3. Принципи побудови місцевих бюджетів на сучасному етапі державотворення

Становлення України як суверенної держави дало могутній поштовх розвитку фінансових відносин, забезпечивши трансформацію управління місцевими фінансами та їхній вихід на траєкторію якісно нового рівня. Разом з тим, у нашій державі до теперішнього часу немає достатньої ясності щодо науково обґрунтованих критеріїв і механізмів оптимізації фінансових потоків між центром та регіонами. Це зумовлює необхідність виявлення нових концептуальних підходів до дослідження теоретичних і практичних проблем функціонування місцевих фінансів. Складність їх вирішення посилюється невідпрацьованістю принципів формування місцевих бюджетів.

Відповідно до Конституції України бюджетна система будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. До прийняття Бюджетного кодексу України вона регулювалася Законом України «Про Бюджетну систему України» і визначалася як об’єднання її ланок на принципах: єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності. Аналіз зазначених принципів дав змогу встановити, що при формуванні та виконанні місцевих бюджетів не завжди застосовувались реальні показники, відповідно принцип достовірності не виконувався. Натомість інші принципи носили декларативний характер. За таких умов місцеві бюджети були погано керованими, оскільки за них не відповідали ні вищі владні структури, ні місцеві органи.

Проблеми функціонування бюджетної системи обумовили проведення бюджетної реформи та прийняття Бюджетного кодексу України. Зокрема, ним було введено загальноприйняту бюджетну термінологію, запроваджено систему єдиних процедур для ухвалення рішень учасників бюджетного процесу, визначено основні принципи формування бюджетної системи.

Розглянемо ті принципи, які не виконуються в процесі функціонування міжбюджетних відносин.

Принцип єдності. Практика свідчить, що у процесі дії принципу єдності на місцевому рівні існують неврегульовані питання між фінансовими і податковими органами, що ускладнює роботу при плануванні та виконанні місцевих бюджетів. Це пов’язано з відсутністю податкової звітності по окремих містах і районах, оскільки, відповідно до структури податкової системи, вони є об’єднаними державними податковими інспекціями у містах та районах.

Принцип збалансованості. На даному етапі розвитку бюджетної системи збалансованість бюджету поки що досягається тільки завдяки трансфертам, що надаються місцевим бюджетам у вигляді дотацій і субвенцій. Останні носять цільовий характер й обмежують права органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів. Крім того, збалансування бюджетів за рахунок трансфертів призводить до свідомого зменшення потреби забезпеченості регіону фінансовими ресурсами, що призводить до недофінансування економічних та соціальних потреб регіону.

Принцип самостійності. Дія цього принципу характеризується тим, що складена на даний час структура доходів місцевих бюджетів свідчить про посилення тенденцій до централізації фінансових ресурсів, що відображається, зокрема через зростання питомої ваги міжбюджетних трансфертів. Такі тенденції до централізації фінансових ресурсів суперечать загальній практиці децентралізації повноважень на користь органів місцевого самоврядування.

Принцип повноти. Як органи управління різних рівнів влади, так і податкові органи покликані сприяти повній мобілізації коштів до бюджетів різних рівнів з тим, щоб у повному обсязі забезпечити фінансування соціально-необхідних видатків та програм соціально-економічного розвитку. Як свідчить практика, органи державної податкової служби і контрольно-ревізійного управління на місцях є представниками держави, які захищають інтереси виконання державного бюджету, відповідно в першу чергу забезпечується повнота сплати податків до державного бюджету і не приділяється належна увага повноті сплати податків до місцевих бюджетів.

Принципи обґрунтованості й ефективності. Як свідчить практика, доведені Міністерством фінансів України завищені плани по доходах загального фонду Державного бюджету України, за рахунок яких здійснюється перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам, недовиконуються, в результаті чого місцеві бюджети втрачають можливість, а отже, і стимул отримання додаткової дотації з державного бюджету, що в свою чергу не дає гарантії досягнення ефективності.

Принцип справедливості та неупередженості. Аналізуючи зміни, які відбуваються в економіці України, не можна уникнути суб’єктивної оцінки. У зв’язку з цим, завдання, яке стоїть перед центральним урядом, коли він здійснює політику у сфері міжбюджетних відносин, полягає в необхідності гарантувати певний справедливий рівень послуг людям, які мешкають у різних регіонах, й одночасно враховувати належним чином економічні, соціальні та культурні особливості кожного регіону. Відповідно уряд має вживати заходів щодо гарантування рівності прогнозування обсягів видатків і розрахунку міжбюджетних трансфертів, що означає рівність у можливостях для кожного учасника бюджетного процесу задовольнити свої видаткові потреби.

Таблиця 2

Принципи побудови бюджетної системи України

Принципи	Характеристика
Принцип єдності	Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою і грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку і звітності
Принцип збала­нсованості	Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період
Принцип само­стійності	Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів держа­вної влади, органів влади АР Крим й органів місцевого само­врядування визначати напрями використання бюджетних кош­тів, правом Верховної Ради АР Крим і місцевих рад самостійно розглядати, а також затверджувати відповідні місцеві бюджети
Принцип повноти	До складу місцевих бюджетів підлягають включенню надхо­дження та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АР Крим, а також органів місцевого самоврядування
Принцип обґрун­тованості	Бюджет формується на реалістичних макропоказниках соціа­льно-економічного розвитку та розрахунках надходжень бю­джету і витрат, що здійснюються відповідно до затверджених методик
Принцип ефек­тивності та ре­зультативності	При складанні та виконанні бюджетів учасники бюджетного про­цесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі системи завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом за­безпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, АР Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімаль­ного обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального ре­зультату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів
Принцип субси­діарності	Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання га­рантованих державою послуг до їх безпосереднього споживача
Принцип цільо­вого викорис­тання бюджет­них коштів	Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бю­джетними призначеннями, а також бюджетними асигнуваннями
Принцип спра­ведливості та неупередженості	Бюджетна система будується на засадах справедливого розпо­ділу багатства між громадянами і територіальними громадами
Принцип публіч­ності та прозо­рості	Інформування громадськості з питань складання, розгляду, за­твердження, виконання державного бюджету і місцевих бюдже­тів, контролю за виконанням державного і місцевих бюджетів