
- •Семінарське заняття №1 Тема. Формування капіталу підприємства
- •1. Об’єкт і предмет фінансового обліку
- •2. Методи фінансового обліку
- •3. Бухгалтерський баланс, типи бухгалтерських змін
- •4. Основні принципи фінансового обліку
- •5. Подвійний запис, його сутність і значення
- •6. Синтетичні та аналітичні рахунки
- •7. Класифікація бухгалтерських рахунків за їх призначенням і будовою
- •Класифікація рахунків за економічним змістом
- •План рахунків бухгалтерського обліку
- •Бухгалтерський документообіг на підприємстві
- •Положення бухгалтерського обліку
- •Визначення статутного капіталу
- •Облік пайового капіталу
- •Облік додаткового капіталу
- •Облік вилученого капіталу
- •Облік кредитів банку
- •Облік відсотків за кредит
- •18. Облік поточних зобов`язань підприємства за товари, роботи та послуги
- •1. Облік розрахунків з постачальниками
- •2. Облік розрахунків за виданими векселями
- •3. Облік розрахунків за одержаними авансами
Семінарське заняття №1 Тема. Формування капіталу підприємства
Організація фінансового обліку на підприємстві
Концептуальна основа складання та подання фінансової звітності. Принципи бухгалтерського обліку.
План рахунків. Обліковий цикл. П(С)БО №2 «Баланс».
Зміст і складові власного капіталу підприємства
Облік складових власного капіталу
Визнання та класифікація зобов'язань
Облік довгострокових зобов'язань
Облік поточних зобов'язань
Самостійне вивчення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Об’єкт і предмет фінансового обліку
Кожне підприємство має матеріальні складові своєї діяльності, тобто засоби господарства.
До засобів господарства відносяться:
засоби виробництва — майно, що одномоментно або багаторазово використовується у процесі виробництва;
засоби у сфері обігу — готова продукція або товари, готівкові кошти та їх еквіваленти, кошти у розрахунках;
засоби невиробничої сфери — об’єкти науки, культури, охорони здоров’я тощо.
Кожен із видів господарських засобів має свої складові, які детально будуть розглянуті у наступному розділі.
Усі засоби господарства мають свої джерела утворення, які можна об’єднати у дві великі групи:
власні кошти,
позикові кошти.
У процесі діяльності підприємства відбуваються постійні зміни у складі господарських засобів: придбання нових засобів, використання їх для виготовлення продукції, випуск готової продукції, її реалізація. Ці зміни називаються господарськими процесами. Підприємства повинні забезпечити облік і засобів господарства, і господарських процесів.
Таким чином, предмет бухгалтерського обліку складають господарські засоби і їх використання у ході господарських процесів.
Об’єкти бухгалтерського обліку дуже різноманітні. Їх можна об’єднати в групи:
засоби господарства,
джерела їхнього утворення,
господарські процеси.
2. Методи фінансового обліку
Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.
Основними прийомами бухгалтерського обліку є:
документація,
інвентаризація,
оцінка,
калькуляція,
система рахунків,
подвійний запис,
баланс.
Всі елементи тісно пов’язані між собою.
Документація — спосіб первинної реєстрації об’єктів обліку. Документ — єдине обґрунтування відображення в обліку.
Інвентаризація— співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.
Оцінка — відображення у грошовій формі об’єктів обліку для їх узагальнення.
Калькуляція — грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат.
Система рахунків — це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахунки, для обліку джерел — пасивні.
Подвійний запис — процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.
Баланс— метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.