1. Поняття та види податків.

Податок — обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бю­джету, що справляється з платників податку відповідно до законо­давства.

Збір (плата, внесок) — обов’язковий платіж до відповідного бю­джету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на ко­ристь таких осіб державними органами, органами місцевого само­врядування, іншими уповноваженими органами та особами юри­дично значимих дій.

Мито — обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що стягу­ється з юридичних та фізичних осіб за здійснення спеціально упо­вноваженими органами дії і видачу документів, що мають юридичне значення.

Так, митними органами стягується платіж за перевезення через митний кордон держави.

Ознаки податку:

1. примусовість і обов'язковість — відсутність у платника ви­бору щодо сплати податку і встановлення юридичної відпові­дальності за ухилення від його сплати;

2. безоплатність — спрямованість коштів від платника до дер­жави за відсутності зустрічних зобов’язань із боку держави;

3. безумовність — сплата податку без виконання будь-яких дій із боку держави;

4. нецільовий характер — відсутність чітких вказівок щодо на­прямів використання надходжень від певного податку;

5. безповоротність — кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників;

6. регулярність стягнення. — безперервність бюджетного про­цесу та необхідність наповнення фондів коштів.

Функції податків:

• фіскальна — наповнення доходної частини бюджету для задо­волення потреб суспільства;

• регулююча — регулювання державою виробництва та спожи­вання, у перілу чергу шляхом справляння непрямих податків;

• розподільча — наповнення доходної частини бюджету, з на­ступним розподілом отриманих коштів для фінансування функцій та завдань держави та органів місцевого самовряду­вання;

• стимулююча — стимулювання розвитку окремих галузей народного господарського комплексу шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режи­мів на певних територіях, здійснення підтримки незахищених верств населення країни.

• контролююча — регламентування фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій, отримання доходів гро­мадянами, використання ними свого майна та коштів, додер­жання фінансової дисципліни тощо.

Види податків та зборів

Податки класифікують за кількома ознаками:

1. За суб’єктом оподаткування (за платниками):

• такі, що справляються з юридичних осіб;

• такі, що справляються з фізичних осіб;

• змішані (справляються як з юридичних, так і з фізичних осіб).

2. За формою оподаткування:

• прямі — сплачуються в процесі придбання та накопичення матеріальних ресурсів. Вони визначаються розміром об’єкта оподаткування, включаються до ціни товару і сплачуються виробником або власником (з зарплати, з майна, з прибутку тощо);

• непрямі — стягуються в процесі реалізації товарів чи по­слуг, включаються у вигляді надбавки до їхньої ціни та сплачуються споживачем, їх розмір для окремого плат­ника прямо не залежить від його доходів (ПДВ, акцизний податок, мито тощо).

3. За характером використання:

• податки загального призначення — використовуються на загальнодержавні потреби без конкретизації заходів чи видатків (йдуть до загального державного бюджету);

• спеціальні (цільові) податки — зараховуються до держав­них цільових фондів і використовуються виключно на фі­нансування конкретних видатків (збір на обов’язкове соці­альне страхування).

4. За періодичністю сплати:

• разові — сплачуються один раз протягом певного відрізку часу (найчастіше податкового періоду) за здійснення певних дій (купівля-продаж нерухомості, автомобіля; нотаріальне посвідчення документа тощо);

• систематичні (регулярні) — сплачуються періодично (що­місячно, щоквартально).

5. За органами, що їх встановлюють:

• загальнодержавні — встановлені законом і є обов’язковими до сплати на усій території України;

• місцеві — встановлені відповідно до переліку і в межах гра­ничних розмірів ставок, визначених законом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних тери­торіальних громад.

Загальнодержавні податки та збори:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів ма­гістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на елек­тричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природ­ний газ для споживачів усіх форм власності.

Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

3. туристичний збір.

Місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до пере­ліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Фізичні особи сплачують такі податки і внески:

1) прямі (податок з доходів фізичних осіб, податок на майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, податок на промисел, державне мито, місцеві податки і збори);

2) непрямі (податок на додану вартість, акцизний збір, мито) тощо.

Юридичні особи сплачують:

1) прямі податки (податок на прибуток, на майно, плату за землю, податок з власників транспортних засобів);

2) непрямі податки і внески (мито, відрахування на геологорозвідувальні роботи, плата за використання природних ресурсів, плата за забруднення навколишнього природного середовища, державне мито, місцеві податки і збори тощо.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.