- •7.5 Типи і завдання педагогічної профілактики адиктивної поведінки………………………………….235 2
- •1.5. Функції соціального педагога 9
- •1.7. Знання, уміння, навички соціального педагога 12
- •Слово до майбутнього соціального педагога
- •Розділ 1. Новий час - нова професія. Професійна діяльність соціального педагога
- •1.1. Характеристика професійної діяльності соціального педагога
- •1.2. Об'єкти і провідні види професійної діяльності соціального педагога
- •Напрями діяльності соціального педагога
- •1.3. Суб'єкти професійної взаємодії соціального педагога
- •1.4. Базові характеристики соціального педагога
- •1.5. Функції соціального педагога
- •1.6. Посадові обов'язки соціального педагога
- •1.7. Знання, уміння, навички соціального педагога
- •Соціальні:
- •Психологічні:
- •Педагогічні:
- •Соціально-педагогічні:
- •1.8. Соціальні ролі у практичній діяльності соціального педагога
- •Модель професійної діяльності соціального педагога
- •Запитання для самоконтролю
- •В чому полягає сутність професії соціального педагога?
- •Які найважливіші кваліфікаційні вимоги до соціального педагога?
- •Література
- •Розділ 2. Основи соціальної педагогіки як науки і як сфери практичногї діяльності
- •2.1. Загальне уявлення про соціальну педагогіку
- •2.2. Визначення поняття соціальна педагогіка
- •2.3. Провідні категорії соціальної педагогіки
- •2.4. Основні напрями наукових досліджень у соціальній педагогіці
- •2.5. Зв'язок соціальної педагогіки з соціальною роботою
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 3. Робота соціального педагога в дошкільних закладах освіти
- •3.1. Захист прав дитини як соціально-педагогічна проблема
- •3.2. Дошкільна установа - відкрита соціально-педагогічна система
- •3.3. Взаємодія дитячого навчального закладу і сім'ї
- •3.4. Робота з сім'ями дітей-інвалідів
- •3.5. Робота соціального педагога дитячого садку з багатодітними сім'ями
- •Запитання для самоконтролю
- •Література:
- •Розділ 4. Превентивна педагогіка і виховання як галузь соціальної педагогіки
- •Генезис поняття «виховання»
- •Соціально-педагогічний аспект превентивного виховання дітей
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 5. Сім'я як об'єкт діяльності соціального педагога
- •5.1. Типи і види сімей
- •Основні соціалізуючі функції сім'ї:
- •5.2. Форми роботи соціального педагога з сім'єю
- •5.3. Робота соціального педагога з сім'єю
- •5.4. Зміст роботи соціальною педагога з дітьми з неблагополучних сімей
- •5.5. Види роботи соціального педагога щодо соціальної допомоги дитині
- •Запитання до самоконтролю:
- •Література:
- •Розділ 6. Моніторинг виховної діяльності соціального педагога
- •6.1. Виховання як діяльність
- •6.2. Змістовна сутність моніторингу
- •6.3. Сутність моніторингу виховної діяльності
- •6.4. Функції моніторингу
- •6.5. Основні етани виховання Основними етапами виховання вважаються:
- •6.6. Основні принципи і закономірності виховання
- •6.7. Сучасні методи і прийоми виховання
- •6.8. Інформаційне забезпечення моніторингу виховної діяльності
- •6.9. Педагогічна діагностика у моніторингу виховної діяльності
- •6.10. Моніторинг якості освіти та виховання: спільне і особливе
- •6.11. Моніторинг готовності соціального педагога до виховної діяльності
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 7. Педагогічна профілактика адиктнвної поведінки дітей - особлива сфера діяльності соціального педагога
- •7.1. Поняття «адиктивна поведінка»
- •7.2. Алкоголізм і наркоманія - найсерйозніша соціально- педагогічна проблема
- •7.3. Причини й наслідки дитячого алкоголізму
- •7.4. Визначення наркоманії
- •7.5. Типи і завдання педагогічної профілактики адиктивної поведінки
- •2) Основними завданнями вторинної профілактики є:
- •7.6. Моделі педагогічної профілактики адиктивмої поведінки
- •Запитання для самоконтролю
- •Література:
- •Тезаурус основних термінів і понять соціальної педагогіки
3.4. Робота з сім'ями дітей-інвалідів
Інтеграція дітей з відхиленнями в розвитку - процес, в який залучені всі високо розвинуті країни, що пояснюється безліччю причин різного характеру. Сукупно їх можна позначити як соціальне замовлення суспільства і держави, що досягли певного рівня економічного, культурного, правового розвитку. Інтеграція - закономірний егап розвитку системи спеціальної освіти, пов'язаний з переосмисленням суспільством і державою свого відношення до інвалідів, з визнанням їх прав на надання рівних з іншими можливостями в різних областях життя, включаючи освіту. Пошук ефективних форм коректувальної допомоги дітям з відхиленнями в розвитку пов'язаний також з проведенням цілеспрямованої роботи по їх інтеграції в дитяче суспільство.
Інтеграція розуміється як процес навчання дітей з проблемами в загальноосвітніх установах загального типу. Інтегроване навчання є закономірним етапом розвитку системи спеціальної освіти. Інтегроване навчання припускає оволодіння дитиною з відхиленнями в розвитку тими знаннями, уміннями і навичками і в ті ж терміни (або близькі), що і дітьми, що нормально розвиваються, відповідно до державного освітнього стандарту. У вказаному значенні інтегроване навчання може бути ефективним для тих дітей з відхиленнями в розвитку, рівень психологічного розвитку яких відповідає віку або близький до нього. Інтеграція - не нова проблема. У масових дитячих садках багато дітей з відхиленнями в розвитку. Ця категорія дітей украй різнорідна і інтегрована в середовище однолітків, що нормально розвиваються, з різних причин.
Умовно можна виділити 2 групи таких дітей:
Недіагностовані діти (їх «інтеграція» обумовлена тим, що наявні відхилення ще не виявлені).
Діти, батьки яких, знаючи про проблеми своєї дитини, з різних причин наполягають на навчанні в масовому дитячому садку. Разом з тим, якщо інтегроване навчання проводиться лише за бажанням батьків без урахування думки фахівців, воно виявляється ефективним тільки для незначної частини дітей.
Дошкільний вік сприятливий період для інтеграції дітей з відхиленнями в розвитку в колектив здорових однолітків. Найадеквагніші умови для проведення цілеспрямованої роботи по інтеграції мають в своєму розпорядженні ДНЗ комбінованого виду, що мають як звичні, так і спеціальні (коректувальні) дошкільні групи. У цих умовах, можливо, ефективно здійснювати інтеграцію проблемних дітей з урахуванням рівня розвитку кожної дитини, вибираючи корисну і можливу для неї «частку» інтеграції, тобто одну з нижченаведених моделей.
Комбінована інтеграція, при якій діти з рівнем психофізичного розвитку, відповідним або близьким до вікової норми по 1-2 людини на рівних виховуються в масових групах, одержуючи постійну коректувальну допомогу фахівця.
Часткова інтеграція, при якій діти з проблемами в розвитку ще не здатні на рівних із здоровими однолітками опановувати освітнім стандартом, вливаються в масові групи лише на частину дня.
Тимчасова інтеграція, при якій всі вихованці спеціальної групи незалежно від рівня психофізичного розвитку об'єднуються із здоровими дітьми не рідше 2 рази на місяць дія проведення різних заходів виховного характеру: свята, змагання і т.д.
Реалізація цих моделей припускає обов'язкове керівництво процесом інтеграції з боку фахівців, які допомагають педагогам в організації виховання і навчання дитини з відхиленнями в розвитку в колективі здорових однолітків.
Створення гнучкої системи коректувального виховання і навчання дітей з відхиленнями в розвитку, що включає спеціальні (коректувальні) дошкільні установи і спецгрупи в загальноосвітніх дитячих садках, групи надомного навчання і короткочасного перебування, інтегроване виховання дозволить розширити можливості вибору адекватних і ефективних форм педагогічного впливу і просвіти, які відповідатимуть інтересам як неординарної дитини, так і її сім'ї.
Особливу увагу важливо надавати коректувальній допомозі дітям раннього віку: цілеспрямований педагогічний вплив з раннього віку сприяє досягненню дитиною з проблемами рівня загального і мовного розвитку, рівного або близького віковій нормі, і дозволяє їй максимально рано влитися в середовище однолітків, що нормально розвиваються. V цих групах необхідно надавати коректувальну допомогу дітям з вираженими відхиленнями (наприклад, з порушенням інтелекту, з складними комбінованими порушеннями, коли поєднується ряд дефектів: зниження слуху, зору, емоційно-вольової сфери). Раннє медико- психолого-ледагогічне втручання дозволить ослабити, а в окремих випадках і запобігти наслідкам того або іншого відхилення в розвитку, допоможе виростити людину, здатну брати активну участь в житті суспільства.
Використовування ефективних форм коректувального впливу на дошкільників з відхиленнями в розвитку є одним з актуальних напрямків вдосконалення системи їх виховання.
Сьогодні найпоширенішою формою надання коректувальної допомоги дітям дошкільного віку з відхиленнями в розвитку є їх виховання і навчання в дошкільній освітній установі компенсуючого виду і компенсуючих групах у складі комбінованих освітніх установ. Велика частина дітей з особливими потребами виховуються удома або в загальнорозвиваючих дитячих садках. Вони гостро потребують систематичної консультативної допомоги фахівців. Однією з форм такої допомоги можуть бути групи нового виду - групи надомного навчання і групи короткочасного перебування в спеціальних коректувальних ДНЗ.
Одним з головних пріоритетних напрямів ДНЗ є соціальний захист особистості дітей-інвалідів ДНЗ і мікрорайону. Тому в ДНЗ функціонують групи короткочасного перебування і групи надомного навчання.
Основні завдання цих груп:
Проведення коректувальної роботи з дітьми.
Навчання батьків педагогічним технологіям співпраці зі свосю дитиною, прийомам і методам її виховання і навчання в умовах сім'ї і надання ним психологічної підтримки.
Освіта батьків дошкільників.
У ДНЗ організується робота цих труп як в уранішній, так і вечірній час у формі індивідуальних занять. Діти можуть навчатися в групах надомного навчання і короткочасного перебування до досягнення ними шкільного піку. Це залежить від складності і структури дефекту, швидкості просування дитини в процесі навчання і бажання батьків. В кінці кожного навчального року всі діти представляються на психолого-медико-педагогічну комісію, де розв'язується питання про подальші шляхи і форми їх навчання.
Навчання дітей проводять психолог, вчитель-логопед, вихователі, соціальний педагог.
Занятгя в групі надомного навчання ведуться при обов'язковій присутності одного з батьків. Залежно від віку, діагнозу, під керівництвом психолога і соціального педагога здійснюється диференційований підхід до кожного дошкільника-інваліда.
Робота з дітьми-інвал ідами проводиться по наступних напрямах:
організаційно-педагогічний,
лікувально-відновлюючий,
коректувально-виховний.
Першорядне значення при організації коректувальної роботи налається створенню емоційно-психологічного клімату.
Соціальним педагогом і психологом проводиться велика робота по збору відомостей про дитину-інваліда. Враховуються наступні моменти:
Властивості мовної поведінки (товариськість, імпульсивність, характер реакції на зміну умов спілкування, організованість мови і т.д.).
Риси загальної поведінки (схвильованість, збудженість, млявість з афективним забарвленням, ревнощі і т.д.).
Стан психофізичних процесів (стійкість уваги, спостережливість, виснажуваність, входження в діяльність).
Дані про сім'ю дитини-інваліда.
Одержана інформація допомагає намітити напрямки коректувально-виховної роботи і визначити шляхи індивідуально-диференційованого підходу. Гармонія внутрішньо сімейних відносин - основа всього майбутнього життя дитини. В допомогу батькам і дітям психологом, соціальним педагогом і іншими фахівцями використовується іірова сімейна терапія. Головне в ігровій терапії - налагодження сімейних відносин. Психолог і соціальний педагог ДНЗ працюють в трьох основних напрямах: з дітьми, з сім'єю, з педагогами ДНЗ.
Кожний з цих напрямків сам по собі об'ємний і складний. Але разом з тим лише їх взаємозв'язок робить роботу значущої і ефективної. І лише при грамотній діагностиці, тісному контакті з сім'єю, при повному взаєморозумінні можливий максимальний розвиток особистості дитини.
