
- •7.5 Типи і завдання педагогічної профілактики адиктивної поведінки………………………………….235 2
- •1.5. Функції соціального педагога 9
- •1.7. Знання, уміння, навички соціального педагога 12
- •Слово до майбутнього соціального педагога
- •Розділ 1. Новий час - нова професія. Професійна діяльність соціального педагога
- •1.1. Характеристика професійної діяльності соціального педагога
- •1.2. Об'єкти і провідні види професійної діяльності соціального педагога
- •Напрями діяльності соціального педагога
- •1.3. Суб'єкти професійної взаємодії соціального педагога
- •1.4. Базові характеристики соціального педагога
- •1.5. Функції соціального педагога
- •1.6. Посадові обов'язки соціального педагога
- •1.7. Знання, уміння, навички соціального педагога
- •Соціальні:
- •Психологічні:
- •Педагогічні:
- •Соціально-педагогічні:
- •1.8. Соціальні ролі у практичній діяльності соціального педагога
- •Модель професійної діяльності соціального педагога
- •Запитання для самоконтролю
- •В чому полягає сутність професії соціального педагога?
- •Які найважливіші кваліфікаційні вимоги до соціального педагога?
- •Література
- •Розділ 2. Основи соціальної педагогіки як науки і як сфери практичногї діяльності
- •2.1. Загальне уявлення про соціальну педагогіку
- •2.2. Визначення поняття соціальна педагогіка
- •2.3. Провідні категорії соціальної педагогіки
- •2.4. Основні напрями наукових досліджень у соціальній педагогіці
- •2.5. Зв'язок соціальної педагогіки з соціальною роботою
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 3. Робота соціального педагога в дошкільних закладах освіти
- •3.1. Захист прав дитини як соціально-педагогічна проблема
- •3.2. Дошкільна установа - відкрита соціально-педагогічна система
- •3.3. Взаємодія дитячого навчального закладу і сім'ї
- •3.4. Робота з сім'ями дітей-інвалідів
- •3.5. Робота соціального педагога дитячого садку з багатодітними сім'ями
- •Запитання для самоконтролю
- •Література:
- •Розділ 4. Превентивна педагогіка і виховання як галузь соціальної педагогіки
- •Генезис поняття «виховання»
- •Соціально-педагогічний аспект превентивного виховання дітей
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 5. Сім'я як об'єкт діяльності соціального педагога
- •5.1. Типи і види сімей
- •Основні соціалізуючі функції сім'ї:
- •5.2. Форми роботи соціального педагога з сім'єю
- •5.3. Робота соціального педагога з сім'єю
- •5.4. Зміст роботи соціальною педагога з дітьми з неблагополучних сімей
- •5.5. Види роботи соціального педагога щодо соціальної допомоги дитині
- •Запитання до самоконтролю:
- •Література:
- •Розділ 6. Моніторинг виховної діяльності соціального педагога
- •6.1. Виховання як діяльність
- •6.2. Змістовна сутність моніторингу
- •6.3. Сутність моніторингу виховної діяльності
- •6.4. Функції моніторингу
- •6.5. Основні етани виховання Основними етапами виховання вважаються:
- •6.6. Основні принципи і закономірності виховання
- •6.7. Сучасні методи і прийоми виховання
- •6.8. Інформаційне забезпечення моніторингу виховної діяльності
- •6.9. Педагогічна діагностика у моніторингу виховної діяльності
- •6.10. Моніторинг якості освіти та виховання: спільне і особливе
- •6.11. Моніторинг готовності соціального педагога до виховної діяльності
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 7. Педагогічна профілактика адиктнвної поведінки дітей - особлива сфера діяльності соціального педагога
- •7.1. Поняття «адиктивна поведінка»
- •7.2. Алкоголізм і наркоманія - найсерйозніша соціально- педагогічна проблема
- •7.3. Причини й наслідки дитячого алкоголізму
- •7.4. Визначення наркоманії
- •7.5. Типи і завдання педагогічної профілактики адиктивної поведінки
- •2) Основними завданнями вторинної профілактики є:
- •7.6. Моделі педагогічної профілактики адиктивмої поведінки
- •Запитання для самоконтролю
- •Література:
- •Тезаурус основних термінів і понять соціальної педагогіки
Розділ 5. Сім'я як об'єкт діяльності соціального педагога
5.1. Типи і види сімей
Сім'я - динамічно мала група людей, котрі разом проживають, зв'язані родинними відносинами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю.
Сім'я - це не тільки подружні взаємини, а й усі вертикальні зв'язки з кількома поколіннями прабатьків, шо сходять у глибину часів, а також теперішні взаємини між братами, сестрами, невістками, зятями тошо.
Сім'я - це той різновіковий колектив, членом якого стає дитина з перших років свого існування і вплив якого відчуває упродовж довгих років. Структура цього колективу закріплюється звичаями, культурними та національно-сімейними традиціями, моральними та правовими нормами. В межах цієї структури формуггься певна система стосунків між старшими та молодшими, батьками і дітьми, що визначають психологічний клімат сім'ї. Тут формується світогляд дитини, ставлення до навколишньою світу. Сім'я забезпечуе своїм членам економічну, соціальну і фізичну безпеку, турботу про малих, старих та хворих; умови для соціалізації дітей та молоді. Спільне ведення домашнього господарства вгіливаг на рівень матеріальної забезпеченості, визначає можливості спільного дозвілля, смаки, уподобання, ціннісні орієнтації сім'ї, культуру її побутово- предметного середовища. Непомітно для себе дитина оволодіває вміннями та навичками в різних сферах функціонування суспільства: насамперед, навичками людського спілкування. Поступово в дітей формується досвід сімейного життя, ставлення до родини як найвищої духовної та соціальної цінності.
Сім'я також визначається як соціальний інститут, що характеризується спільною формою взаємовідносин між людьми, в межах якого здійснюється основна частина їх життєдіяльності.
Немає іншого соціального інституту, який був би так само чутливим до змін, що відбуваються у суспільстві, з такою ж наочністю відображав би успіхи прогресу, його протиріччя і складності, як сім'я. Вона реагує на ці зміни у своєрідній формі, що обумовлено її специфікою як інтимної і відносно замкнутої групи. Джерела єдності сім'ї полягають не лише у спільності інтересів і прагненні її членів, їхніх взаємозалежності й взаємодопомозі, а й у природних почуттях подружньої і батьківської любові.
Соціальна дієздатність сім'ї, рівень виконання нею завдань перед суспільством залежить від багатьох характеристик, які вимагають вивчення сім'ї та сімейного виховання як соціально- педагогічного явища.
На жаль, нині спостерігається збіднення сімейних та руйнування родинних зв'язків і це не може не впливати на стан сучасної сім'ї та розвиток у ній дітей. Адже саме через сім'ю дитина залучається до культури, набуває людських цінностей, переконань, моделей рольової поведінки, які формують її подальші життєві вчинки, житгєсприйняггя.
Для соціального педагога інформація про сім'ю є основою для подальшої роботи, формування взаємин, визначення предмету і об'єкту своєї діяльності.
Сім'я першого десятиріччя XXI століття має свої особливості, надбання і вади, що слід усвідомлювати як самим представникам сучасних сімей, гак і освітянам, які спілкуються з ними.
Розуміння позитивних і негативних змін, що відбуваються у сучасній сім'ї, допоможе педагогам виробити стратегію і тактику взаємодії з нею, здійснити диференційований підхід до різних її представників, викличе до життя творчий потенціал, спричиниться до оновлення старих і створення сучасних форм і методів виливу на дорослих і малих її членів.
До позитивних змін у житті сучасної сім 'ї належать:
підвищення освітнього і культурного рівня багатьох родин, інтелектуалізація сучасного життя;
індивідуалізація впливів членів сім'ї за рахунок розпадання зв'язків з широким колом родичів і сусідів;
підвищення уваги до проблем розвитку і виховання дитини порівняно з проблемами догляду за нею. Переважна більшість сушених батьків зацікавлена в гармонійному і різнобічному розвитку дошкільників, у підготовці їх до жиптя;
збільшення кількості молодих сімей, які сміливо приймають рішення щодо майбутнього їхньої дитини, здатні варіювати свої пошуки, надавати дошкільникові різні можливості, право вибору;
підвищення цінності, значущості дитини для матері і батька;
вивільнення часу для догляду і розвитку дитини за рахунок скорочення робочого дня і збільшення кількості вихідних, які батьки можуть провести разом з дитиною;
підвищення емоційності контактів, відкритість проявів батьками й рідними своєї прихильності до дитини, зменшення стриманості у виявах ласки й любові до неї.
Поряд з ним слід констатувати наявність великої кількості негативних змін, які відбувалися в житті сучасної сім'ї. До них належать насамперед:
збільшення кількості сімей з низькими і дуже низькими доходами,
погіршення матеріального забезпечення дітей;
збіднення найбільш шанованих раніше у суспільстві людей інтелігенції, зокрема освітян, лікарів, представників науки і культури, старих людей тощо, що призводить до знецінення освіченості і морального зубожіння суспільства, яке демонструє зростаючому поколінню неспроможність сплатити борги своїм трудівникам;
підсилення нервової напруженості, зростання кількості стресів, а також екстремальних ситуацій, які доводиться розв'язувати сім'ї. Внаслідок цього збільшується кількість сімей, в яких звичайними стають сварки, незгоди, непослідовність вимог до дитини, емоційна неврівноваженність у спілкуванні з нею;
формалізація стосунків дорослих членів родини з дитиною внаслідок зайнятості батьків, скорочення часу, відведеного на спілкування з дошкільником;
відсутність справжнього культу материнства, жіночості. В переважній більшості сімей матері працюють. Цим самим знецінюється їхні праця з догляду і виховання дитини. Працююча молода мати виявляє менше ніжності й турботи, часто буває занадто вимогливою і жорстокою у взаєминах з малюком;
більшість сучасних бабусь і дідусів тривалий час віддають перевагу своїй роботі, а не сім'ї. Вони прагнуть соціального визнання і відчуття своєї значущості для суспільства. Повсякчас зменшується кількість терплячих, ласкавих, мудрих бабусь, які виховують онуків;
переважання у багатьох сучасних сім'ях матеріальних орієнтацій над духовними, що сприяє виникненню тенденції до прояву дошкільниками прагматизму, скнарності, поміркованості у стосунках з однолітками і дорослими, зневажливого ставлення до етичної сфери взаємин.
Сьогодні сім'я розглядається як провідний мікрофактор соціалізації особистості, оскільки є персональним середовищем її життя та розвитку.