Визначення чистоти та відходу

Аналіз проводять на двох паралельних наважках, які виділяють з середньої проби. Розміри (маса) наважок для аналізів внутріш­ньогосподарського контролю представлені у табл. 7.

Таблиця 7. Розміри наважок для аналізу чистоти і відходу

Культура	Маса наважки, г
Кукурудза, горох, квасоля, нут, чина 200 Люцерна, буркун, райграс, житняк, пирій безкореневищний 4 Просо, сорго, сорго-суданкові гібриди, еспарцет 20 Пшениця, жито, овес, тритикале, рис, гречка 50 Соняшник, соя 100 Тимофіївка лучна, грястиця збірна, лисохвіст 1

Наважки повинні пропорційно містити всі ті домішки, що є в середній пробі. Для цього середню пробу висипають на гладеньку поверхню, ретельно перемішують насіння і проводять органолеп­тичну оцінку його стану за кольором, блиском, запахом, наявніс­тю цвілі й іншими ознаками. Часто такий огляд дає дуже багато для орієнтовної оцінки якості насіння. Якщо при огляді виявлено великі сторонні домішки — грудочки землі, камінці тощо, що не можуть рівномірно розподілитись у пробі, їх виділяють, зважують І обчислюють вміст у відсотках до маси середньої проби. Потім одержаний результат додають до відходу, який обчислюють за ре­зультатами аналізу наважок.

Рештки розрівнюють у вигляді прямокутника (шаром не товщим 1 см) й відбирають 16 виїмок у шаховому порядку для однієї наважки; для другої наважки виїмки беруть у- проміжках між пер­шими (схема 4).

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х О

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х О

Схема 4. Шаховий порядок виїмок

Таблиця 13. Технічні умови для визначення схожості насіння

Культура	Ложе для пророщування насіння	Температура пророщування, °С	Строк визначення, діб
			енергії проростання	схожості
Горох вП, нП 20 4 8 Гречка вФ 20-30 4 7 Жито нП, вФ 20 3 7 Кукурудза нП, вФ 20-30 4 7 Люцерна вФ, нФ 20 3 7 Овес нП, вП, вФ 20 4 7 Просо вФ, нФ 20-30 3 7 Пшениця м'яка нП, вФ 20 3 7 Пшениця тверда нП, вФ 20 4 8 Соняшник нП, вФ 20-30 3 5 Сорго нП, вФ 20-30 5 10 Соя нП, вФ 20 3 7 Тритикале нП, вФ 20 3 7 Ячмінь нП, вП, вФ 20 4 7

Примітка. нП — на піску; вП — в піску; нФ — на фільтрувальному папері; вФ — між шарами фільтрувального паперу або в рулонах.

Для визначення схожості із наважок чистого насіння основної культури відбирають чотири проби по 100 штук, а кукурудзи, бо­бів, квасолі — по 50 штук у кожній. В одну ростильню звичайно кладуть дві проби насіння. Насіння висівають під маркер або вру­чну. Після розкладання насіння вдавлюють трамбівкою в пісок на глибину, що дорівнює їх товщині (нП).

Насіння деяких культур прикривають шаром (1—2 см) піску (вП).

Фільтрувальний папір для зволоження занурюють у воду, а по­тім дають стекти її надлишкові. Насіння розкладають на двох ша­рах паперу (нФ), між папером або папір скручують у рулон (вФ).

Насіння більшості зернових, зернобобових культур, люцерни пророщують у термостаті за постійної температури 20"С, а більш теплолюбних (кукурудза, сорго і ін.) — за змінної температури: 6 годин доби — 30°С, а 18 годин — 20°С, Якщо насіння пророщують на піску за температури 20°С, початкової кількості вологи буває достатньо на весь строк пророщування. Для визначення схожості свіжозібраного насіння зернових культур, гороху й вики, що пере­буває у стані спокою (післязбирального дозрівання), його спочат­ку протягом 3—4 днів (строки обліку енергії проростання) проро­щують за зниженої температури — 5— 10°С, а потім — при 20°С.

Після охолодження насіння розмелюють і аналіз проводять так, як і без попереднього підсушування.

За результатами зважування кожної наважки до і після висушу­вання визначають вологість:

а) при одноступеневому висушуванні вологість (В₁) визначають за формулою:

В₁ = *100,

де М₁ — вихідна маса наважки; М₂ — маса наважки після висушування;

б) при двоступеневому висушуванні вологість (В_Д) визначають за формулою:

В_Д = ,

де М₁ – маса 20-грамової наважки після підсушування, г; М₂ ф – маса 4 – 5-грамової наважки після висушування, г; М₃ – вихідна маса наважки (20 г) до підсушування; М₄ – вихідна маса (4 – 5 г) до висушування.

Аналіз вважається закінченим, якщо розбіжність між паралель­ними визначеннями не перевищує 0,2% при одноступеневому ви­сушуванні і 0,4% – при двоступеневому. В іншому випадку аналіз повторюють.