Коди правильних відповідей:

1-а	7-б	13-а	19-б	25-в
2-в	8-а	14-б	20-в	26-б
3-г	9-г	15-в	21-г	27-а
4-б	10-г	16-г	22-а	28-в
5-в	11-в	17-а	23-г	29-в
6-а	12-б	18-г	24-б	30-г

Модуль четвертий. Суспільне відтворення і глобалістика

Тема 16. Процес суспільного відтворення

Тестовий логічний тренінг

1. Сутність процесу суспільного відтворення полягає у:

а) раціональному використанні природних і людських ресурсів виробництва на всіх етапах розвитку суспільства;

б) постійному зростанні добробуту населення;

в) безперервному відновленні і повторенні суспільного виробництва,усіх елементів економічної системи в їхній взаємодії;

г) повному задоволенні зростаючих потреб людей, колективів і країни вцілому.

2. Важливішою фазою суспільного відтворення є:

а) виробництво;

б) розподіл;

в) обмін;

г) споживання.

3. Органічні екдадові процесу суспільного відтворення:

а) основні фактори виробництва, життєві блага людей;

б) природні ресурси і середовище проживання населення;

в) система економічних відносин, починаючи з власності;

г) усі відповіді правильні.

4. Якщо повторення виробництва здійснюється у країні в кожному наступному циклі у все більших масштабах щодо кількості і якості виготовленого продукту, то має місце суспільне відтворення (тип):

а) просте;

б) звужене;

в) розширене;

г) усі відповіді правильні.

5. Об'єктивною причиною необхідності розширення суспільного відтворення є те, що :

а) весь час розвивається наука і техніка;

б) постійно зростають потреби людей;

в) обмежені ресурси виробництва;

г) бажання людей випереджують їх можливості.

6. Розширене відтворення економічних відносин як форми розвиткупродуктивних сил означає їх:

а) регулювання;

б) використання;

в) поновлення;

г) удосконалення.

7. Розподіл та обмін опосередковують зв'язок між:

а) виробництвом і споживанням;

б) продуктивними силами і виробничими відносинами;

в) науково-технічним прогресом і добробутом людей;

г) природою і суспільством.

8. Характер суспільного відтворення у загальному визначається:

а) рівнем матеріально-технічної бази господарства;

б) плануючою системою відносин власності;

в) національним багатством країни;

г) трудовою діяльністю всіх членів суспільства.

9. Суспільний продукт (відповідно й економіка) за натуральним складом поділяється на два великих підрозділи:

а) матеріальне і нематеріальне виробництво;

б) основне виробництво та інфраструктура;

в) засоби виробництва і предмети народного споживання;

г) продуктивні сили і виробничі відносини.

10. Якщо позначити фонд заміщення буквою с, необхідний продукт - v,а додатковий - т, то при простому відтворенні умовами реалізаціїсукупного суспільного продукту будуть такі пропорції:

а) І (v + m) = IIc;

б) I(c+v + m) = Ic + IIc;

в) II (с + v + m) =I (v + m) + II (v + m);

г) усі відповіді правильні.

11. Вкажіть неправильне співвідношення серед умов реалізації сукупного суспільного продукту при розширеному відтворенні:

а) І (v + m) < IIс;

б) І (с + v + m) >Іс + IIc;

в) II(c + v + m)<I(v + m) + II(v + m);

г) усі відповіді правильні.

12. Матеріальною основою розширеного відтворення служить:

а) інтенсифікація виробництва;

б) науково-технічний прогрес;

в) нагромадження;

г) споживання.

13. Нагромадження в капіталістичній економіці - це процес:

а) накопичення коштів з метою збільшення багатства;

б) перетворення частини прибутку на капітал;

в) збільшення фондів життєвих засобів населення;

г) зростання величини національного доходу.

14. Проблема нагромадження вирішується шляхом:

а) використання додаткового продукту (або його частини) на розвитоквиробництва;

б) зменшення сукупного попиту;

в) збільшення додаткової вартості;

г) згортання соціальних програм.

15. Процес нагромадження капіталу відбувається у двох основнихформах:

а) експлуатація найманих працівників і отримання прибутку;

б) концентрація капіталу та його централізація;

в) монополізація виробництва і присвоєння надприбутку;

г) заощадження та інвестиції.

16. Закон нагромадження капіталу виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між:

а) виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ;

б) збільшенням і вдосконаленням структури капіталу, підвищенням націй основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, та зростанням національного багатства, все більша частина якого дістаєтьсяпанівному класу з деяким підвищенням життєвого рівня інших верствнаселення, з іншого боку;

в) темпами виробництва і споживання благ;

г) двома великими підрозділами суспільного виробництва.

17. Закономірністю розвитку суспільного виробництва є його:

а) відставання у порівнянні із зростаючими потребами людей;

б) надмірна монополізація і тінізація, збільшення нетрудових доходів зарахунок нечесної діяльності на ринку;

в) рух від однієї економічної рівноваги до іншої через порушення першої, тобто нерівномірність економічного зростання;

г) недостатнє державне регулювання.

18. Властиву капіталізму нерівномірність процесу відтворення називають:

а) циклічністю;

б) кризою;

в) планомірністю;

г) дискретністю.

19. Економічний цикл - це:

а) технологічний період виробництва продукції;

б) термін використання основних фондів до повного їх зношення;

в) процес відновлення і повторення суспільного виробництва;

г) період від однієї кризи до наступної у процесі суспільного відтворення.

20. За тривалістю розрізняють економічні цикли:

а) тимчасові і постійні;

б) короткі, середні і довгі;

в) динамічні й статичні;

г) об'єктивні і суб'єктивні.

21. Найскладнішою і важливішою фазою середнього (промислового)циклу є:

а) криза;

б) депресія;

в) пожвавлення;

г) піднесення.

22. Економічна криза представляє собою:

а) порушення ринкової рівноваги, неефективність підприємницької діяльності, банкрутства частини підприємств;

б) недостатнє державне регулювання економіки, нездатність забезпечити планомірний розвиток господарства;

в) негативний вплив зовнішніх факторів на розвиток національного виробництва, загострення економічної безпеки суспільства;

г) спад виробництва, глибокий розлад економічної системи, спосіб тимчасового вирішення її суперечностей.

23. Економічна криза несе в собі:

а) лише руйнівну силу для господарства;

б) позитивний вплив на підприємницьку діяльність;

в) руйнівну силу і виконує конструктивну функцію;

г) нові можливості для оптимізації виробництва.

24. Найтяжчі наслідки кризи для суспільства є:

а) політичні;

б) економічні;

в) психологічні;

г) соціальні.

25. Розрізняють наступні види економічних криз:

а) недовиробництва і перевиробництва;

б) внутрішні і зовнішні;

в) низхідні і висхідні;

г) випадкові і закономірні.

26. Сучасна економічна теорія визначає переважно такі дві фази економічного (промислового) циклу:

а) коротка і тривала;

б) стримування і експансія;

в) рецесія (криза та депресія) і піднесення (пожвавлення і бум);

г) коливання (хвилі) і сталість ділової активності.

27. Головним чином специфічність аграрних криз зумовлюють:

а) особливості сільськогосподарського виробництва;

б) образ життя сільського населення;

в) стан національної економіки в цілому;

г) зовнішні процеси, які відбуваються у світовій економіці.

28. Основні причини аграрної кризи:

а) загострення суперечностей капіталістичного відтворення;

б) монополія приватної власності на землю;

в) існування земельної ренти та збільшення її обсягів;

г) усі відповіді правильні.

29. Специфічні риси аграрної кризи:

а) тривалий, затяжний характер у порівнянні з промисловістю;

б) не відрізняються такою регулярною періодичністю як середні цикли;

в) носять не абсолютний, а відносний характер;

г) усі відповіді правильні.

30. Антициклічне регулювання економіки - це:

а) невтручання держави в економічні процеси, коли господарська діяльність регулюється виключно об'єктивними економічними законамиринку;

б) коли держава централізовано контролює і регулює суспільне виробництво, забезпечуючи його планомірний розвиток;

в) цілеспрямовані дії держави (частково й могутніх корпорацій), спрямовані на зменшення глибини коливань, стабілізацію господарськоїкон'юнктури і темпів економічного зростання;

г) проведення кардинальних економічних реформ з метою удосконалення господарського механізму суспільства.