3.2. Дошкільна установа - відкрита соціально-педагогічна система

Доцільність функціонування соціапьно-педагогічних інфраструктур, які включені до відкритої системи соціалізації

особистості отримала теоретичне обгрунтування. В центрі такої соціально-педагогічної системи є особистість, яка існує у предметно-просторовому середовищі, котре мас сприяти її соціальному становленню.

Для створення умов щодо соціалізації особистості необхідна цілеспрямована організована діяльність, яка має включати суб'єкти соціального виховання у взаємодію з оточуючим світом і яка формує в них систему ціннісного ставлення до цього світу.

Першою умовою соціалізації особистості є створення системи взаємодії всіх соціально-педагогічних інфраструктур, державних, громадських, окремих осіб, волонтерських груп, міністерств і відомств..

Другою умовою соціалізації особистості є створення своєрідної соціально-педагогічної системи відкритого типу. Ця форма інтеграційного впливу може бути використана для зміни ціннісних орієнтацій суб'єктів, статусу мікрогруп і окремої особистості, для корекції процесів входження в соціум тощо.

Третьою умовою соціалізації особистості є. розробка структури соціально-педагогічної діяльності ССМ, визначення основних її напрямків, створення програм організації реальної життєдіяльності тих суб'єктів, котрі потребують допомоги, підтримки, захисту, розвитку нових програм, та наповнення їх змістом, адекватшш поставленим цілям стосовно конкретної особистості, мікрогрупи, мікросередовиша.

Існує проблема відірваності дитячих садків від сучасного реального житгя, їх робота за принципом «закритої системи». Звичні дошкільні установи здійснюють свої освітні і виховні функції тільки в рамках дитячого садку, тільки з дітьми., які відвідують ДНЗ. Відрив дітей від широкої участі в житті свого району, від економіки середовища, її продуктивного і культурно-історичного потенціалу руйнує цілісний виховний процес, не сприяє достатньому формуванню особистості. Проблему можна вирішити через створення Дошкільного мікрорайонного Центру (ДМЦ).

Цілі діяльності ДМЦ як відкритої соціально-педагогічної системи полягають в наступному:

• максимальна «прив'язка» педагогічної діяльності ДМЦ до умов районного соціуму;

• формування особистості дитини шляхом взаємодії з соціальними інститутами середовища, сім'єю;

• соціалізація особистості дитини;

• організація координуючого виховного центру на власній базі по роботі з сім'єю мікрорайону;

• виконання соціального замовлення населення мікрорайону;

• створення в міському соціумі виховного потенціалу шляхом взаємодії з соціальними інститутами середовища;

• проведення активної роботи з підвищення педагогічної обізнаності батьків дошкільників;

• сприяння реалізації прав сім'ї і дітей на захист і допомогу з боку суспільства і держави;

• сприяння розвитку і зміцненню сім'ї як соціального інституту:

• поліпшення показників соціального здоров'я і благополуччя сім'ї і дітей;

• гуманізація зв'язків сім'ї з суспільством і державою, трудовими колективами і суспільними організаціями;

• допомога у встановленні гармонійних внутрішньо- сімейних відносин.

Виділені цілі роботи нерозривно взаємозв'язані» визначають специфіку подальшого розвитку ДІЇЗ; вони органічно включають весь комплекс задач, що забезпечують необхідні умови для особисті сної о становлення.

Поглиблена робоїа по виділених напрямах вимагає встановлення нових взаємостосунків дорослих з дітьми, нових форм і методів роботи з батьками.

Завдання ДМЦ:

• охорона і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей;

• забезпечення інтелектуального і особистісного розвитку дитини;

турбота про емоційне благополуччя кожної дитини; взаємодія з сім'єю для повноцінного розвитку особистості дитини і для підвищення педагогічного потенціалу батьків дітей.

Особливе значення в реалізації намічених задач і створенні пі ихолого-педагогічних умов виховання і навчання мають:

• організація розвиваючого середовища в групі ДНЗ;

• урахування індивідуальних особливостей розвитку дитини, здійснення диференційованого підходу до дітей з різним рівнем розвитку і в роботі з батьками різних категорій;

• забезпечення соціально-психологічної підтримки дитини, створення емоційно-психологічного комфоріу н групі; прогнозування процесу розвитку дитини; проведення коректувальних процедур;

• налагодження стійкого зв'язку з батьками вихованців.

ДМЦ діє за наступними принципами:

• гуманізація;

• спадкоємність (у роботі вікових груп в підготовці до школи);

• диференціація;

компенсація (залучення до тих особистісно значущих соціальио-культурних цінностей, потреби в яких поки не задовольняються системою дошкільної освіти, її стандартами);

• соціалізація (здійснення зв'язку між вихованцем і його соціумом /ДНЗ - сім'я - .друзі/, захист особистості вихованця, залучення до суспільних процесів і структур);

  • самоактуалізація (виявлення і вішення індивідуальних творчих інтересів і здібностей, а також самоорганізації, саморозвитку і особистіеного зростання вихованців);

  • педагогізація (формування педагогічного середовища жителів мікрорайону, взаємодія педагогів ДНЗ з сім'єю у формуванні особистості дитини).

Результати існування ДМЦ як відкритої системи наступні:

• залучення батьків вихованців в життя дітей і дитячого садку;

• забезпечення педагогічною культурою батьків в питаннях виховання і навчання дітей;

• активна участь батьків в розвиваючій освітній роботі з дітьми.

Крім принципів і задач удосконалюється і система управління:

а) перехід в режим розвитку;

б) створення «банку інформації» педагогічних ідей;

в) вдосконалення системи фінансування: використовування фінансових коштів спонсорів, опікунської ради на розвиток ДНЗ.

Управління с цілеспрямованою, безперервною взаємодією, співпрацею керівництва, всіх учасників педагогічного процесу по досягненню поставлених цілей. Цілі узгоджуються з соціальним замовленням батьківської громадськості. Найвищим органом управління є педагогічна рада.

Оновленому змісту всієї виховно-освітньої роботи з дітьми і батьками в ДНЗ властива нестандартність, творчий пошук, який сприяє не тільки розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей, але і зміцненню їх здоров'я.

Атмосфера взаєморозуміння, позитивний психологічний клімат в колективі створюють оптимальні умови для вдосконалення виховно-освітніх процесів.

Пріоритетні напрями роботи ДМЦ:

• методична робота з педагогічним складом дошкільної установи;

• залучення до виховно-освітньої діяльності ДМЦ сімей, де діти не відвідують ДНЗ;

• організація педагогічної освіти батьків;

• спільна діяльність з підприємствами і установами міста по зміцненню сім'ї і формуванню особистості дитини;

• проведення різних заходів на базі культурно-освітніх установ міста;

• добродійна діяльність.

У основі роботи Центру лежить модель соціальних дій, що передбачає послідовність дій по відношенню до сім'ї як об'єкту і грамотне виконання кожної з дій.

Модель складається з наступних компонентів:

• наявність у працівників ДНЗ власних уявлень про зміст допомоги клієнту і про уявлення клієнта про зміст ЦІЄЇ допомоги, а також про форму її надання;

• широке вивчення сім'ї-системи і кожного її члена як індивіда (особистості);

• диференціація сімей на типи відповідно деформованості сімейних сіруктур,

• розробка програми (відповідно виділеним в ході диференціації типам сімей) соціальних впливів коректувально-вюсовної спрямованості на сім'ю;

• входження в контакт з сім'єю-системою і її членами з метою реалізації програми соціальних дій;

• відстежувалня результатів коректувально-виховної діяльності з сім'єю і внесення необхідних змін. Моніторинг.

Отже, приступаючи до соціальних дій по відношенню до сім'ї з метою надання їй допомоги, соціальний педагог зобов'язаний чітко уявляти її зміст (як з свого боку, так і з боку клієнта) і можливі форми перетворення цього змісту в практику. У науковій літературі (Бернлер Р., Юнсон Л. Теорія соціально-психологічної роботи. - М, 1992. - С. 174-185, с. 306) наголошуються наступні згруповані уявлення контактора (соціального педагога) з надання допомоги клієнту: знання ним своїх можливостей в наданні допомоги; передбачувані знання очікуваних послуг з боку клієнта; знання того, що він міг би дати з того, що клієнт чекає; уявлення про те, що він зможе дати, ке усвідомлюючи цього; його свідомі уявлення і несвідомі припущення про потреби клієнта.

Уявлення першої групи визначаються межами професійної компетенції соціального педагога і можливостями установи, яку він представляє.

Друга група уявлень про зміст надання допомоги клієнту визначається за допомогою виказаної клієнтом потреби в ній і отриманням інформації з інших джерел, і на цій основі - формування знань про те, якої саме допомоги чекає від нього клієнт.

Третя група уявлень визначається реалістичною оцінкою соціальним педагогом власного поля діяльності.

Четверта група (неусвідомлена допомога) близька до «вищого пілотажу» роботи соціального педагога. Туї виявляються глибинні аспекти професіоналізму.

П'ята і шоста групи є сумою декількох систематизованих уявлень, які є і зустрічаються у сфері його діяльності.

Очікування, властиві клієнту щодо змісту допомоги, що надається йому, наступні: його свідоме бажання допомоги; н\ що, по його припущеннях може дати йому соціальний педагої те, що він, по припущеннях, може одержати, і, нарешті, йоп- несвідомі бажання (безпосередня проста допомога, ни.і формулюється їм при першій зустрічі з консультантом одержати раду з виховання дітей, вирішити питання економічної підтримки, і т. д.).

Разом з наявністю у соціального педагога власних уявлень про зміст допомоги клієнту і про уявлення клієнта про зміст цієї допомоги, йому необхідно мати уявлення про форми надання допомоги, серед яких виділяють форму компенсації браку чого- небудь (матеріальна допомога, надання необхідних послуг і т. п.), звільнення від негативного, роботу над чимось (конкретна робота, яку клієнт не в змозі виконати сам) і передбачувані зміни (робота по зміні «мене самого» або системи).

Таким чином, знання соціальним педагогом уявлень про зміст і форми допомоги, що надається, є необхідним компонентом в роботі з сім'єю.

Другим компонентом взаємодії сім'ї і Центру є широке вивчення січ ї і кожного її члена як індивіда (особистості).

Воно будусгься на обов'язковому складанні характеристики мікрорайону, на основі одержуваної обширної інформації шляхом ознайомлення з первинними матеріалами - особовими справами дітей, бесід з сусідами, знайомими і друзями сім'ї, анкетування дітей і батьків, діагностики сімейних відносин і т.п.

Характеристика мікрорайону містить наступні узагальнені дані: карту-схему житлових будинків і інших об'єктів; опис природного і матеріального побутового середовища мешкання жителів; загальне число жителів в соціумі, з них дітей; середній вік дорослого населення; статевий склад; національний склад жителів; соціальний і професійний склад; освітній рівень жителів; загальна кількість сімей в мікрорайоні, з них повних з бабусями і дідусями, повних без бабусь і дідусів, неповних, бездітних, мають одну дитину, мають двоє дітей, багатодітних сімей, що мають дітей старшого шкільного віку, сімей- біженців і вимушених переселенців.

Разом з вивченням інфраструктури мікрорайону слід мати відомості про соціально-економічні і соціально-педагогічні потреби і потреби сімей, дітей, молоді, пов'язаних з організацією праці, навчання і дозвілля неповнолітніх і молоді.

Всі одержані дані вже дозволяють здійснювати вплив на сім'ю-систему цілеспрямовано.

Компонент соціальних дій ка цьому етапі, після складання характеристики мікрорайону, передбачає вивчення положення особистості в сім'ї і сім'ї-системи. Модель взаємодії ДМЦ з соціальними інститутами середовища виглядає приблизно таким чином:

• з Департаментом освіти міста,

• з Управлінням освіти мерії міста,

• з Адміністрацією міста (відділ опіки і опікування),

• з Центром соціального захисту населення міста,

• з установами освіти, культури, споргу (школа, кінотеатр, ляльковий теагр, Будинок творчості і т.п.),

• з підлітковим клубом,

• з ЖЕУ,

• з РУВС, інспекцією у справах неповнолітніх,

• з поліклінікою*

• з промисловими підприємствами,

• з опікунською радою (спонсори).

Робота з сім'єю в ДМЦ ведегься по наступних напрямах:

• робота з молодими сім'ями,

• робота з сім'ями мікрорайону,

• робота з багатодітними сім'ями,

• діагностика сімей, складання соціального паспорта.