Розділ 1. Новий час - нова професія. Професійна діяльність соціального педагога

1.1. Характеристика професійної діяльності соціального педагога

Професія (лат. profession - спеціальність) - рід трудової діяльності, що вимагає спеціальних теоретичних знань та практичних навичок і є джерелом існування.

Поява в Україні професіоналів у галузі соціальної педагогіки, інтеграція їх у сучасний ринок праці сприяє виконанню багатьох соціально-педагогічних завдань, і, зрештою, зумовлює якість соціальної політики в контексті гуманістичних, загально­людських підходів, стабілізує соціальні потреби людини, її здатність діяти в різноманітних життєвих ситуаціях.

Становить певний інтерес поява професії «соціальний педагог» в Україні та Росії. У 1989 році Державним комітетом СРСР з народної освіти при Академії педагогічних наук СРСР був створений Тимчасовий науково-дослідний колектив «Школа - мікрорайон» під керівництвом кандидата педагогічних наук В.Г. Бочарової. Його зусилля були спрямовані на офіційне введення по всій території СРСР, в тому числі і в Україні, інституту соціальних педагогів та працівників. Ця подія відбулася в березні-квітні 1991р. і стала своєрідною віхою у становленні і розвитку сучасної теорії і практики соціальної педагогіки.

Нова педагогічна спеціальність (лат. specialis - особливий, своєрідний) була вкрай необхідною. Було зрозуміло, що розбудова нових економічних та політичних державних засад потребує не тільки переосмислення попереднього досвіду, але й створення якісно нової концепції соціально-виховної роботи з дітьми та молоддю в Україні. Крім того, на всіх рівнях управління сформувалося розуміння неможливості подальшої інтенсифікації праці учителя-предметника, бо в реальному житті школи кожний день приходилося вирішувати багато соціально-педагогічних проблем, які виходили за межі безпосередньо навчально-виховного процесу, але прямо чи опосередковано впливали на його результати і якість.

«Свого» педагога повинні були заполучити й інші відомства та сектори соціальної сфери. Потрібен був фахівець широкого профілю з основами педагогічних, психологічних, медичних, юридичних знань. Таким фахівцем став соціальний педагог.

Соціальний педагог - спеціаліст відповідної кваліфікації, зайнятий у сфері освітньо-виховної діяльності або соціальної роботи, який у відповідності з кваліфікаційною характеристикою вивчає психолого-медико-педагогічні особливості дітей та молоді, умови їх мікросоціуму та життя; виявляє інтереси, потреби, труднощі, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці дітей та молоді і надає своєчасну допомогу та підтримку; виступає посередником між особистістю та організацією, сім'єю, спеціалістами різних соціальних служб, відомств та адміністративних органів; здійснює реабілітацію дітей-інвалідів та соціальний супровід дітей-сиріт; організує роботу з підлітками та молоддю за місцем проживання; здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді як особистостей, їх благополуччя в мікросоціумі.

В Україні підготовку соціальних педагогів вперше започаткувала кафедра соціальної педагогіки з 1992 року при створеному 6 грудня 1991 року факультеті «Додаткових та суміжних професій» у Запорізькому держаному університеті, нині Запорізькому національному. У 1995 році спеціальність «Соціальна педагогіка» була ліцензована та акредитована за четвертим рівнем класичного університету. Таким чином, у витоків становлення «Соціальної педагогіки» був творчий колектив факультету соціальної педагогіки і психології ЗНУ. Навчання соціальних педагогів ведеться за ступеневою системою: базова вища освіта, кваліфікація - «Бакалавр», повна виша освіта - «Спеціаліст», і «Магістр».

Зараз підготовку соціальних педагогів здійснюють понад 40 вищих закладів. Постійно зростає кількість кандидатських та докторських дисертацій з цієї проблематики, виходять друком видання, в яких представлений як вітчизняний, так і зарубіжний досвід, теоретичні й практичні надбання. Регулярним стало обговорення різноманітних питань діяльності соціальних педагогів на міжнародних, Всеукраїнських, регіональних конференціях, семінарах, колоквіумах, «круглих столах», науково-методичних об'єднаннях.

Значний внесок у розбудову вітчизняної системи підготовки спеціалістів соціальної педагогіки зробили професійні об'єднання.

Відразу за створенням у 1992 році Української асоціації соціальних педагогів і спеціалістів із соціальної роботи виникли Ліга соціальних працівників, яка в 1994 році вступила до складу Міжнародної федерації соціальних працівників (МФСП), ціла низка регіональних громадських організацій, що об'єднали фахівців соціальної педагогіки і соціальної роботи, партнерських проектів, одним з яких є проект «Соціальна освіта України», «Зайві». Вагомою складовою процесу становлення і розвитку соціальних педагогів в Україні продовжують залишатися програми Міністерства освіти і науки України / ПРООН / ЮНЕЙДС «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», «Молодь на розпутті», що здійснюється за допомогою міжнародних організацій.

Соціальний педагог у сучасному навчальному закладі по суті і призначенню є особистісною службою допомоги людям. Він - вимога сучасного життя, бо як в школі, так і іншому навчальному закладі виникає безліч проблем за межами навчально-виховного процесу. Наприклад, в школі багато дітей із малозабезпечених, неблагополучних, багатодітних сімей, школа «приглянулася» розповсюджувачам наркотичного зілля, утворилися групи асоціальної поведінки серед учнів 8-9 класів, шкільна територія у вечірній час стає місцем дислокації бомжів, виникла епідемія мілкого злодіювання або націоналістичних та расистських витівок і тому подібне. Зрозуміло, що силами тільки учителів, зайнятих навчальним процесом і спеціально не підготованих до вирішення подібних проблем, не вирішити з усім багаттям негативних явищ і фактів, які, до того ж мають тенденцію зростати кількісно і якісно, як сніжний ком. Батьківські комітети можуть бути тільки помічниками, але не можуть професіонально, компетентно і кваліфіковано вирішувати ці та інші складні проблеми. Саме тому в школах створюються соціально-психолого-педагогічні служби, які призначені для вирішення завдань забезпечення нормального життя такої складної системи, як школа, будь-який навчально-виховний заклад.

Найважливіші завдання соціальних педагогів у сфері освіти - захист прав і організація допомоги тим, хто її потребує (учителі, учні, батьки), соціально-педагогічне забезпечення навчально- виховного процесу.