місць;

в) реалізується адекватна структура робочих місць і трудових ресурсів,відповідність основних факторів виробництва;

г) усі відповіді правильні.

14. Економічним антиподом зайнятості є:

а) відпочинок;

б) безробіття;

в) дозвілля;

г) бездіяльність.

15. В політекономічному аспекті безробіття означає:

а) неспроможність капіталістичної системи забезпечити частину працездатного населення умовами для реалізації власності на свою робочусилу;

б) небажання певної категорії людей застосовувати власну здатність допраці;

в) надто швидке зростання населення, яке випереджає збільшення кількості засобів до існування (закон Т. Мальтуса);

г) явище, породжене надто високим рівнем заробітної плати.

16. Найпоширенішою в наш час є кейнсіанська теорія безробіття, згідно якої:

а) причиною безробіття є прогрес техніки, інновації на виробництві,особливо раптові;

б) безробіття виступає як добровільне і тимчасове явище, викликаненадто високими вимогами до оплати праці;

в) безробіття є наслідком недостатнього попиту на товари, зумовленогосхильністю людей до заощаджень та обмеженими стимулами до інвестицій;

г) усі відповіді правильні.

17. Марксистська теорія безробіття пояснює його:

а) закономірностями капіталістичного способу виробництва, насамперед, конкуренцією, яка змушує підприємців збільшувати інвестиції,вдосконалювати техніку і т.п.;

б) зростанням органічної будови капіталу, циклічністю його нагромадження, що супроводжується витісненням робочої сили із процесувиробництва (всезагальний закон капіталістичного нагромадження);

в) поляризацією капіталістичного суспільства, посиленням суттєвихзв'язків між збільшенням функціонуючого капіталу, праці найманихробітників, з одного боку, і зростанням промислової резервної армії -з другого, складовим елементом чого є капіталістичний закон народонаселення;

г) усі відповіді правильні.

18. За умов гуманістичного суспільства:

а) безробіття можна усунути, як не потрібне людям;

б) звільнені працівники отримують можливість влаштуватися на роботув інші галузі та сфери діяльності;

в) для зайнятих скорочується робочий день, ліквідовується наднормовапраця і т.п.;

г) усі відповіді правильні.

19.3а визначенням Міжнародної організації праці (МОП) безробітними вважаються особи, які:

а) залишили роботу за власним бажанням;

б) хочуть і можуть працювати, не мають роботи (робочого місця), шукають її і готові приступити до трудової діяльності;

в) відмовилися від працевлаштування за фахом із-за низької заробітноїплати, або несприятливих інших умов для праці;

г) не мають потреби в робочих місцях, бо існують інші джерела матеріального життєзабезпечення.

20. Американський дослідник А. Оукен довів існування закону, що:

а) характеризує взаємозв'язок між рівнем безробіття і падінням ВВП;

б) безробіття є негативним соціально-економічним явищем, завдає величезних збитків суспільству;

в) збільшення фактичного безробіття на 1 % призводить до втрати річноїпродукції на 2÷3%;

г) усі відповіді правильні.

21. Природний рівень безробіття складають такі його види:

а) циклічне, загальне, регіональне;

б) молодіжне, жіноче, чоловіче, серед людей старшого віку;

в) фрикційне, структурне, інституціональне;

г) усі відповіді правильні.

22. До вимушеного безробіття відносяться:

а) плинне і застійне;

б) приховане і сезонне;

в) технологічне і конверсійне;

г) усі відповіді правильні.

23. Насправді ж «надлишок» працездатного населення є:

а) необхідним;

б) відносним;

в) оправданим;

г) випадковим.

24. Для реальної оцінки безробіття застосовуються два основні показники:

а) рівень безробіття (відношення кількості безробітних до числа працездатного населення) і його тривалість;

б) кількість робітників, що працює неповний робочий день, і які знаходяться у вимушеній відпустці;

в) особи, котрі не зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні, і деградовані (бомжі);

г) зайняті у тіньовій економіці, інші злочинні елементи, що не ввійшлидо офіційно визначеного реєстру безробітних.

25. Державне регулювання зайнятості населення в умовах ринковоїекономіки є:

а) зайвим, оскільки існує ринок праці;

б) об'єктивним, бо діють закони ринку;

в) суб'єктивним щодо регламентування праці;

г) не потрібним в разі соціального захисту людей.

26. До активних (прямих) методів впливу на зайнятість і безробіттявідносяться:

а) перепідготовка і підвищення кваліфікації, стимулювання створення нових робочих місць;

б) неоплачувані відпустки, виплати вихідної допомоги;

в) безпека праці, матеріальна підтримка бідних сімей;

г) лобізм, корупція, зрощування влади і власності.

27. Пасивні методи регулювання зайнятості включають:

а) сприяння в пошуку роботи і заповненні вакансій;

б) надання допомоги по безробіттю, дострокове оформлення пенсій за віком;

в) організація громадських робіт;

г) підтримка мобільності робочої сили.

28. Конституція України (ст.43) визначає, що:

а) усі працездатні громадяни країни зобов'язані працювати;

б) держава гарантує повну зайнятість населення;

в) кожен має право на працю, яку він вільно обирає;

г) забезпечуються умови для раціональної зайнятості усіх працездатнихчленів суспільства.

29. Для розвинутих країн характерно:

а) розширене відтворення людини - працівника;

б) звужене відтворення людини - власника;

в) стимулювання відтоку кваліфікованої робочої сили за кордон;

г) невтручання держави у трудові конфлікти на фірмах.

30. В сучасний період роль держави у відтворенні трудового потенціалу суспільства в цілому:

а) несуттєва;

б) зростає;

в) зменшується;

г) відсутня.