3. Сучасні проблеми розвитку комунального сектора

Чільне місце в системі заходів щодо удосконалення управління міським комунальним комплексом займає впровадження нових форм взаємовідносин між органами управління та підприємствами, організаціями та установами. Це, в першу чергу, розвиток та удосконалення договірних відносин, проведення гнучкої податкової, кредитної політики, використання різного роду пільг, накладення санкцій, надання допомоги в раціональному використанні виробничих потужностей, формування складу міського замовлення по підприємствам та організаціям та інші заходи економічного впливу. Крім того, за кордоном широко використовується така форма підвищення ефективності роботи комунальних підприємств як контракт на зацікавлене управління.

Також необхідно провести реформу підприємств комунальної власності. Важливим напрямом реформування комунальних підприємств міста мають стати демонополізація, створення конкурентного середовища в системі управління та обслуговування.

Побудова конкурентного ринку у комунальній сфері можлива при корінній трансформації економічних відносин усередині неї з відповідними умовами, що включають відповідну законодавчу і нормативну базу, інституціональні фактори, макроекономічні умови, фінансово-кредитні фактори, соціально-політичні та психологічні умови, розвинену і доступну інформаційну базу.

Для успішної реалізації заходів по удосконаленню системи управління комунальною власністю необхідно якнайширше використовувати потенціал міста, що дозволить органам міського управління більш ретельно аналізувати існуючу ситуацію та робити науково обґрунтовані прогнози по розвитку комунальних структур міста.

Крім того, удосконалення системи управління неможливе без організації інформаційного забезпечення цього процесу. Одним з найефективніших методів удосконалення системи управління комунальною власністю, її об’єктами та обґрунтування рішень щодо їх розвитку і розташуванню є використання географічно-інформаційних систем.

Таким чином, необхідною передумовою удосконалення системи управління, формування самого об’єкту управління, тобто завершення формування комунального майнового комплексу міста взагалі, є перш за все, визнання комунальної власності як самостійної форми власності в Україні та визначення кола підприємств, що повинні залишатися в сфері комунальної власності. Усі інші об’єкти повинні та мають бути приватизовані.

Підсумовуючи викладене, треба зазначити, що існуючі на сьогодні негативні соціально-економічні фактори спричинили занепад місцевого господарського комплексу, їх подолання вбачається у наступних заходах, зокрема: підвищенні прибутковості і продуктивності праці, раціональному використанні основних виробничих фондів, зниженні споживання паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, ефективному використанні капітальних вкладень, розширенні й підвищенні якості наданих комунальних послуг.

Отже, належне та раціональне управління ресурсами місцевого господарства ставить перед органами керування відповідні завдання з приводу цільового, ощадливого й ефективного керування і розпорядження ресурсами комунальної власності в інтересах територіальних громад. Оскільки саме від їхньої ефективної діяльності в цьому напрямку залежить становлення й утвердження процесу управління комунальною власністю.