1. Соціальні:

   1. соціальної діагностики:

• інтерв'ю;

• моніторинг;

• соціологічне опитування;

• експертна оцінка;

• експертний прогноз;

• біографічний метод;

1. соціальної профілактики:

• превентивний метод;

• соціальна терапія;

• соціограма;

• група підтримки;

1. соціального контролю:

• соціальний нагляд;

• соціальна опіка;

• соціально-медичний догляд;

• соціальне обслуговування;

1. соціальної реабілітації:

• працетерапія;

• зміни у статусі;

• групова терапія;

• кризова інтервенція;

1. соціачьно-економічні:

• метод пільг;

• метод компенсацій;

• соціальний патронаж;

• медичний патронаж;

• соціально-економічні санкції;

1. організаційно-розпоряджальні:

• регламентування;

• нормування;

• інструктування;

• критика;

• контроль і перевірка;

• виконання.

2. Психологічні:

   1. психодіагностичні:

• тести інтелекту і здібностей;

• особистісні опитувальники;

• тести досягнень;

• проективні тести;

• рисункові тести;

• соціометрія;

1. психокорекційні:

• психогімнастика;

• ігрова корекція;

• ігротерапія;

• артотерапія;

• діагностичний навчальний експеримент;

• соціально-психологічний тренінг;

• тренінг поведінки;

1. психологічного консультування:

• емпатійне слухання;

• інтерпретація;

• ідентифікація;

• фасилітація;

• висування гіпотез;

1. психотерапії:

• сугестія;

• самонавіювання;

• раціоналізація;

• психоаналіз;

• трансактний аналіз;

• групова терапія;

• поведінкова терапія;

• сімейна психотерапія.

3. Педагогічні:

   1. організаційні:

• педагогічний експеримент;

1. педагогічна діагностика:

• педагогічне спостереження;

• природний експеримент;

1. навчання:

• словесні (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція);

• наочні (ілюстрація, демонстрація, робота з підручником);

• практичні (вправи, лабораторні і практичні роботи, дидактичні ігри, творчі завдання, проблемні ситуації);

1. виховання:

• позитивний приклад;

• переконання;

• привчання;

• заохочення і покарання;

• навіювання;

• вправність;

• перспектива;

• гра;

• довіра;

• організація успіху;

• самовиховання.

4. Соціально-педагогічні:

   1. методи як елемент соціального виховання:

• мотивування і залучення до дії;

• репродукування;

• закріплення і збагачення;

• співдії та співтворчості;

1. метод впливу:

• методи, що впливають на свідомість;

• методи, що впливають на почуття;

• методи, що впливають на поведінку;

1. організація соціально-педагогічної взаємодії:

• методи ціннісної орієнтації;

• методи організації діяльності;

• методи спілкування;

• методи оцінки;

• методи самореалізації;

• методи визначення мети.

Вихід на професійний рівень здійснення соціально- педагогічної діяльності потребує, щоб професію обирали люди з особливими особистісними рисами.

1.8. Соціальні ролі у практичній діяльності соціального педагога

У практичній діяльності залежно від ситуації та характеру проблеми соціальний педагог може грати різноманітні соціальні ролі:

1. Посередник між дітьми і дорослими, між сім'єю й державними службами, організаціями і закладами, які покликані піклуватися про духовне, фізичне і психічне здоров'я населення. Соціальний педагог сприяє взаєморозумінню між окремими людьми та їх оточенням, впливає на взаємодію між організаціями та інститутами соціального виховання, впливає на соціальну політику в конкретному районі і мікрорайоні.

2. Адвокат, захисник інтересів, законних прав людини, її сім'ї, різноманітних категорій населення. Він забезпечує соціальну справедливість, намагаючись допомогти людям реалізувати свої здібності, дати можливість використати свої ресурси всім членам суспільства.

3. Учасник спільної діяльності дітей і дорослих та водночас організатор цієї діяльності. Робота соціального педагога спрямована на спонукання людини до дії, ініціативи, творчості.

4. Помічник своїм клієнтам у вирішенні їхніх проблем. Він насамперед допомагає людям розширити їх компетенцію й розвинути здатність самим вирішувати свої проблеми.

5. Психотерапевт і наставник сім'ї, дітей, їхнього оточення. Соціальний педагог «супроводжує» сім'ю, турбується про її здоров'я, моральні, загальнолюдські цінності, про своєчасне вирішення проблем.

6. Конфліктолог - допомагає запобігати і вирішувати конфліктні ситуації своїх клієнтів.

7. Аніматор - спонукає людину до дії, сприяючи встановленню взаємовигідної взаємодії між особистістю і суспільством.

8. Експерт у встановленні соціального діагнозу й визначенні методів компетентного втручання, соціальної роботи з конкретним клієнтом.

9. Суспільний діяч, що підтримує, розвиває соціальні ініціативи громадян, спрямовані на оздоровлення оточення.

Професійну діяльність соціального педагога можна подати у мигляді моделі (табл. 2). Це комплекс взаємопов'язаних напрямів діяльності (виховна, навчальна, розвивальна, соціокультурна, комунікативна, організаторська тощо), спрямованих на різні об'єкги, для здійснення яких необхідні певні професійні знання, вміння і навички, а також професійно важливі риси.

Таблиця 2